Основні напрямки застосування ГДС при пошуках, розвідці та розробці корисних копалин, їх ефективність
За допомогою ГДС гірські породи пізнаються на відстані. Основою інтерпретації результатів ГДС є порівняно молода наука про Землю – петрофізика – це наука про фізичні властивості гірських порід та фактори, які їх обумовлюють. Розроблена теорія геофізичних методів і петрофізичні залежності дозволяють проводити обґрунтовану інтерпретацію результатів досліджень.
Число методів ГДС (разом із модифікаціями) в даний час нараховує майже 50, які включають в себе електричні, магнітні, радіоактивні, термічні, акустичні, механічні, геохімічні та інші. Використання їх базується на вивченні фізичних природних і штучних полів різної природи.
Дослідження свердловин геофізичними методами здійснюється в наступних напрямках:
- вивчення геологічних розрізів свердловин;
- вивчення технічного стану свердловин;
- контроль за розробкою родовищ нафти і газу;
- проведення вибухових, прострілкових та інших робіт в свердловинах, які виконуються геофізичною службою.
1 Вивчення геологічних розрізів свердловин – найбільш важливий напрямок. При цьому використовуються, електричні, магнітні, радіоактивні, термічні, акустичні, механічні, геохімічні та інші методи.
При геофізичних дослідженнях свердловин реєструються діаграми або проводяться точкові заміри різних фізичних параметрів: уявного електричного опору, потенціалів власної та викликаної поляризації порід, сили струму, опору заземлення, електродних потенціалів, інтенсивності гамма-випромінювання, напруженості магнітного поля, швидкості та часу розповсюдження пружних коливань та інше.
При вивченні геологічних розрізів свердловин на основі інтерпретації комплексу даних геологічної та геофізичної інформації розв’язуються наступні задачі:
а - геологічне розчленування розрізів і виявлення геофізичних реперів;
б - визначення порід, які складають розрізи свердловин;
в - виявлення колекторів та вивчення їх властивостей (пористості,
г - проникності, глинистості та інше);
д - виявлення та визначення місцезнаходження різних корисних копалин (нафти, газу, прісних і мінеральних вод та інше);
е - кількісна оцінка нафтогазонасичення, а в деяких випадках вугленасичення, оруденіння, а також мінералізації пластових вод.
2 Вивчення технічного стану свердловинпроводиться за допомогою комплексу різних методів геофізики. В даному випадку вирішуються наступні основні задачі:
а - визначення викривлення свердловин інклінометрами – інклінометрія;
б - встановлення фактичного діаметру свердловин за допомогою каверномірів – кавернометрія;
в - визначення профілю січення свердловини та обсадних колон – профілеметрія;
г - визначення висоти підйому, характеру розподілу та степеню щеплення цементу в затрубному просторі термічними, радіоактивними, акустичними методами – цементометрія;
д - виявлення місць припливів і затрубної циркуляції вод у свердловинах електричними, термічними та радіоактивними методами – припливометрія;
е - визначення горизонтів, що поглинають воду і контроль гідравлічного розриву пласта термічними і радіоактивними методами;
ж - визначення рівня рідини, місцезнаходження башмаків обсадних колон і металічних предметів, які залишені в свердловинах при аваріях, глибин розміщення вибоїв свердловин і розв’язок багатьох інших важливих нафтопромислових задач.
Контроль за розробкою родовищ нафти і газу передбачає наступні визначення:
а - динаміки водонафтових, водогазових і газонафтових контактів;
б - дебіту та складу флюїдів в свердловинах;
в - профілів віддачі та приймання пластів – дебітометрія та розходометрія;
г - інтервалів прориву нагнітаючих вод;
д - нафтовіддачі пластів;
Прострілково-вибухові та інші роботи в свердловинах включають:
а - перфорацію обсадних труб для з’єднання свердловини з пластом;
б - відбір взірців порід із стінок пробурених свердловин для уточнення геологічного розрізу;
в - торпедування, яке проводиться з різною метою.