Початок відродження української свідомості

План.

Українські землі під владою Російської та Австрійської імперій у першій половині XIX ст.

1. Суспільно-політичний рух у Наддніпрянській Україні в кінці ХУ/ІІ - першій половині XIX ст.

2. Початок відродження української свідомості.

3. Національне відродження на західноукраїнських землях у першій половині XIX ст.

4. Стан і розвиток культури в Україні в першій половині XIX ст.

Рекомендована література.

1. Грушевський М.С. Ілюстрована історія України. К.,1990. С. 474-506.

2. Дорошенко Д.І. Нарис історії України. Лівів, 1991.Т.2. С. 268-328.

3. Історія України. Курс лекцій. Т.1. К., 1992. С.374-485.

4. Нечкина М.В. Декабристы. М., 1984.

5. Освободительное движение и общественная мысль в России в ХІХ в. М., 1991.

6. Смолій В.А. Історія України. Е., 1997. С. 114-137. C. 137-177

Переважна частина земель, де проживали українці, перебувала у складі Російської імперії. Зазначте, що найнебезпечнішого суперника - запорозьке козацтво - російський царизм вивів за межі України. Значно складнішою справою було приборкати козацьке населення Лівобережжя та Слобожанщини. Царизм застосував тут колонізаторську політику в основному адміністративними заходами. Згадайте, що на місці самоврядних українських регіонів - Слобожанщини та Гетьманщини - з'явилися губернії - Харківська, Чернігівська та Полтавська На Правобережній Україні після її входження до складу Російської імперії (поділи Польщі 1793. 1795 рр.) замість воєводств також були створені З губернії - Київська, Волинська та Подільська. Південноукраїнські землі (Новоросія) були поділені на Херсонську, Таврійську й Катеринославську губернії.

Далі зверніть увагу на державний апарат російського царизму в українських губерніях: поділ на повіти і стани, очолювані поліцейськими приставами, роль казенної палати, що відала збиранням з населення різноманітних податків, судова адміністративна влада на місцях у руках поміщиків тощо Про посилення губернського правління свідчать "Наказ губернаторам" 1837 р., що проголошував їх повновладними "хазяями" губерній і надавав право контролю діяльності будь-якої установи; призначення, а посади губернаторів військових осіб, котрим підпорядковувалася не лише адміністрація й поліція, а й розташовані на

території губернії війська. Підкресліть, що більш жорстокі форми державного управління - намісництва і генерал - губернаторства - царизм застосував щодо України (з 10 генерал-губернаторств Російської імперії. З припадало на Україну: Малоросійське, Новоросійське-Бессарабське та Київське). Згадайте також на найстараніших провідників колонізаторської політики генерал-губернаторів: Київського - Д. Бібікова, Малоросійського - М. Долгорукова, Новоросійського - М. Воронцова.

Охарактеризуйте становище у Південній Україні, яка увійшла до складу Російської імперії в результаті російське-турецьких війн другої половини XVIII ст. та ліквідації царизмом Запорозької Січі. Територія швидко колонізувалася, і на початок XIX ст. у Північному Причорномор'ї та Приазов'ї проживало близько 1 мли чоловік, 80% з них становили селяни. Козацтво ж змушене було або підкоритися, або покинути рідні землі. Згадайте заснування Задунайської Січі (1775 - 1828), де зберігався традиційний устрій; утиски козаків збоку турецького султана і, нарешті, перехід задунайських козаків (1828 р.) на бік росіян. У 1830 р. їх розселили по узбережжю Азовського моря і назвали Азовським військом. Зверніть увагу й на те, що з тих козаків, які залишилися, уряд створив Чорноморське козацьке військо. У 1792 р. воно було переведене на Кубань (близько 25 тис.), а в 1860 р. було злите з Кавказьким лінійним військом і отримало назву Кубанського козачого війська (проіснувало до 1921 р.). Підкресліть, що населення Кубані зберегло українські традиції у мові, побуті, духовній культурі й донині. Висвітлюючи стан розвитку українських земель під владою Австро-Угорщини, виясніть їх адміністративно-територіальний поділ. Зокрема, Галичина і Володимирщина потрапили у склад "коронного краю", або "королівства Галіції і Лодомерг, яке поділялося на 12 округів (дистриктів). Окремим округом сюди входила Буковина. Закарпатська Україна була поділена на 4 адміністративні регіони і підпорядковувалася Братіславському намісницькому управлінню Угорського королівства. Зазначте, що цей поділ здійснювався без урахування етнічних ознак. Далі зупиніться на характеристиці колонізаторської політики австрійського уряду (відношення до України як до колоніального сировинного придатка, переселення на українські землі німецьких, угорських та румунських колоністів, ігнорування української мови), яка призводила до денаціоналізації українського населення. Що правда, реформи Йосифа II (право навчати дітей в школах, надання містам права автономії в системі самоврядування, скасування особистого підданства селян, інші заходи), створення за указом Франца І представницького органу Станового сейму дещо полегшували становище українського населення. А тому національний гніт тут був дещо слабшим у порівнянні зі становищем українських земель під владою Російської імперії.

