Сутність, мета, предмет, методи та особливості аудиту

Організаційні вимоги до проведення аудиту

Тема 18. Аудит підприємницької діяльності Програмна анотація

18.1. Організаційні вимоги до проведення аудиту

18.2. Аудит активів та пасивів

18.3. Особливості внутрішнього аудиту

Аудитє перевіркою оприлюдненої бухгалтерської звітності, обліку, первинних доку­ментів та іншої інформації про фінансово-господарську діяльність аптеки з метою визна­чення достовірності їх звітності, обліку, його повноти та відповідності діючому законо­давству та встановленим нормативам.

Основною метою аудиторської діяльності є встановлення достовірності бухгалтер­ської (фінансової) звітності аптек і відповідність здійснюваних ними фінансових і гос­подарських операцій нормативним актам.

Як функція управління, аудит є системним процесом одержання інформації про еко­номічні дії та події з метою встановлення рівня її відповідності визначеним критеріям та подання результатів зацікавленим користувачам. У практичній діяльності за його допо­могою реалізується одна з найважливіших функцій управління, а саме - функція неза­лежного фінансового контролю (експертизи) фінансово-господарської аптеки.

Під предметом аудиту розуміють:

• з погляду загальноекономічного - всю фінансово-господарську діяльність аптеки;

• з локального погляду - сам об’єкт перевірки, який визначає головну її мету. Так, фінансова звітність аптеки є предметом аудиту фінансової звітності, податкова звітність - предметом аудиту податкової звітності;

• з погляду ефективності - господарську діяльність аптеки або її окремих підрозді­лів, видів діяльності, функцій управління.

Метод аудиту являє собою сукупність прийомів і способів, за допомогою яких ведеться дослідження предмета та об’єктів аудиторської діяльності. В аудиті викорис­товуються:

• безпосередні прийоми та способи - опитування, фізична перевірка, документальна перевірка, підтвердження, спостереження; зіставлення, опитування, аналітичні процедури, узагальнення;

• загальні методичні прийоми - індукція, дедукція, документування, оцінка, групу­вання і узагальнення інформації;

• прийоми і способи різних галузей знань (економічно-математичні, статистичні методи, методи системного аналізу, експертних оцінок, прийоми і способи бухгал­терського обліку, економічного аналізу, контрольно-ревізійної роботи).

Специфічним прийомом аудиту є оцінка ризику, необхідність якої пов’язана з імовірнісним характером функціонування господарюючої системи та неможливістю повного дублювання всіх процедур обліково-економічної роботи, що змушує аудитора використовувати методи вибіркового дослідження. Оцінка аудиторського ризику почи­нається на стадії планування аудиту і завершується в процесі його проведення. Оцінка ризику, визначена аудитором, може стати причиною його відмови від проведення аудиту

Важливим питанням в аудиті є визначення критеріїв, за якими здійснюється пере­вірка. Від їх правильного підбору залежить рівень якості роботи аудитора, об’єктивність його думки про перевірену фінансову звітність та іншу економічну інформацію. Виріз­няють такі критерії:

· існування:актив або зобов’язання існує на визначену дату;

· права і зобов’язання:актив або зобов’язання віднесено до даного суб’єкта станом на визначену дату;

· виникнення:протягом звітного періоду була здійснена операція або сталася подія господарської діяльності, яка має відношення до суб’єкта господарювання;

· повнота:не існує необлікованих активів, зобов’язань, операцій або подій господар­ської діяльності, а також нерозкритих статей фінансової звітності;

· вартісна оцінка:актив або зобов’язання відображено за відповідною балансовою вартістю;

· вимірювання:операція або подія господарської діяльності облікована у відповід­ній сумі, а дохід або витрати віднесено до відповідного звітного періоду;

· представлення і розкриття:стаття розкривається, класифікується і характеризу­ється відповідно до застосованих основ фінансової звітності

Аудит, як специфічна форма незалежного фінансового контролю, є складовою загальної системи економічного контролю і істотно відрізняється від адміністративного контролю (рис. 18.1).

Хоча аудит і входить до загальної системи економічного контролю, його функції ширші, ніж суто контрольні.