Різновиди, структура капітальних вкладень і джерела їх використання
В процесі господарювання за реальними інвестиціями закріплена назва – капітальні вкладення.
Капітальні вкладення – це періодично здійсненні довгострокові витрати капіталу на відтворення основних виробничих фондів і об’єктів соціального характеру підприємства.
До складу капітальних вкладень включають:
1) будівельно-монтажні роботи;
2) реконструкція та переозброєння підприємства;
3) вартість інших капітальних вкладень;
4) науково-дослідницьку роботу;
5) науково-технічні розробки.
Рис. 11.11 Класифікація реальних інвестицій за напрямами вкладень
 |
Рис. 11.12 Характеристика форм капітальних вкладень
Виходячи з функціональної цілеспрямованості капітальні вкладення розрізняють на валові і чисті.
 |
Рис. 11.13 Характеристика складових частин капітальних вкладень за функціональною цілеспрямованістю
Таблиця 11.1 – Аналіз ситуацій щодо чистих капітальних вкладень
| Зміст ситуації | Характеристика ситуації |
| Ситуація 1 | |
| Обсяг валових капітальних вкладень менше суми амортизаційних відрахувань (ВК<А) Сума чистих капітальних вкладень є числом від’ємним (-ЧК) | Це означає, що відсутнє відтворення основних фондів, зменшується виробничий потенціал і як наслідок - зменшення випуску продукції |
| Ситуація 2 | |
| Обсяг валових капітальних вкладень дорівнює сумі амортизаційних відрахувань (ВК=А) Сума чистих капітальних вкладень дорівнює нулю (ЧК=0) | Це означає, що відсутнє розширене відтворення основних фондів, виробничий потенціал залишається незмінним і не має економічного росту виробництва |
| Ситуація 3 | |
| Обсяг валових капітальних вкладень перевищує суму амортизаційних відрахувань (ВК>А) Сума чистих капітальних вкладень більше нуля (ЧК>0) | Це означає, що має місце розширене відтворення основних фондів, зростає виробничий потенціал, збільшується випуск продукції |
Аналіз ситуацій здійснення чистих капітальних вкладень показує:
1) зростання обсягу чистих капітальних вкладень забезпечує розвиток виробничого потенціалу підприємства і розвиток національної економіки країни;
2) реалізація чистих капітальних вкладень збільшує основні фонди на таку саму величину.
Елементно-технічна структура капітальних вкладень – це відсоткове співвідношення кожного елементу капіталовкладень до їх загальної суми.
Технічна структура капітальних вкладень в Україні становить:
1) будівельно-монтажні роботи – 35-40%;
2) технічне переоснащення і реконструкція – 45-50%;
3) інші капітальні вкладення – 10-20%.
Позитивною динамікою елементно-технічної структури капіталовкладень є збільшення частки інвестицій на технічне переоснащення підприємств і зменшення частки інвестицій на будівельно-монтажні роботи.
Відтворювальна структура капітальних вкладень – це співвідношення між затратами на розширене відтворення основних фондів та їх простим відтворенням у загальному обсязі капітальних вкладень.
За оцінкою факторів оптимальним можна вважати співвідношення вкладень на просте і розширене відтворення основних фондів, яку дорівнює відповідно 35% і 65% у загальному обсязі валових капітальних вкладень.
Мета інвестиційної політики полягає у забезпеченні найбільш ефективних шляхів розширення активів підприємства.
Для їх реалізації необхідно вирішити такі основні питання:
1) досягнення високих темпів зростання капіталу і поточних доходів від інвестицій;
2) мінімізація інвестиційних ризиків;
3) забезпечення ліквідності інвестицій шляхом зменшення строків реалізації інвестиційних проектів.
При реальному інвестуванні обсяг інвестиційних ресурсів залежить від розміру інвестиційних проектів. Для задоволення інвестиційних потреб підприємства можуть залучатися інвестиційні ресурси із внутрішніх і зовнішніх джерел.
Рис. 11.14 Джерела інвестиційних ресурсів підприємства