Німецька східна колонізація ХІІ-ХІІІ ст.

Розпочата в 11-му ст. хвиля колонізації, внаслідок якої у Франції знову заселяються спустошені війнами території, а в Німеччині за допомогою корчування та осушення залучаються нові землі, стає можливою завдяки системі трьохпільного господарства (сівозміна озимих, ярих, пар). Вона, з переважанням обробітку зернових (будівництво зерносховищ), означає підвищення інтенсивності в порівнянні з двопільним господарством. Одночасно відбулося поліпшення сільськогосподарських знарядь: удосконалення плуга і борони (тепер із заліза), виготовлення кіс в їх сучасній формі, поширення молотильного ціпа, переробка зерна водяним млином, з 12-го ст. - вітряком. Замість вола тягловою твариною виступає кінь.

І

Село вуличного типу, забудовне обабіч, із системою трипільного землекористування.

Інтенсифікація сільського господарства забезпечує багатший асортимент продовольства, товарів. Зростає народжуваність та чисельність населення Замість маленьких сіл з'являються великі села, ростуть кількість і розміри міст, внаслідок чого - підвищення цін на аграрні продукти. Це стало причиною експансії на схід, аж до України.

Заселення здійснюється:

- у великих, створених за єдиним планом селах (село вздовж дороги; село, розташоване навколо вигону;

- з’являється новий тип села у не освоюваних раніше лісових районах - з лісовим угіддями поблизу садиб з однаковою власністю для всіх поселенців в блоках або смугах (франконська гуфа = 24 га);

- село закладається підприємцем (локатором, осадчим), який за свою роботу отримує місце сільського старости, передане у спадок.

- зв'язку з відмовою від батьківщини і нестатками при роботі по створенню поселень поселенці знаходять покращений соціальний статус: відбувається передача майна у спадок в якості власності,

- єдиноспадкування - селянський спадок переходить у спадщину єдиному насліднику, переважно найстаршому сину, без права поділу, що забезпечувало незмінність розпланувальної структури села;

- заміна екстенсивного господарства, при якому земля поперемінно використовується як рілля і як пара або пасовище (тому супутньо було тваринництво), трипільне господарством веде до розширення посівних площ і до підвищення врожайності;

У містах змінюється судочинство, є право на зміцнення і самоврядування). Нові міста закладається із прямокутною системою вулиць і ринковою площею в центрі ("схема з розташуванням ринку в центрі") серед слов'янських земель.

Вища ефективність сільського господарства, збільшення населення спричинюють урбаністичний бум, який приводить до загущення міської мережі. У першу чергу закладають міста вздовж торгових шляхів на землях, викуплених у сіл, а пізніше урбанізаційний рух просувається у не освоєні раніше землі.

Колонізаційне місто 12 ст., закладене як опорний пункт на торговому шляху.

Завдяки запровадженню самоврядування на основі Магдебурського права, міста стають економічними, культурними і релігійними центрами, а також опорними пунктами міжнародної торгівлі. У східній Польщі, в Литві, Україні і Білорусії, лише переймають і в дечому змінюють правові норми (Львів, Київ та ін.) У 14-й ст.. завершується «рух на схід». Для колонізації більше немає достатньої кількості людей, сільське населення переселяється у міста, зникають також маленькі села.

Розпланувальні схеми міст, закладених на основі Магдебурзького права.