Додавання фронтиспису

1. Запустити Інтернет-браузер. (В нашому випадку стандартний браузер Internet Explorer)

2. Користуючись пошуковою системою відшукати зображення по ключовим словам Роксолана, Сулейман Великий, Загребельний Павло і зберегти їх в окремій папці, записавши при цьому інтернет-адреси всіх збережених зображень для оформлення посилань на джерела.

3. Відкрити файл roksolan.docx в Microsoft Office Word.

4. Перейти на сторінку, де повинен бути розташований фронтиспис

5. Видалити службовий текст

6. На панелі Вставлення в групі Зображення клацнути на піктограмі Рисунок:

7. У відкрившемуся вікні Вставлення рисунка зайти в папку проекту та обрати файл 13471.jpg (або знайдений вами). Натиснути кнопку Вставити в нижньому правому куті вікна.

8. Розмістити рисунок так, як розміщені області тексту в книзі, збільшивши його розміри та обрізавши краї для відповідності формату сторінки. Не можна змінювати пропорції рисунка. Рис. 2.77.

Рис. 2. 77 Остаточний вигляд фронтиспису і титулу

Додавання ілюстрацій до основного тексту

Розташування ілюстрацій має велике значення для зручності користування книгою і помітно впливає на всю її художню зовнішність.

Художні ілюстрації дуже часто (але, звичайно, не завжди) можна віднести не до окремого епізоду, а до великого розділу твору, вони виглядають в якійсь мірі відособлено від читання, до них часто повертаються і після прочитання книги. Образотворчий матеріал цієї групи важливо розташувати так, щоб він добре сприймався; один із способів для цього — відокремити його від тексту помітним пропуском.

Розташування ілюстрацій тісно пов'язане із загальним характером оформлення книги, із загальними композиційними принципами її конструювання. По-різному розміщуються ілюстрації при симетричній і асиметричній композиції. Разом з тим ілюстрації повинні бути розташовані так, щоб всі сторінки і книжкові розвороти сприймалися читачами як обгрунтовано і гармонійно скомпоновані, щоб впродовж всієї книги послідовно витримувалися встановлені принципи композиції. Варіанти розміщення ілюстрацій на сторінці показано на рис. 2.78.

Рис. 2. 78 Варіанти розміщення ілюстрацій на сторінці

Перед додаванням ілюстрацій необхідно чітко спланувати роботу. За допомогою ілюстрацій можуть вирішуватись не лише питання художнього оформлення книги, але й кінцевого форматування глав. Справа у тому, що при попередній обробці тексту могли виникнути деякі проблеми. Крім того, поява ілюстрацій в тексті теж може збільшити список цих проблем. Але, при вдалому розміщенні, вибору розміру ілюстрацій та їх кількості можна позбавитися більшості цих проблем.

 

№ п/п Проблема Як позбавитися
1. Сторінка наприкінці глави/розділу заповнена менше ніж наполовину   Сторінка наприкінці глави/розділу заповнена більше ніж на дві третини Додати ілюстрацію відповід­ного розміру всередину відповідної глави, таким чином, щоб збільшити її об’єм на необхідну величину.
Видалити або зменшити розмір наявних ілюстрацій таким чином, щоб об’єм глави зменшився на одну сторінку, з кількістю тексту на останній сторінці від половини до двох третин.
Зменшити або збільшити міжрядковий інтервал у тексті глави (у межах множника 0,9 – 1,1)
2. Є нависаючі рядки (один чи два рядки абзацу, розташовані на попередній або наступній сторінці відносно сторінки абзацу) У стилі тексту глав увімкнути опцію Заборона нависаючих рядків у параметрах абзацу.
3. Заголовок відірвано від тексту, або після нього менше за третину сторінки Додати ілюстрації необхідного розміру для перенесення заголовку на наступну сторінку.
4. Після розміщення ілюстрації в текст, текстова колонка надто вузька, що при вирівнюванні за шириною викликає появу великих пропусків між словами Зменшити розмір ілюстрації
Вивести ілюстрацію на окрему сторінку, якщо вона повинна мати великий розмір
Використати м’які переноси (Ctrl + –) для великих слів, щоб скорегувати наповненість вузь­ких рядків тексту.

Ілюстрації додаються у обрані місця тексту за допомогою процедури аналогічної додаванню фронтиспису.

Створення списку ілюстрацій

Для створення списку ілюстрацій необхідно додати назву до кожної ілюстрації і, використовуючи засоби автоматизації Word, вставити список ілюстрацій в обране місце книги.

Для додавання назви до ілюстрації необхідно:

1. Виділити ілюстрацію.

2. На панелі інструментів Посилання в групі Підписи натиснути кнопку Вставити назву.

3. Обрати необхідний підпис з відповідного випадаючого списку або створити власний за допомогою кнопки Створити….

