Загальні правила таксування рецептів на індивідуально виписані ліки

Основні помилки лікарів при виписуванні рецептів

За даними досліджень, майже 2 % виписаних лікарями рецептів містять помилки, а 0,1 % є небезпечними для здоров'я людини. Тому у процесі приймального контролю рецептів аптечні фахівці повинні звернути увагу на можливу наявність таких помилок:

· помилки у назві інгредієнтів - прописи не на латинській мові, сумнівні скорочення, нерозбірливі написи;

· помилки у дозах - завищена вища разова і вища добова дози, використання непра­вильних способів позначення доз, нечітке позначення відсоткового вмісту речовин у розчині, нерозбірливе позначення дози;

· помилки у призначенні - не вказано кількості на один прийом, не вказана частота прийому, не вказано часу і порядку прийому (до чи після їжі), нерозбірливий напис, загальні вказівки (“Внутрішнє”, “Зовнішнє”, “Відомо”);

· помилки в оформленні - відсутність будь-якого реквізиту, регламентованого прави­лами виписування, оформлення рецептів на бланках нестандартної форми, зави­щення встановленої норми одноразового відпуску

У разі виписування отруйного, наркотичного, психотропного чи сильнодіючого лікарського засобу або прекурсора списку № 1 у дозі, яка перевищує вищий одноразовий прийом без відповідного оформлення (не вказано прописом і відсутній знак оклику), на рецепті проставляється штамп “Рецепт недійсний” і повертається хворому.

Рецепт, який містить несумісні лікарські речовини, погашається штампом “Рецепт недійсний” і повертається хворому

За рецептами, в яких назви інгредієнтів вказані не латинською мовою, лікарський засіб хворому відпускається.

При прийманні рецепта, в якому прописаний препарат з нормованим відпуском на один рецепт (табл. 5.2-5.4), провізор повинен перевірити норму одночасного відпуску цих речовин. При завищеній нормі він відпускає ліки тільки в межах норми.

Про всі випадки неправильного виписування рецептів аптека повинна доводити до відома керівника лікувально-профілактичного закладу.

Таксування рецепта - це визначення вартості індивідуальної лікарської форми з ура­хуванням чинних цін на лікарські субстанції, що входять до її складу, а також упаковки і тарифу за виготовлення (додатки 1-3).

Базові тарифи розраховані на виготовлення двокомпонентного пропису.

При таксуванні рецептів необхідно дотримуватися таких загальних правил:

· таксування здійснюється на лівій стороні рецептурного бланка;

· перед визначенням вартості кожного прописаного в рецепті інгредієнта розрахову­ють його кількість;

· при встановленні ціни індивідуальної лікарської форми враховується вартість прописаних лікарських засобів, вартість розчинника, упаковки (склянки, флакони, коробки тощо), тарифи за виготовлення;

· вартість кожного інгредієнта проставляють зліва навпроти його найменування, ціна упаковки записується окремим рядком, потім тарифи за виготовлення;

· при встановленні вартості інгредієнтів підраховують як цілі, так і десяті частки копійок, округлення допускається тільки у підсумковій ціні;

· на рецепті для пільгового відпуску, крім загальної вартості лікарської форми, вка­зують суму, яку має оплатити хворий;

· вода очищена чи для ін’єкцій вважається окремим компонентом;

· допоміжні матеріали (етикетки, сигнатури тощо) не оцінюються, їх вартість вклю­чена в тарифи.

Тепер розглянемо конкретні випадки таксування індивідуальних рецептів.