Пріоритет загальнолюдських цінностей.

Філософське вчення про цінності називається аксіологією, у перекладі з грецької «аксиос» означає «цінність».

Цінністю є для людини все, що має певну значимість особистісний чи суспільний зміст

Цінності–специфічні соціальні визначення об’єктів навколишнього світу, що виявляють їх позитивне або негативне значення для людини і суспільства.

Цінністне відношення людини до світу і до себе приводиьт до формування ціннісних орієнтацій особистості. Зріла обобистість зазвичай має досить стійкі цінністні орієнтації, які мають характер норм, оскільки визначають форми поведінки людей у суспільстві. Цінністне відношення особистості реалізується в емоціях, волі, творчості, при більш конкретному розгляді виділяють економчні, політичні, естетичні , моральні, релігійні та інші цінності. Серед цінностей людини важливе значення маєволя - свідома саморегуляція суб’єктом своєї діяльності, що виявляється як цілеспрямованість, рішучість, самовладання.

Серед цінністних орієнтацій людини визначальне значення має віра - суб’єктивний акт прийняття чого-небудь як істинного. Віра як цінність має співвідношення з ідеалами, які впливають на життя людини. Максимально цілісний образ майбутнього - це ідеал. На зміст ідеалу впливає життєвий досвід людини, ступінь її освіченості, рівня культури.

Створення ідеалів пов’язане з абстракціями, ідеалізаціями і сильними переживаннями.

У кожній культурі формується певне система цінностей, в якій осмислюється символіка життя і смерті.

У розвитку особистості виділяють три етапи засвоєння цінностей:

—засвоєння цінносних традицій;

—їх усвідомлення;