Візитні картки

Ділова атрибутика менеджера

До недавнього часу візитні картки вважа­лися прерогативою дипломатів і високих поса­довців. Але останнім часом цей корисний звичай набув ширшого розповсюдження.

Візитні картки почали використовувати досить давно, але до тепер склалися певні загальноприйняті норми користування ними. В їх основі лежить просте розуміння, що ваша візитна картка – це те, що залишається у вашого знайомого, співрозмовника, ділового партнера після очної або заочної зустрічі з вами. Картка повинна не тільки містити ті відомості, які ви хотіли б про себе залишити, але і сприяти збереженню у вашого партнера того іміджу, до створення якого ви прагнете.

Як правило, візитна картка - це прямокутний шматок білого напівщільного якіс­ного картону, на якому друкарським способом чітко і красиво віддруковані ваші прізвище, ім'я і (як правило) по батькові разом з іншими відомостями, які ви хочете про себе по­ві­домити.

Чітких правил відносно розмірів візитних карток немає, але звичайно у чолові­ків вони можуть бути трішки більшими, ніж у жінок - скажімо, 90 х 50 мм і 80 х 40 мм (у Ве­ликобританії візитні картки жінок більші, ніж у чоловіків). Візитна картка молодої дівчини може бути ще меншою - як правило 70 х 35 мм. Візитні картки великих розмірів поступово виходять з практики – з розповсюдженням спеціальних альбомів для їх зберігання. Слід подумати про те, щоб і ваша картка мала стандартний розмір, і її не довелося підгинати або підрізати.

 
 

Загальні вимоги до шрифту візитних карток полягають у тому, що він повинен легко читатися. Ім'я, як правило, виділяється трохи більшим розміром, який буде легко читатися напівжирним шрифтом злегка більшого розміру. Не рекомендується використо­вувати складні готичні або декоративні шрифти. Будьте обережні з використанням курси­вного зображення шрифтів, особливо, якщо у вас рідкісне, або те що важко вимовляється прізвище або ж йдеться про картку на іноземній мові. (Рис.2.15.)

 

Рис.2.15. Двох­сторон­ні картки

Як правило, візитна картка повинна мати чорний текст на білому фоні, надру­ко­ваний упоперек картки без будь-яких рамок або завитків. Останнім часом друкарні про­понують широку гамму кольорових карток, карток на пластмасі або навіть на шкірі, але норми етикету не рекомендують відходити від чорно-білої гамми. Важливіше зосередитися на виборі відмінної якості паперу, який може бути злегка тонований, мати поверхню. Прагніть уникати і глянцевої поверхні карток. Кольорові і незвичайні картки поки залишаються прерогативою художників, друкарів, а також комівояжерів, працівників служб сервісу і рекламних агентів. Чорна рамка на візитній картці допускається на знак трауру.

У багатьох двомовних краї­нах широко застосовуються двох­сторон­ні картки – з текстом на іншій мові на зворотному боці. Якщо дотримуватися суворих про­токоль­них норм, то це не зовсім правильно. Адже зворотний бік при­значе­ний для того, щоб на ньому можна було б зробити якісь записи. Якщо у вас є можливість, постарай­теся за­мовити окремі картки на україн­ській, росій­ській та іноземній мовах. Але, про­те, двосторонні картки цілком допу­стимі – головне дотриматись правил написання карток на іноземній мові.