Суспільно-політичний рух у Наддніпрянській Україні в кінці ХУ/ІІ - першій половині XIX ст.

На кінець ХVІІІ ст. Наддніпрянська Україна у складі Російської імперії остаточно втратила залишки автономного устрою. І все ж українська старшина, зрівнявшись у правах з російським дворянством, не полишала спроб відновити автономію України. Згадайте діяльність комісії по складанню наказів для "Соборного положення" в 1767 р., коли українська депутація добивалася відновлення гетьманства; плани української старшини по відновленню автономного устрою за допомогою іноземних держав (зусилля В.Капніста);

спроби відродити українські козацькі полки у 1812,1830,1853 рр.

Далі з'ясуйте поширення революційних ідей в Україні після завершення війн з наполеонівською Францією. Підкресліть, що жахлива самодержавно-кріпосницька дійсність, що зберігалася у Росії й після війни, ідеї Великої Французької революції, демократичний устрій у ряді європейських країн посилювали почуття соціально-політичного невдоволення широких народних мас. Приведіть приклади збройної боротьби українських козаків, які спробували захистити свою самостійність (повстання Бузького козацького війська 1817 р., повстання у Чугуєві та Шебелинці 1819 р. і т. ін.).

Висвітлюючи декабристський рух в Україні, зверніть увагу на фактори, що сприяли формуванню ідеології декабристів. Назвіть перші декабристські організації в Росії та їх керівників. Підкресліть, що "Союз благоденства^” (1818 р.) мав свою управу в Тульчині на Поділлі, де активно діяв П.І.Пестель. Діяльність Південного товариства зосередилася в українських землях (Кам’янська та Васильківська управи на чолі з С. Волконським та С.Муравйовим-Апостолом). Згадайте також Товариство об'єднаних слов'ян, яке очолили Ю.Люблінський та брати Андрій і Петро Борисови.

Аналізуючи програмні документи декабристів - "Руську правду", "Конституцію", "Правила", зверніть увагу на вирішення в них питання про політичний лад, устрій і долю України. Підкресліть, що найбільш поблажливою у вирішенні українського питання була "Конституція" М.Муравйова, яка в майбутньому устрої передбачала створення Української з центром у Харкові Чорноморської з центром у Києві держав.

Коротко висвітивши події 14 грудня 1825 р. у Петербурзі, докладніше зупиніться на подіях, пов’язаних з повстанням Чернігівського полку, що розпочалося 29 грудня (керівники С.Муравйов-Апостол і М.Бестужев - Рюмін). Розкрийте значення агітаційного документу декабристів - "Православного катехізису", зосередьте увагу на залученні до повстання широкого кола солдатів і офіцерів, спробі охопити повстанням села і міста України Визначте причина поразки повстання і декабристського руху в цілому та їх історичне значення.

