Економічна сутність інвестицій та інвестиційної діяльності
Тема 11 Інвестиційна діяльність
1. Економічна сутність інвестицій та інвестиційної діяльності
2. Класифікація інвестицій
3. Різновиди, структура капітальних вкладень і джерела їх використання
4. Оцінювання ефективності інвестиційних проектів
Термін «інвестиції» походить від латинського слова «invest», що означає «вкладати».
Відповідно до Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестиції – це всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької діяльності, в результаті яких створюється прибуток або досягається соціальний ефект.
Інвестиції – це вкладення капіталу з метою його збільшення у майбутньому. При цьому приріст капіталу повинен бути достатнім для того, щоб компенсувати інвестору відмову від споживання цих коштів у поточному періоді, винагородити його за ризик та можливість збитку від інфляції у майбутньому періоді.
Тобто, інвестиції – це обмін сьогоднішньої вартості капіталу на його майбутню вартість.
Таким чином, інвестиції – це те, що «включають» на завтрашній день, щоб мати можливість більше споживати в майбутньому.
Інвестиції – це довгострокове вкладення капіталу у підприємницьку діяльність з метою його зростання та отримання прибутку.
Інвестування – господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів, нематеріальних активів, корпоративних прав і цінних паперів в обмін на (грошові) кошти або майно.
Мотивом здійснення інвестицій є отриманий від них прибуток.
Залежно від протікання у часі процесів здійснення інвестицій і отримання від них прибутку виділяють три можливі форми.
1.
Послідовне протікання процесів вкладення інвестицій і отримання прибутку (прибуток отримують одразу після вкладення інвестицій у повному обсязі).
![]() |
2.
Паралельне протікання процесів вкладення інвестицій і отримання прибутку (прибуток утримується до повного завершення інвестицій).
3.
Інтервальне протікання процесів вкладення інвестицій і отримання прибутку (між завершенням інвестування і отримання прибутку проходить певний час).
Інвестиційна діяльність – це сукупність практичних дій щодо здійснення інвестицій.
При характеристиці інвестиційної діяльності необхідно виділяти поняття: об’єкти і суб’єкти інвестиційної діяльності.
Рис. 13.1 Об’єкти інвестиційної діяльності
Інвестор – це суб’єкт інвестиційної діяльності, який приймає рішення про вкладення власних грошових, майнових, інтелектуальних цінностей в об’єкт інвестування.
Рис. 13.2 Види інвесторів
Інвесторами можуть бути фізичні і юридичні особи України або інших держав. Інвесторами також можуть бути держави, які забезпечують реалізацію інвестицій.
Характеристика інвестиційної діяльності наведена на рис. 13.3.
Рис. 13.3 Схема інвестиційної діяльності
Реінвестиція – здійснення інвестицій за рахунок прибутку, отриманого від інвестиційних операцій.
Ефективність інвестиційної діяльності підприємства здійснюється шляхом реалізації таких завдань:
1) досягнення високих темпів економічного зростання;
2) максимізація прибутків від інвестиційної діяльності;
3) мінімізація інвестиційних ризиків;
4) забезпечення фінансової стійкості та платоспроможності підприємства.
Світова практика економічно розвинутих держав свідчить, що для успішного розвитку народного господарства країни, необхідно 30-35% загального обсягу фінансових ресурсів направляти на розвиток галузей економіки.
У ринкових умовах господарювання економіка не може розвиватися без відповідних інвестиційних вкладень. Отже, інвестування народного господарства – важлива умова економічного розвитку будь-якої країни. Для України інвестування народного господарства є важливою проблемою. Актуальною проблемою держави і підприємств є активізація інвестиційної діяльності, суттєве нарощування обсягів інвестицій. Цьому повинен сприяти інвестиційний клімат держави.
Інвестиційний клімат держави – це сукупність політичних, правових, економічних і соціальних умов, що забезпечують і сприяють інвестиційній діяльності вітчизняних і зарубіжних інвесторів.
Сприятливий інвестиційний клімат забезпечує захист інвестора від інвестиційних ризиків (передбачених витрат капіталу і прибутку). Сукупність інвестиційних ризиків характеризує інвестиційний клімат від самого несприятливого до найбільш сприятливого.
Чинники, що забезпечують подолання або зниження ризиків, формують інвестиційний клімат. До них належать:
- політична стабільність держави;
- досконала законодавча база;
- розвинений фондовий ринок;
- стан фінансово-кредитної системи;
- рівень матеріально-технічного забезпечення інвестицій тощо.
В умовах сьогодення обсяг інвестицій в Україні поки що залишаються на низькому рівні через несприятливий інвестиційний клімат, що пояснюється політичною нестабільністю, недосконалою законодавчою базою, нерозвиненим фондовим ринком, високим податковим тиском, недієздатною кредитною системою, а також низьким рівнем трансформації заощаджень населення до інвестування тощо. Такий інвестиційний клімат також не сприяє залученню іноземних інвестицій в економіку країни.