Рахунки як елемент бухгалтерського обліку

План рахунків бухгалтерського обліку та його взаємозв’язок з фінансовою звітністю

Зафіксована в первинних документах інформація за технологією облікового процесу підлягає реєстрації та класифікації (групуванню) з метою її систематизації, з тим щоб у кінцевому підсумку стати окремою статтею балансу. Відображення господарських опе­рацій безпосередньо у бухгалтерському балансі практично недоцільне, оскільки після кожної операції довелося б складати новий баланс. Крім того, баланс як моментний показник складають на перше число місяця і він не містить узагальненої інформації про рух кожної групи засобів і їх джерел. Тому поточний облік стану і змін засобів та їхніх джерел, самих господарських процесів у діяльності аптеки забезпечується за допомогою системи рахунків.

Рахунки - це один з елементів методу бухгалтерського обліку, спосіб групування і поточного відображення за певними ознаками наявності та руху засобів аптеки, їхніх джерел і господарських операцій.

Кожній групі активів, джерел їх формування та господарських операцій відкривають рахунок. Так, для обліку основних засобів відкривається рахунок “Основні засоби”, для обліку товарів - “Товари”, для обліку готівкових грошей - “Каса” тотцо. Отже, рахунок є засобом групування (узагальнення) активів, пасивів, господарських операцій і конт­ролю за їх станом і рухом у процесі господарської діяльності аптеки.

Зміст, призначення і будова рахунків зумовлені об’єктами, що обліковуються, і завданнями обліку.

У результаті господарської діяльності активи та джерела їх утворення можуть збіль­шуватися або зменшуватися. Таке збільшення або зменшення на рахунках відобража­ється окремо. Тому рахунки бухгалтерського обліку прийнято зображати у вигляді дво­сторонньої таблиці (рис. 9.3), ліву сторону якої позначають умовним терміном дебет (від лат. debet - він винен), а праву - кредит (від лат. credit - він вірить). Назву рахунка пишуть посередині таблиці. Кожна сторона призначається для роздільного відобра­ження збільшення або зменшення сум.

Позаяк об’єкт бухгалтерського обліку характеризується певним станом, тобто наяв­ністю на певний момент часу засобів, коштів і джерел, то насамперед на рахунку фіксу­ють цей стан, що називається початковим залишком, або початковим сальдо (від італ. saldo - розрахунок). Після цього на рахунках відображають господарські операції, тобто зміни засобів та їх джерел. При цьому збільшення об’єкта обліку записують на одній сто­роні рахунку, а зменшення - на протилежній. Маючи інформацію про початкове сальдо об’єкта обліку та зміни протягом звітного періоду, визначають сальдо на кінець звітного періоду. Накопичена інформація про рух об’єкта обліку, відображеного за дебетом і кре­дитом, називається оборотом. Підсумки записів за дебетом рахунка називають дебето­вим оборотом, підсумки записів за кредитом рахунка - кредитовим оборотом.

Класифікація бухгалтерських рахунків за економічним змістом

Класифікація рахунків бухгалтерського обліку базується на економічній класифі­кації засобів, джерел і процесів, є єдиною та будується за ознаками змісту, призначення та структури рахунків. Крім того, рахунки класифікують за ознаками: відношення до балансу (активні, пасивні, забалансові); за ступенем деталізації інформації (синтетичні, субрахунки, аналітичні).

В основу класифікації рахунків за економічним змістом покладено економічний зміст об’єктів бухгалтерського обліку. Залежно від цього рахунки поділяють на три групи: рахунки господарських засобів (активів); рахунки джерел господарських засобів (пасивів) і рахунки господарських процесів (рис. 9.3).

На рахунках господарських засобів відображають наявність та рух засобів. Залежно від виконуваних функцій вони поділяються на: необоротні активи, запаси, грошові кошти, кошти в розрахунках.

На рахунках джерел господарських засобів відображають наявність та рух джерел. За характером відображуваних на них джерел, рахунки цієї групи поділяють на рахунки джерел власних засобів і рахунки джерел залучених засобів. Джерелами власних засобів є капітал, резерви, нерозподілені прибутки, різні забезпечення. Джерелами залучених засобів є позики банку, кредиторська заборгованість, різні зобов’язання.

Кругообіг капіталу аптеки здійснюється через господарські процеси: постачання (купівля), виробництво та реалізація (продаж). Економічний зміст цих операцій відобра­жають рахунки господарських процесів. На цих рахунках обліковують господарські опера­ції, пов’язані із заготівлею та придбанням ресурсів, виробництвом продукції (виконання робіт та надання послуг) та її реалізацією. До рахунків господарських процесів належать: “Капітальні інвестиції”, “Собівартість реалізації”, “Доходи від реалізації” та ін.