Поля допусків і посадки конусів

СТ СЭВ 1780–79 встановлює два способи нормування допуску діаметра конуса.

По першому способі встановлюють сумісне нормування всіх видів допусків допу­ском діаметра конуса TD, однаковий у будь-якому перетині конуса, між якими повинні знаходитися всі точки поверхні дійсного конуса (рис.34, а). Допуск TD обмежує також відхилення кута конуса і відхилення форми конуса, якщо ці відхилення не обмежені меншими допусками. Цей спосіб нормування рекомендується застосовувати переважно для посадок із фіксацією деталей по конструктивним елементам і по заданій осьовій відстані між базовими площинами спряжених конусів.

У цих посадках величини зазорів або натягів залежать від гра­ничних відхилень діаметрів з'єднуваних конусів.

При другомуспособі роздільне нормування кожного виду допусків: допуску діаметра конуса у його заданому перерізі, допуску кути конуса АТ, допуску круглості і допуску , прямолінійності тві­рної конуса. Цей допуск не обмежує відхилення кута і форми конуса. Данний спосіб нормування рекомендується застосовувати переваж­но для посадок із фіксацією по заданому осьовому зусиллю запресо­вки або по заданому осьовому зміщенню спряжених конусів.

Для цих посадок величини зазорів і натягів в основному визна­чаються умовами збирання. На нерівномірність зазорів і натягів, а також на довжину контакту впливають тільки допуски кута конуса і його форми, а допуски діаметра впливають на величину базовідстані з'єднання.

Рис.34 Схема розташування допусків та параметри конусів:

у поперечному перерізі (в), у поздовжньому перерізі (г)

і сумарний допуск конуса (а).

Допуски TD і TD_s повинні відповідати ДСТ 25346–82. їх вибирають відповідно за діаметром більшої площини конуса або діаметрові в заданому перетині конуса. Допуски TD і TD_s призначають по квалітетам ЕСДП СЕВ, тобто T_D=IТ і T_DS == IT.

Допуск форми конуса TF визначається допуском округлості поперечного перерізу конуса TF_R (рис.34, в) і допуском прямолінійності утворюючого конуса TF_L (рис.34, г).

Для одержання різних посадок ДСТ 25307–82 установлені наступні основні відхилення: d, e, f, g, h, js, k, m, n, p, r, s, t, u, x, z для зовнішніх конусів (квалітетів ІТ4 - ІТ9) і а для внутрішніх конусів - Н, J_s, N, К тих же квалітетів. Можуть застосовуватись та­кож всі квалітети від 01 до 18.

(Про допуски інструментальних конусів. Для метричних конусів і конусів Морзе встановлено п'ять ступенів точності AT4—AT8, якими регламентовані відхилення кута, прямолінійності утворюючих і круглості конусів, а також основних розмірів конусів і їхніх лапок. Відхилення кута розташовують у плюс для зовнішніх і в мінус для внутрішніх конусів. Для внутрішніх конусів ступеня точності AT4 і AT5 є перспективними. Ступінь точності вказують в умовній позначці конуса.)