Ліквідація збанкрутілих підприємств
При визнанні боржника банкрутом господарський суд відкриває ліквідаційну процедуру (рис. 17.11). Строк ліквідаційної процедури не може перевищувати дванадцять місяців. Господарський суд може подовжити цей строк на шість місяців.
Наслідки визнання боржника банкрутом представлено на рис. 17.12.
Склад ліквідаційної маси банкрута представлено на рис. 17.13.
Після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута. Кошти одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у такому порядку (табл. 17.3).
 |
Рисунок 4.1 – Відкриття ліквідаційної процедури
Основні правила задоволення вимог кредиторів подано на рис. 17.11.
Після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду для затвердження звіт і ліквідаційний баланс та повідомляє державний орган з питань банкрутства про завершення ліквідаційної процедури.
Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи – банкрута.
Якщо майна банкрута вистачило, щоб задовольнити всі вимоги кредиторів, він вважається таким, що не має боргів, і може продовжити свою підприємницьку діяльність.
Рисунок 17.12 – Наслідки визнання боржника банкрутом
Рисунок 17.13 – Склад ліквідаційної маси банкрута
Таблиця 17.3 – Черговість задоволення вимог кредиторів
| Черговість задоволення | Вимоги кредиторів |
| 1. Перша черга | а) вимоги, забезпечені заставою; б) вимоги щодо виплати заборгованості з заробітної плати за три місяці роботи, що передують порушенню справи про банкрутство чи припиненню трудових відносин у разі звільнення працівника до порушення зазначеної справи, грошової компенсації за всі невикористані дня щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, право на які виникло протягом двох років, відпрацьованих до порушення справи про банкрутство чи припинення трудових відносин, інших коштів, належних працівникам у зв’язку з оплачуваною відпусткою на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на виконання державних або громадських обов’язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, що направляються для обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок підприємства тощо), право на які виникло протягом трьох останніх місяців до рішення справи про банкрутство чи припинення трудових відносин, а також вихідної допомоги, належної працівникам у зв’язку з |
Закінчення таблиці 17.3
| припиненням трудових відносин, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; в) витрати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що пов’язані з набуттям ним прав кредитора щодо банку, - у розмірі всієї суми відшкодування за вкладами фізичних осіб; г) витрати, пов’язані з провадження у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії. | |
| 2. Друга черга | Вимоги, що виникли із зобов’язань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута (за винятком повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства), крім вимог, задоволених у першу чергу, зобов’язань, що виникли в наслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, шляхом капіталізації відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за громадян, які застраховані в цьому Фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов’язань зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов’язкового державного соціального страхування, а також вимоги громадян-довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб’єктів підприємницької діяльності, які залучили майно (кошти) довірителів (вкладників) |
| 3. Третя черга | Вимоги щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів); вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом |
| 4. Четверта черга | Вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі вимоги кредиторів, що виникли із зобов’язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника |
| 5. П’ята черга | Вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства |
| 6. Шоста черга | Інші вимоги |
Рисунок 17.14 – Основні правила задоволення вимог кредиторів
Питання для самоконтролю
1) Охарактеризуйте сутність поняття «економічна безпека підприємств».
2) Сформулюйте головну мету та функції економічної безпеки підприємства.
3) Охарактеризуйте функціональні складові економічної безпеки.
4) У чому полягає відмінність між поняттями «реструктуризація» і «санація»?
5) Які заходи щодо відновлення платоспроможності боржника містить план санації підприємства?
6) Поясніть сутність банкрутства як економічного явища?
7) Охарактеризуйте основні причини банкрутства.
8) Охарактеризуйте процедуру порушення справи про банкрутство.