К.т.н. Дербас А.Г., к.т.н. Дубровський С.С.
ВЗАЄМОЗАМІННІСТЬ СТАНДАРТИЗАЦІЯ І ТЕХНІЧНІ ВИМІРЮВАННЯ
(Конспект лекцій)
Кривий Ріг 2013
Зміст
1. Задачі і структура дисципліни ВСТВ. Основні відомості про якість продукції. Взаємозамінність.............................................................................4
2. Основні відомості про стандартизацію...........................................................8
3. Основні поняття про допуски і посадки.........................................................11
4. Основні принципи побудови стандартів ЕСДП на гладкі циліндричні з'єднання............................................................................................................21
5. З'єднання з підшипниками кочення................................................................32
6. Гладкі калібри і їхні допуски..........................................................................38
7. Погрішності форми і взаємного розташування поверхонь..........................43
8. Шорсткість поверхонь.....................................................................................53
9. Теоретичні основи точності............................................................................59
10. Основи технічних вимірювань......................................................................67
11. Розмірні ланцюги............................................................................................75
12. Взаємозамінність шпонкових і шліцьових з'єднань..................................107
13. Різьбові з'єднання..........................................................................................115
14. Допуски зубчатих і черв'ячних передач......................................................124
15. Система допусків на кутові розміри і посадки конічних з'єднань. .........135
Л 1. Задачі і структура дисципліни ВСТВ. Основні відомості про якість продукції. Взаємозамінність, стандартизація.
Обсяг курсу за планом:
лекцій - 36 годин
лабораторних робіт - 18 годин
практичних занять - 36 годин
РГР
іспит
Передмова
Розвиток сучасного машинобудування веде до збільшення потужностей, постійного вдосконалення конструкцій машин, підвищення вимог до точності виготовлення деталей. Але виготовлення якісного, надійного і довговічного обладнання не можливо без використання точних вимірювальних приладів та застосування принципів взаємозамінності, стандартизації і новітніх методів технічного контролю.
Точність і її контроль служать вихідною передумовою одного з найбільш важливих властивостей сукупності виробів – взаємозамінності, яка визначає в значній мірі техніко-економічний ефект, одержаний при експлуатації сучасних технічних пристроїв.
В даній області широко розвинута стандартизація, головною задачею якої є безперервне підвищення якості виробів, їх здатність забезпечувати зростаючі потреби народного господарства і нової техніки. Тому комплекс глибоких знань і визначених навичок в області точності, взаємозамінності, стандартизації і технічних вимірів є необхідною складовою частиною професійної підготовки спеціалістів по машинобудівним, приладобудівним і механічним спеціальностям.
Мета курсу ВСТВ полягає в знайомстві студентів з методами забезпечення взаємозамінності, науково-методичними основами стандартизації, особливостями вибору допусків і посадок, з методами і засобами вимірювання та контролю виробів машинобудування.
Задачі дисципліни – привити студентам навики застосування методів стандартизації і використання стандартів, навчити грамотно оформлювати креслення і правильно призначати допуски і посадки на різні види з'єднань, розкрити принципи вимірювання та налагодження вимірювальних пристроїв.
Із історії взаємозамінності і стандартизації
Елементи взаємозамінності і стандартизації з'явилися дуже давно.
Разом з розвитком виробництва розвивалася стандартизація, сприяючи у свою чергу швидшому зростанню виробничих сил. Використання оброблених каменів певного розміру, дозволило споруджувати в Стародавньому Єгипті піраміди, що мають правильну форму. Камені масою декількох тонн були настільки точно оброблені і так щільно прилягали один до одного, що між ними і зараз неможливо просунути голку. Стандартизовані були також деталі катапульти. При цьому розміри усіх деталей залежать від одного головного параметра - довжини стріли катапульти. Водопровід, побудований рабами Риму, був виконаний з труб строго певного діаметру.
У Венеції спорудження торговельних і військових кораблів було організовано на одному потоці, де в міру просування на корпус встановлювали уніфіковані елементи, спорядження і т.д.
У Россі зародження промислової стандартизації відноситься до початку 18 століття, коли по наказу Петра І, були побудовані серії кораблів з однаковими розмірами, якорями, озброєнням, спорядженням. Це сприяло більш швидкому розвитку відповідного вітчизняного виробництва і дозволило в короткий термін створити російський флот.
Дореволюційна Росія стандартів не мала. Крім того, в Росії не було одноманітності мір, необхідного для розвитку стандартизації. В Росії одночасно діяло три системи мір: дюймова, метрична і оригінальна що робило практично неможливим розвиток вємозамінності і стандартизації.
З тих часів питанням стандартизації та єдності вимірювань приділялась велика увага. Першим загальносоюзним стандартом став: ОСТ 1 ”Пшеница. Селекционные сорта зерна”. В 1918 році було затвердженно метричну систему мір, прийнято ОСТ 32 на метричну різьбу від М6 до М68, а в 1929 р. – серія стандартів на основні визначення і поняття, а також величини і розташування полів допусків і посадок 1-4 класів точності.
У 1925 році було створено комітет по стандартизації. В 1946 році було створенно Міжнародну організацію по стандартизаціїї ISO (ИСО).
Сфера діяльності ІСО торкається стандартизації в усіх областях, окрім електротехніки і електроніки, що відносяться до компетенції Міжнародної електротехнічної комісії (МЕК). Деякі види робіт виконуються спільними зусиллями цих організацій. Окрім стандартизації ІСО займається і проблемами сертифікації.
ІСО визначає свої завдання таким чином: сприяння розвитку стандартизації і змішаних видів діяльності у світі з метою забезпечення міжнародного обміну товарами і послугами, а також розвиток співпраці в інтелектуальній, науково-технічній і економічній областях.
На сьогодні до складу ІСО входять 220 країн
Місце ВС ТВ у циклі наукових та учбових дисциплін