Привнесення в них власних новацій.
Зовні цінності виступають як властивості предмета або явища. Проте цінності притаманні предмету або явищу не від природи, не просто через внутрішню структуру об’єкта самого по собі, а тому, що об’єкт втягнутий у сферу суспільного буття людини і стає носієм певних соціальних відносин.
У ставленні до суб'єкта – людині цінності служать об’єктами її інтересів, а для її свідомості здійснюють роль повсякденних орієнтирів в предметній і соціальній дійсності, визначення різноманітного практичного ставлення людини до навколишніх предметів і явищ.
Цінність– філософське поняття, з допомогою якого і характеризується соціально-історичне значення певних явищ дійсності для суспільства, індивідів.
Цінності виконують роль:
– споконвічної, вхідної основи вибору потреб, інтересів, переживання, мети, засобів їх реалізації, результатів діяльності і тих умов, у яких здійснюється вибір.
Поняття цінність вживається:
· по-перше, для визначення стану свідомості, на основі якого здійснюється оцінка,
· по-друге, значущих явищ, що вибираються внаслідок оцінки.
Можна сказати, істина і добро (або престижність і комфорт) виступають у тієї або іншої людини основними, провідними, але можна сказати, що в такому будинку є більше матеріальних, а ніж духовних цінностей.
Суть цінностей визначає індивідуальну і суспільну свідомість і діяльність. Можна говорити про цінності особи, сім’ї, політичної партії, нації, культури, людства та ін. Але не можна судити про суспільство за його власним уявленням про себе, як не можна робити те ж саме стосовно окремої людини. Можна серйозно помилятися і в людині, беручи на віру винятково її думку про себе саму, і в суспільстві, покладаючись на його психологію, що міняється, і далеко не вічні доктрини. Але і людина, і суспільство діють не за об’єктивними критеріями, а за суб’єктивними збудженнями. Об’єктивними виявляються лише результати дій, які майже завжди відрізняються від збудження, і тоді людина або суспільство змінює життєві настанови і діє, вже виходячи з нових збуджень. Думка, будучи сама рухомою, завжди рухає і людиною, і людством. Така суть цінностей.
Через існування цінностей і саме через культурні цінності людина задовольняє свої потреби і відрізняється від тварин.
Культура є предметним полем формування цінностей, цінності складають фундамент культури.
Через систему цінностей і ідей, що служать для регулювання поведінки індивідів і визначається культура.
Культура виступає своєрідним підсумком всієї різноманітності діяльності людини, як сукупність матеріальних і духовних цінностей, як складна ієрархія ідеалів і сенсу, значущих для конкретного суспільного організму.
Цінності зміцнюють суспільну єдність, цілісність суспільства, перешкоджаючи руйнівному впливу ззовні.
Роль особливих ідейних скріплень у суспільстві здійснюють соціальні цінності, що виступають соціально-політичними ідеалами, ідеями, ціннісними настановами, орієнтаціями, понад ціннісними ідеями у вигляді національних ідей.