Котли водяні й парові
Контрольні запитання і завдання
1. | На якому етапі повинні вирішуватися питання забезпечення безпеки праці ? |
2. | Викладіть загальні вимоги безпеки до виробничих процесів. |
3. | Як позначається виконання ергономічних вимог до організації робочого місця на процесі праці ? |
4. | Викладіть вимоги безпеки при транспортуванні вантажів. |
Глава 3.2. Забезпечення безпеки праці при експлуатації посудин і апаратів, що працюють під тиском
3.2.1. Аварії, вибухи посудин і апаратів, що працюють під тиском. Причини виникнення вибухів
Посудиною, що працює під тиском, називають герметично закриту ємність, призначену для ведення хімічних і теплових процесів, а також для збереження і перевезення стиснутих зріджених чи розчинених газів і рідин під тиском (парові, водогрійні котли, компресори, газові балони, паро-газопроводи, автоклави).
Середовище таких посудин може бути високотемпературним, низькотемпературним, мати тиск, що вимірюється тисячами атмосфер, або низький, у межах до 10-12 Па.
Границею посудини, що працює під тиском, є вхідні й вихідні штуцери.
У ряді випадків розгерметизація посудин не тільки негативна в технічному плані, але й небезпечна для обслуговуючого персоналу, виробництва в цілому та навколишнього середовища, тому що може викликати фізичний або хімічний вибух.
Застосування великого числа посудин з різними технологічними параметрами висуває завдання створення здорових і безпечних умов праці з одночасним вирішенням питань зниження рівня виробничого травматизму.
При атмосферному тиску вода кипить при to = 100 oС. У закритому котлі вода закипає при to = 100 oС, однак пара, що утворюється при цьому, давить на поверхню води і кипіння припиняється. Таким чином, щоб вода продовжувала кипіти в котлі, її необхідно нагрівати до температури, яка відповідає тиску пари на її поверхню. Так, при тиску пари Р = 6·105 Па для кипіння води її потрібно нагріти до температури to = I69 oС; при Р = 8· 105 Па – до to = 171 oС і т. д.
Якщо після нагрівання води, наприклад, до to = 189 oС, припинити подачу тепла і повільно витрачати пару, то через зниження тиску на поверхню вода буде кипіти доти, доки її температура не стане нижчою за to = 100 °С. Таким чином, кипіння в котлі буде відбуватися за рахунок надлишку теплової енергії води.
У випадку механічного розриву стінок котла, що працює під тиском, в ньому порушується внутрішня механічна рівновага через раптове падіння внутрішнього тиску до атмосферного. Це викликає утворення великої кількості пари (з 1 м3 води утворюється 1700 м3 пари), що призводить до руйнування котла за рахунок реактивної сили. Унаслідок цього небезпека котлів полягає не в парі, а у воді, нагрітій до температури to > 100 °С.
З цього випливає, що менш небезпечними за наслідками можливого вибуху, є котли з малим об’ємом води, що приходиться на одиницю поверхні такої посудини, працюючої під тиском. До таких котлів відносяться водотрубні й прямоточні котли.
Енергія, що утримується в 60 кГ перегрітої води в котлі під тиском 5 · 105 Па відповідає енергії вибуху 1 кГ пороху.
Фактори, що сприяють вибуху котла, який працює під тиском:
1. Порушення технічних вимог експлуатації. Недотримання розрахункового тиску, наприклад, при псуванні запобіжних клапанів.
2. Зменшення кількості води в котлі до рівня, при якому стінки, що нагріваються полум'ям, перестають охолоджуватися водою і перегріваються. Це викликає їхню деформацію, зниження межі текучості матеріалу при підвищеній температурі.
3. Недоліки конструкції і порушення технології при виготовленні котла (невідповідність матеріалу, дефекти зварювання і т. п.).
4. Старіння матеріалу котла, місцеві ослаблення, корозія через багаторічну експлуатацію.
5. Порушення інструкцій котлонагляду при ремонті:
· заварювання тріщин без видалення дефектного шва;
· заварювання без засвердловки межі тріщин;
· заварювання тріщин і корозійних роз'їдань без врахування глибини і площі роз'їдань.