Перфорація
Прострілкові та вибухові роботи у свердловинах
Контрольні запитання
1. Як використовується термокаротаж при вирішенні задач цементометрії?
2. Як використовується гамма-гамма каротаж при вирішенні задач цементометрії?
3. Як використовується акустичний каротаж при вирішенні задач цементометрії?
4. Як відображається на діаграмі акустичної цементометрії (АКЦ) поганий зв’язок цементного каменю х колоною?
Всі роботи у свердловинах, що пов'язані із застосуванням вибухових речовин, відносять до прострілково-вибухових. При цих роботах геофізичною службою використовується стандартне обладнання, що і при вивченні геологічного розрізу свердловин іншими методами ГДС.
Прострілково-вибухові роботи в свердловинах передбачають:
- перфорацію обсадних колон і цементу для розкриття нафтових, газових і водоносних пластів;
- зрізання в свердловинах колон і труб з метою їх витягування;
- відбір зразків гірських порід у необсаджених свердловинах;
- відбір проб пластових флюїдів випробувачами пластів.
Вибухові роботи в свердловинах проводяться з метою вирішення наступних задач:
1) підвищення продуктивності експлуатаційних свердловин або збільшення приймальності нагнітальних свердловин; 2) роз’єднання пластів; 3) очищення фільтрів; 4) звільнення та витягування труб із свердловин при аваріях; 5) боротьби з поглинанням промивної рідини при бурінні; 6) ліквідації відкритих фонтанів і гасінні пожеж на свердловинах та інші.
Після закінчення буріння в свердловину, як правило, опускають одну або кілька обсадних колон і роблять цементування затрубного простору.
Розкриття пластів, які намічені для випробування або розробки за даними геофізичних методів дослідження свердловин, здійснюється за допомогою стріляючих апаратів – перфораторів. Процес утворення отворів в обсадних трубах, цементі і гірській породі називається перфорацією свердловин. Для перфорації свердловин використовуються кумулятивні (безкульові), кульові та торпедні перфоратори. Тип перфоратора і щільність перфораційних отворів на одиницю довжини свердловини визначаються конструкцією свердловини та літологією пласта-колектора.
Найбільше поширення одержала кумулятивна перфорація. Кумулятивні перфоратори відрізняються від кульових розмірами, конструкцією, потужністю і продуктивністю заряду. Кумулятивний заряд перфоратора складається з вибухової речовини (гексогену), детонатора, металевої виїмки, яка облицьовує кумулятивну виїмку, і захисного корпусу (Рис. 10.1). У момент вибуху детонатора у кумулятивному заряді поширюється хвиля детонації, що рухається вздовж осі заряду до основи кумулятивної виїмки, і продукти вибуху стискають металеву виїмку. У металі виникають дуже великі тиски, і рідкий металевий струмінь зі швидкістю 6-8 км/с викидається вздовж осі виїмки. Металевий струмінь робить на перешкоду тиск порядку 1010 Па, глибоко проникає в неї і створює канал значної довжини.
Глибина каналу, пробитого в перешкоді, залежить від щільності, механічних властивостей матеріалу й обсадної колони, гідростатичного, гірського та пластового тисків, навколишньої температури та інших факторів.
За способом герметизації зарядів кумулятивні перфоратори підрозділяються на дві групи – корпусні та безкорпусні.
До корпусних кумулятивних перфораторів відносяться перфоратори багаторазової та одноразової дії. У корпусних кумулятивних перфораторах заряди, детонаційний шнур і вибуховий патрон змонтовані в сталевому герметичному корпусі, який сприймає гідростатичний тиск і дію ударної хвилі під час проведення вибуху. Кумулятивні перфоратори багаторазової дії витримують від 10 до 50 залпів.
Кумулятивні корпусні перфоратори одноразової дії типу ПКО і ПКОТ розраховані на разове використання: при пострілі їхні корпуси руйнуються.
