І. Поняття ринку праці, його елементи

Тема 4 Ринок праці та його регулювання

 

Ринок праці – це система соціально-економічних відносин, форм і методів узгодження і регулювання інтересів між сторонами, що беруть участь на ринку праці, з приводу організації, використання і оплати найманої праці.

Економічна сутність будь-якого ринку розкривається через його економічну структуру. Найважливішими елементами ринку праці є товар, попит, пропозиція, ціна робочої сили.

Поряд із загальними для всіх ринків рисами він має свої особливості, притаманні лише йому. Ці особливості ринку праці обумовлені специфікою товару “робоча сила”.

Робоча сила – це здатність людини до праці, сукупність її фізичних, інтелектуальних здібностей, набутих знань, досвіду, які використовуються у процесі виробництва товарів і послуг. У ринковій економіці робоча сила стає товаром, тобто предметом купівлі-продажу, який називається наймання на роботу, а працівник – найманим працівником.

Ринок праці відрізняється від інших ринків цілим рядом особливостей: специфічний сам “товар”, що тут продається і купується, тобто робоча сила. Продаж товару “робоча сила” не відмежовується від людини, а лише використовуються її здатності, навички, досвід, кваліфікація згідно з умовами договору про найм, попит на працю є похідним від попиту на товари, послуги, які виробляються з використанням цієї праці,

ринок праці характеризується недосконалістю інформації, важлива особливість ринку праці в порівнянні з товарними ринками – істотна і всезростаюча роль інституціональних факторів.

Попит за своїм економічним змістом характеризує обсяг і структуру загальної потреби на робочу силу, яка забезпечена робочими місцями, фондом оплати праці й життєвими коштами. Попит на працю є похідним від попиту на товари та послуги, що виробляють працівники. Це відрізняє його від попиту на ринках споживчих товарів.

Пропозиція на ринку праці – це контингент працездатного населення, який пропонує свою робочу силу в обмін на життєві цінності. Тобто пропозиція робочої сили характеризує чисельність працездатних людей з урахуванням їх статі, віку, освіти, професії, кваліфікації та ін.

На пропозицію на ринку праці впливає демографічна ситуація, рівень економічної активності населення, характер і зміст праці, інтенсивність вивільнення робочої сили, ефективність функціонування системи підготовки і перепідготовки працівників, система оплати праці.

На ринкову пропозицію праці впливають якісні параметри робочої сили, і передусім відповідність професійно-кваліфікаційної структури робочої сили структурі робочих місць.

Кон’юнктура на ринку праці – це співвідношення між попитом на робочу силу та її пропозицією. Вона визначає ставки заробітної плати на конкурентні види праці та рівень зайнятості населення.

Залежно від співвідношення попиту та пропозиції розрізняють три типи кон’юнктури ринку праці:

трудодефіцитна – попит перевищує пропозицію. На ринку праці спостерігається нестача пропозиції праці;

трудонадлишкова – пропозиція перевищує попит, існує велика кількість безробітних і відповідно надлишок пропозиції праці;

рівноважна – попит на працю відповідає її пропозиції.

Кон’юнктура ринку праці складається під впливом конкретної економічної та соціально-політичної ситуації, зміни ціни робочої сили (оплати праці), рівня реальних доходів населення.

Ринок праці виконує такі функції: суспільного поділу праці, посередницьку, ціноутворюючу, стимулюючу, оздоровчу, розподільчу соціальну.

Водночас є функції, які реалізуються державою і складають основу державної соціальної політики. Це такі функції, як матеріальна та соціальна підтримка соціально вразливих верств населення, організація професійної підготовки та перепідготовки кадрів, забезпечення сприятливих умов для розвитку соціальної інфраструктури малого бізнесу, здійснення заходів щодо вирівнювання розвитку окремих регіонів тощо.