Перевірка правильності відображення в балансі фінансових інвестицій
Перевірка правильності відображенні в балансі необоротних засобів
Перевірка правильності відображення в балансі нематеріальних активів і основних засобів включає два основних моменти:
1) необхідно впевнитись у тому, що відповідні активи підприємства, внесені до складу нематеріальних активів і основних засобів, справді є в наявності;
2) необхідно впевнитися в доцільності вибору методології відображення господарських операцій та оцінювання майна клієнта:
а) поділ основних засобів та нематеріальних активів на групи, за якими ведеться бухгалтерський облік;
б) вибір методу амортизації об'єктів основних засобів та нематеріальних активів;
3) необхідно перевірити, чи не було протягом аудованого періоду змін у методології обліку основних засобів та нематеріальних активів;
4) необхідно перевірити правильність обліку придбання, зносу і вибуття нематеріальних активів і основних засобів.
Наявність основних засобів перевіряється на підставі інвентаризаційних карток, інвентаризаційних описів і фактичної наявності.
Правильність нарахування зносу перевіряється вибірково шляхом складання розрахунку за 1-2 квартали.
Метою аудиту необоротних активів є встановлення:
• достовірності первинних даних відносно їх руху;
повноти і своєчасності відображення первинних даних у зведених документах та облікових реєстрах;
• правильності ведення обліку необоротних активів та його відповідності обліковій політиці;
• достовірності відображення стану необоротних активів у звітності підприємства;
• відповідності методики обліку та оподаткування операцій чинному законодавству.
Джерела інформації:
• наказ про облікову політику підприємства з відповідними додатками;
• первинні документи;
• акти та довідки попередніх ревізій, аудиторські висновки та інша інформація, що узагальнює результати контролю;
• облікові реєстри, Головна книга, звітність;
• розрахунки нарахування амортизації;
• засновницькі документи, статут, договори оренди.
Таким чином, аудит фінансової звітності має підтвердити реальність інформації про активи і пасиви підприємства.
Під час перевірки фінансових звітів клієнт повинен надати аудиторові повну інформацію, на підставі якої останній міг би зробити висновок, що відповідає вимогам норм (стандартів).
Тільки переконавшись у правильності й достовірності фінансової звітності, аудитор підтверджує правильність її складання.
До фінансових інвестицій належать інвестиції підприємства в державні цінні папери (облігації та інші боргові зобов'язання), цінні папери і статутні капітали інших підприємств, а також надання іншим підприємствам позик.
У балансі їх відображають відповідно за статтями "Довгострокові фінансові інвестиції" і "Поточні фінансові інвестиції".
При перевірці правильності відображення в балансі фінансових вкладень перевіряють наявність цінних паперів, їх вартість, власника та відповідність усіх реквізитів. При перевірці балансових даних аудитор може прийняти рішення щодо більш глибокої перевірки певних питань.