Безкорпусні кумулятивні перфоратори представляють собою гірлянду з окремих кумулятивних зарядів, кожний з яких укладений у герметичну оболонку і сприймає зовнішній гідростатичний тиск. При пострілі оболонки зарядів руйнуються.
Існують стрічкові безкорпусні кумулятивні перфоратори типу ПКС. Вони складаються з голівки, тонких металевих стрічок з розміщеними в них герметичними кумулятивними зарядами, детонаційного шнура в алюмінієвій оболонці, вибухового патрона і чавунного вантажу. Заряди запресовані в скляні або ситалові оболонки.
1 – корпус; 2 – вибухова речовина; 3 – металічний жолоб;
4 – детонатор
Рисунок 10.1 – Кумулятивний заряд
Застосовуються також безкорпусні, що повністю руйнуються при вибуху, перфоратори типу КПРУ, які складаються з кумулятивних зарядів в алюмінієвих оболонках, наконечника із стальною головкою багаторазового використання, детонаційного шнура та вибухового патрона.
Пробивна здатність безкорпусних перфораторів типівПКС, КПРУ і корпусних одноразовго використання типів ПКО і ПКОТ вища, ніж у корпусних перфораторів багаторазового використання типу ПК.
До винаходу кумулятивних перфораторів на практиці прострілкових робіт використовувалися кульові та торпедні перфоратори, які відрізняються меншою пробивною здатністю, більшою складністю заряджання і меншою продуктивністю. В останні роки з’явилися могутні кульові перфоратори з вертикально-криволінійними стовбурами з більш високою пробивною здатністю, ніж кумулятивні перфоратори такого ж діаметра.
Дія кульових і торпедних перфораторів засновано на метанні куль і снарядів за рахунок енергії розширення порохових газів відповідно до законів внутрішньої балістики стрілецької зброї й артилерійських систем, скоректованими стосовно до умов свердловини.
Кульові перфоратори представляють собою апарати з горизонтальними і вертикально-криволінійними стовбурами. У перфораторах першого типу стовбури спрямовані перпендикулярно до осі апарата і їх довжина обмежена його діаметром. У перфораторах другого типу вісь прямолінійної частини кожного стовбура спрямована паралельно осі апарата, а кінцева частина викривлена для напрямку кулі в стінку свердловини, що дозволяє одержати високі швидкості куль.
За послідовностю відстрілювання куль або снарядів перфоратори поділяються на апарати залпової дії (усі кулі вистрілюють одночасно) і селективної дії (кулі або снаряди вистрілюються по черзі в різних інтервалах).
Кульові і торпедні перфоратори мають сталевий корпус, у якому розміщені порохові комори, стовбури, що заряджаються кулями або снарядами, і запалювальні пристрої.
Усі перфоратори опускаються в свердловину на одножильному броньованому кабелі за допомогою каротажного підйомника.
Засобами запалення, призначеними для підпалювання порохових зарядів і висадження капсулів-детонаторів, служать електрозапалювачі, електрозапали та піропатрони різних типів. Для ініціювання вибуху зарядів бризантних вибухових речовин служать капсулі-детонатори, електродетонатори, вибухові патрони та детонаційні шнури.
Крім кумулятивних кульових і торпедних перфораторів існують гідропіскоструменеві перфоратори. Вони пробивають канали в перешкоді струменем рідини із зваженим у ній піском, який вилітає з великою швидкістю і під високим тиском з вузького отвору – сопла. Такий струмінь протягом декількох хвилин утворює у колоні, цементному кільці та породі канал для з’єднання пласта із свердловиною. При переміщенні гідропіскоструменевого перфоратора по стінці свердловини можна створити в ній щілинний канал або обрізати колону по діаметрі з метою витягу її на поверхню. Гідропіскоструменеві перфоратори застосовуються також для руйнування цементних мостів і предметів, які залишені на вибої.
Гідропіскоструменевий перфоратор складається з відрізка труби, у якій установлений ряд сопел. Апарат спускається в свердловину на насосно-компресорних трубах, за допомогою яких подається під високим тиском рідина з піском.