Зазначте, що процес відродження української свідомості був складним і повільним. Наприкінці XVIII ст. Лівобережжя і Слобожанщина стали колискою національного відродження Цю ідею втілювала у життя українська інтелігенція. Саме з її ініціативи на кошти багатьох людей та при підтримці громадськості у Харкові в 1805 р. було відкрито університет, що став не тільки науково-освітнім центром, а й осередком української культури Саме тут і закладено основи українознавства. Створені на базі університету друкарня та книгарня стимулювали появу газет, журналів, альманахів українських за тематикою, а пізніше й за мовою. На їх сторінках друкувалися твори П. Гулака-Артемовського, Г. Квітки – Ослов’яненка, І Котляревського, Г.Сковороди. Як приклад приведіть перший а Україні масовий популярний журнал "Український вісник", що видавався у Харкові з 1816 до 1819р. Девізом журналу стали слова його засновника Євграфа Філомафітського: "Сприяння всебічному піднесенню науки і літератури" Згадайте також творчість Г Квітки - Ослов’яненка, який переконай, що українською мовою можна писати високохудожні твори. Саме за "Малоросійські оповідання" (Харків, 1834 р) його казали батьком української прози. Під впливом Г. Квітки - Ослов’яненка українською мовою став писати літературні твори випускник Харківського університету Микола Костомаров, який прославився як історик України Показовим було й те, що українську мову стали використовувати багато тодішніх молодих літераторів і науковців, котрі об’єдналися в гурток харківських романтиків Підкресліть, що національне свідома громадськість з врятуванням української мови пов'язувала надії на збереження духовної культури, на відновлення автономного суспільно-політичного устрою України

Значний вплив на розвиток "українознавства справила «Грамматика малороссийского наречия" Олексія .Павловського, що вийшла друком у Петербурзі в 1818 р. Це була перша наукова граматика української мови, що дістала високу оцінку сучасників Зверніть увагу на діяльність Ізмаїла Срезнєвського - професора Харківського університету Його фольклорна збірка "Запорожская старина" у трьох випусках свідчила про те, що автор вбачав свою місію у пробудженні української національної свідомості Він одним з перших категорично заявив (стаття "Взгляд на памятники украинской народной словесности"), що українська мова є мова, а не "наречие".

До процесу національно-культурного відродження підключилися вчені Київського університету, відкритого у 1834 р Багато для цього зробив його перший ректор Михайло Максимович Додайте сюди величезний громадський інтерес до історії України і появу перших наукових праць "Історії русів", "Истории Малой России" Д Бантиш-Каменського, "Истории Малороссии" М.Маркевича.

Далі зазначте, що процес формування прогресивної суспільно-політичної думки в Україні відбувався під впливом Західної Європи У зв'язку з цим охарактеризуйте появу масонства в Україні, діяльність масонських лож київської "Об'єднаних слов'ян" (1818 - 1822), полтавської "Любов до істини" (1818 - 1819), одеських "Поет Євксинский" та Трьох царств природи" Підкресліть, що, незважаючи на указ Олександра І про заборону масонських лож (1822), ідея боротьби за політичну незалежність України продовжувала існувати Окремо зупиніться на виникненні та діяльності Малоросійського товариства, яке ініціював В. Лукашевич Це була громадсько-політична організація, метою якої було добитися державної незалежності України, сприяти піднесенню української національної свідомості ("Катехізис автономіста") Дайте стислу характеристику діяльності військової організації Товариство об’єднаних слов’ян, засновниками якого стали Ю.Люблінський, Андрій і Петро Борисович Товариство об'єднало понад 50 офіцерів - вихідців з українських дворян Програмний документ товариства "Правила" ставив за мсту скасувати монархічні порядки, ліквідувати кріпацтво та станом привілеї, створити федеративний союз незалежних слов'янських республік

Особливу увагу зверніть на висвітлення питання про вплив Кирило-Мефодіївського товариства (1846 – 1847 рр.) на національно-визвольний рух Розкажіть про утворення цього братства, склад його учасників Охарактеризуйте його програмні документи "Статут" та "Книга буття українського народу, або Закон божий", підкресліть, що головною метою Кирило-Мефодіївського товариства було утвердження державної незалежності України у федеративній спілці слов'янських держав Охарактеризуйте діяльність Т.Г. Шевченка, його роль у національно-визвольному русі, значення його творів для пробудження національної свідомості.

Проаналізуйте реакцію царизму на ці події, підкресліть, що розгром Кирило-Мефодіївського товариства призвів до значних втрат в українському національно-визвольному русі, але остаточно його задушити царизму не вдалося.

