Фізичні основи методу

Метод бокового каротажу

Умови ефективного застосування результатів БКЗ та задачі, які вирішуються

За три спуск-підйоми апаратурою КСП-М записують криві ПС, стандартного каротажу та повного бокового каротажного зондування. За перший цикл реєструються покази “стандарт-сигнал”, криві зондів A2.0M0.5N, A4.0M0.5N, A0.5M8.0N; за другий цикл – криві зондів A8.0M1.0N, N0.5M2.0A, A1.0M0.1N, A0.4M0.1N; за третій – крива ПС. Багатоелектродний зонд монтується на відрізку кабелю КОБДТ-10 довжиною 30 м і містить електроди, які утворюють комплект зондів БКЗ і стандартного каротажу, а також електрод для запису кривої ПС.

Апаратура КСП-М призначена для роботи з одножильним броньованим кабелем КОБДТ-10 довжиною до 10 км із середніми геофізичними лабораторіями, які укомплектовані чотирьохканальним реєстратором і уніфікованими блоками.

Метод бокового каротажного зондування ефективно використовується при дослідженні свердловин, які заповнені відносно слабомінералізованою рідиною.

Метод БКЗ використовується для дослідження розрізів свердловин з метою детального вивчення пластів і отримання їх кількісних характеристик. Переважно методом БКЗ досліджується продуктивна ділянка розрізу свердловини. У результаті інтерпретації даних БКЗ отримують значення питомого електричного опору пласта, яке близьке до дійсного значення r_п, а також параметри зони проникнення промивної рідини – r_зп, D_зп. За величинами r_п і r_зп, використовуючи петрофізичні зв’язки, виявляють у розрізі свердловини корисні копалини, оцінюють пористість, проникність колекторів, нафтогазонасиченність, нафтовіддачу порід.

Метод бокового каротажу (БК) – це каротаж опору зондами з екранованими електродами та фокусуванням електричного струму. Даний метод є різновидом каротажу опору з керованим електричним полем та базується на використанні 3, 7 і 9 електродних зондів.

Опір будь-якого заземлення (електродів) R_А можна знайти за формулою:

(2.17)

де U_з – потенціал заземлення, який залежить від властивостей середовища, розміру та форми самого заземлення; І – сила струму, який проходить через заземлення в навколишнє середовище.

Повний опір заземлення з другого боку буде також пропорційний ефективному питомому опору середовища ρ_е, яке оточує заземлення:

(2.18)

де K_з – коефіцієнт пропорційності, який залежить від розміру і форми заземлення.

Терміни “ефективний” і “уявний” опір близькі за суттю. Головна їх відмінність полягає в тому, що ефективний опір завжди пропорційний питомому опору середовища, яке розміщене поблизу заземлення А, уявний опір може знаходитись не в прямій залежності від опору середовища. Уявний опір залежить в значній степені від співвідношення розмірів та розташування пластів гірських порід, свердловини і самого середовища, яке оточує електроди (заземлення). Під терміном “ефективний питомий електричний опір” неоднорідного середовища розуміють питомий опір такого фіктивного однорідного середовища, в якому опір R_А заземлення має таке саме значення, що і в даному неоднорідному середовищі.

Ефективний опір виражається формулою:

. (2.19)

Величина r_е як і r_у залежить від питомих опорів пласта r_п, вміщуючих порід r_вм, зони проникнення r_зп, промивної рідини r_р, потужності пласта h, діаметра свердловини d, діаметра зони проникнення D, типу та розміру зонда.