4. Ввести у поле Назва бажану назву ілюстрації. Це може бути просто назва малюнку, або короткий фрагмент тексту до якого відноситься ілюстрація.

5. Натиснути ОК.

За бажанням, після додавання назви номер ілюстрації можна видалити традиційним методом.

Для створення списку ілюстрацій необхідно:

1. Встановити курсор до місця призначення списку.

2. На панелі інструментів Посилання в групі Підписи натиснути кнопку Список ілюстрацій. Рис 2.79.

Рис. 2. 79 Розташування кнопки Список ілюстрацій на панелі Посилання

3. У вікні Список ілюстрацій натиснути кнопку Парамери….

4. Зі списку Стиль обрати пункт Назва об’єкту.

5. Натиснути ОК у вікні Параметри списку ілюстрацій.

6. Натиснути ОК у вікні Список ілюстрацій.

 

2.8. Написання анотації до книги

Анотація повинна дати чітке поняття про те, що саме хоче сказати автор. Необхідно приділити увагу її унікальності. Покажіть майбутнім читачам, чим ваша книга відрізняється від тисяч аналогічних видань, дайте, принаймні, одну гідну причину для прочитання.

Стосовно книжкової анотації це виглядає так:

опис сюжету;

ключові фрази, по яких читач зможе пізнати потрібну йому книгу;

інтрига, склад або інші ознаки, які дають зрозуміти, що книга коштує прочитання.

Структура анотації виглядає так:

Представляємо героя: хто він такий? Чому його доля повинна турбувати читача?

Показуємо проблему, з якою стикається герой. Що герой втрачає або може втратити? Це щось повинне бути дуже важливим для нього.

Ставимо питання (зуміє або не зуміє герой вирішити проблему), розпалюємо цікавість читача або приводимо розв’язок.

Можлива і така структура написання анотації:

Герой (хто) хоче добитися мети (що), оскільки йому потрібно (чому), але він стикається з протидією (чому ні).

Окрім відповідності структурі анотація повинна бути цікавою і не нудною. Тому вона повинна відповідати таким вимогам:

Вона повинна привернути увагу до книги.

Читач повинен зрозуміти її.

Вона повинна здатися читачеві переконливою.

Прочитавши її, людина повинна відчути, що йому є справа до вашої теми.

Вона повинна спонукати людину до дії: прочитання.

Технологія написання анотації може виглядати так:

1. Дуже детально (на цілу сторінку) описати цільову аудиторію (на кого розрахована ця книга, хто є основним її читачем).

2. Сформулювати, чого чекає цільова аудиторія від книги такого типу.

3. Виділити особливості романа — що різко відрізняє його від всіх інших.

4. Скласти план анотації:

перший абзац — ввідна. Його завдання — показати, про що книга, продемонструвати унікальність теми.

другий абзац — знайомство з героями і опис конфлікту. Дається пара яскравих метафор.

третій абзац — напрям розвитку сюжету. Емоційність плюс опуклі деталі.

5. Перевірити, щоб анотація відповідала п'яти ознакам запального тексту: простота, несподіванка, конкретика, переконливість, емоційність, наявність історії.

2.9. Створення глосарію персонажів

Глосарій (лат. glossarium — словник, глос) — словник вузькоспеціалізованих термінів в якій-небудь галузі знань з тлумаченням, іноді перекладом іншою мовою, коментарями і прикладами. За тлумаченням енциклопедичного словника Брокгауза і Єфрона, глосарій — це те, що пояснює маловідомі слова, спожиті в якому-небудь творі, особливо в грецького і латин. автора. Глосарій — це також список часто використовуваних виразів.

У нашому випадку глосарій буде містити опис головних персонажів твору. В якомусь сенсі він є доповненням до анотації і кожна його стаття (опис персонажу) повинна відповідати таким вимогам:

Представляти персонажа: хто він такий, як він пов’язаний з головним героєм.

Давати стислий опис його характеру, бажань і вподобань.

Характеризувати відношення персонажа до сюжетної лінії.

Демонструвати унікальні риси персонажа.

 

При створенні глосарію можна дотримуватись такого порядку дій:

1. Обрати тих персонажів, які будуть включені до глосарію.

2. Знайти місця у тексті, коли ці персонажі вводяться автором або, де автор розкриває їх ключові риси, та скопіювати фрагменти тексту в окремий документ.

3. На базі скопійованих фрагментів тексту сформувати статті глосарію згідно вищевказаних вимог.

4. Додати глосарій до книги згідно структури

5. Відформатувати глосарій за допомогою відповідного стилю.

2.10. Перевірка орфографії та синтаксису

Натисніть клавішу F7, після чого скористайтеся діалоговим вікном або областю завдань, яка відображається, щоб переглянути файл або об’єкт, із яким ведеться робота. Знайдені орфографічні помилки, відображаються у діалоговому вікні, і перше знайдене слово з орфографічною помилкою виділяється. Необхідно вирішути, як усунути кожну знайдену програмою помилку.

2.11. Автоматичне додавання змісту

Якщо назви глав та розділів були правильно відформатовані за допомогою власних стилів, створених на основі вбудованих стилів заголовків. Наприклад, у нашому творі вони мають назви: Мій Назва розділу та Мій Назва глави відповідно. Якщо це не зроблено, необхідно повернутися до форматування за допомогою стилів та виконати відповідні операції.

Щоб додати зміст потрібно:

1. Поставити курсор у місце вставлення змісту, згідно структури документа.

2. На панелі Посилання, у групі Зміст натиснути на кнопку Зміст, а потім обрати потрібний стиль змісту. Рис. 2.80.

Рис. 2. 80 Розташування кнопки Зміст на панелі Посилання

3. Щоб переглянути додаткові параметри, виберіть пункт Вставити зміст для відкриття діалогового вікна Зміст.

2.12. Створення архіву

В результаті роботи над проектом було отримано три файли: файл з початковим текстом, файл з книгою та звіт. Для завершення роботи над проектом необхідно створити архів, що буде містити ці файли, за допомогою архіватора, встановленого на вашому комп’ютері.

Назва файла архіву повинна складатися із року створення, класу та прізвищ учнів, які працювали над проектом. У разі, якщо у класі є однофамільці, то до їх прізвищ необхідно додати ініціали.

Початковий текст повинен зберігатися у файлі, назва якого містить призвище автора і назву твору у форматі txt.

Назва файлу книги повинна містити прізвище автора та назву твору.

Назва файлу звіту повинна співпадати з назвою архіву з додаванням наприкінці слова «Звіт».

Файл звіту повинен містити:

Вид інформації Відомості про проект
Рік реалізації проекту  
Школа  
Клас  
Прізвище, ім’я, по батькові кожного члена команди з вказанням ролі (Координатор, Верстальник, Ілюстратор, Редактор)  
Автор твору  
Назва книги  
Кількість сторінок  
Кількість ілюстрацій  
Ілюстрації, створені власноруч (номера сторінок)  
Перелік власних стилів  
Перелік робіт, виконаних першим членом команди  
Перелік робіт, виконаних другим членом команди  
Перелік робіт, виконаних третім членом команди  
Перелік робіт, виконаних четвертим членом команди  
Особливості виконання проекту  

2.13. Підготовка до захисту проекту

Для публічного захисту проекту необхідно підготувати презентацію і виступи кожного із членів команди стосовно виконаних робіт. Презентація повинна містити відомості, наведені у файлі звіту, та оформлена згідно правил оформлення електронних презентацій.

Підведення підсумків

Після захисту всіх проектів вчитель робить критичний огляд представлених проектів, вказуючи на переваги та недоліки кожного з них. Оцінки за загальну роботу над проектом виставляються згідно сітки критеріїв оцінювання. Оцінка кожного учасника команди залежить від його вклада в роботу згідно характеристики наданої координатором, успішності захисту його частини роботи та експертної оцінки вчителя.

Критерії оцінювання проекту

Критерій Максимальна кількість балів
Наявність архіву
Наявність початкового тексту твору в форматі txt
Наявність файлу книги у форматі MS Word
Наявність звіту
Правильність іменування файлів
Правильність розбиття тексту на абзаци
Відсутність зайвих символів
Використання довгих тире
Правильність розташування розділових знаків
Відповідність структури книги вимогам проекту
Створення власних стилів
Форматування за допомогою стилів
Форматування тексту абзаців за шириною
Відсутність нависаючих рядків
Наявність відповідних колонтитулів
Колонтитули різні для різних глав та розділів
Колонтитули різні для парних та непарних сторінок
Наявність обкладинки
Авторський вклад у створення обкладинки
Якість обкладинки
Наявність ілюстрацій
Доцільність розташування і якість ілюстрацій
Наявність назв ілюстрацій
Наявність списку ілюстрацій зі сторінками
Автоматичний список ілюстрацій
Якість анотації
Якість глосарію персонажів
Відсутність помилок у тексті
Наявність автоматичного змісту
Разом:

При виставленні оцінки вчитель додає всі виставлені бали та результат ділить на 10, округляючи за правилами математики.

Крім того, для діференційованої оцінки кожного з учасників проекту вводиться коефіцієнт ефективності праці. Цей коефіцієнт змінюється в діапазоні від 0 до 1 з кроком в одну десяту і визначається вчителем. Його значення відображує якість роботи кожного учасника над своєю частиною проекту. Оцінка кожного учня визначається добутком загальної оцінки за проект на його коефіцієнт ефективності праці.

Для підвищення об’єктивності диференційованого оцінювання кожного члена команди рекомендуємо вчителю згрупувати критерії оцінювання за ролями.