Національне відродження на західноукраїнських землях у першій

половині XIX ст.

Розпочніть вивчення цієї теми з характеристики стану в західноукраїнських землях під владою Австрійської імперії, яка проводила антиукраїнську політику Згадайте перших будителів національно-культурної о відродження у Східній Галичині М Левицького та І Могильницького, які організували товариство галицьких греко-католицьких священиків, будителів із Закарпаття М. Лучкая, який у 1830р. вперше в Австрійській імперії надрукував "Граматику української мови", священиків І Кутку та В.Довговича, що опублікували українською мовою "Катехізис" До цього процесу прилучалася інтелігенція Підкресліть, що всі вони дбали перш за все про те, щоб українська мова проникла у шкільну освіту

Далі зупиніться на висвітленні діяльності "Руської трійці" - культурно-просвітницької та літературної організації, яку започаткували у Львові в 1833 р. М. Шашкевич, І. Вагилевич та Я. Головацький. З'ясувавши мету організації, охарактеризуйте основні напрямки діяльності "трійчан" та її наслідки (переклад І. Вагилевичем на українську мову "Слова о полку Ігоревім", видання "Читанки для діточок в народних училищах руських" М Шашкевича та альманаху „Русалка Дністрова") Зазначте, що волелюбні традиції "Руської трійці" продовжувалися Про це свідчив вихід у світ у Відні двох томів літературно - публіцистичного альманаху "Вінок русинам на обжинки" (1846 - 1847), публіцистичного твору В Подолинської о "Слово перестороги", у якому автор висловив і обґрунтував ідею політичної незалежності України як демократичної республіки

Революція 1848 - 1849 рр. в Австро-Угорщині, яку надарма називали "весною народів", сприяла піднесенню національне - визвольного руху в західноукраїнських землях Саме вона вселяла надію народів на соціальне і національне відродження, на широка демократизацію суспільства, утвердження громадянських свобод Саме так й тлумачила революційні події Головна руська рада (ГРР), створена у травні 1848 р., яка і взяла на себе функції українського національного уряд). До її складу увійшли діячі львівської української інтелігенції, яку очолили Г. Якимонич та М. Куземський. У маніфесті ГРР обґрунтувала правомірність державницьких змагань українців. Разом з тим зверніть увагу на утворення Центральної народної ради, яка виражала інтереси польське - шляхетським кіл Діячі цієї організації виступали проти поділу Галичини на східну (українську) і західну (польську), не хотіли вбачати в українцях окрему народність. З ясуйте також позицію полонізованих українських магнатів і шляхти, що створили "Руський собор" і підтримали Центральну народну раду. Підкресліть і те, що скликаний у червні 1848 р. в Празі з'їзд громадських і культурних діячів слов'янських народів спробував примирити всі три галицькі національні організації, прийнявши програмний документ "Вимоги українців у Галичині". У цьому документі стверджувалася національна і культурна рівність усіх національностей.

Зазначте, що найбільших успіхів українська національна революція досягла у культурно-освітній діяльності (видання першої української газети "Зоря галицька", діяльність "Галицьке - руської матиці", з’їзд письменників і прихильників народної освіти, відкриття у Львівському університеті кафедри української мови і літератури тощо).

Далі охарактеризуйте події у Львові (листопад 1848 р.), де відбулося збройне повстання, придушене військами.

Зверніть увагу на селянський рух та реакцію на нього уряду (скасування панщини за викуп у Галичині в квітні 1848 р., у Закарпатті в березні 1853 р.). з'ясуйте роль Лук'яна Кобилиці, який півтора роки очолював селянський рух на Буковині.

Підводячи підсумок, підкресліть, що обнародувана в березні 1849 р.

Конституція проголошувала, що тільки імператор має право надавати права і свободи громадянам, запроваджувати нові державні установи. Новий імператор Франц-Йосиф припинив діяльність рейхстагу, а його намісник у Галичині домагався закриття Головної руської ради, яка вимагала автономного устрою в Східній Галичині та розширення діяльності українських товариств та установ. І насамкінець покажіть вплив європейської революції на події в українських землях Російської імперії (ляше протягом 1848 р. на Правобережжі відбулося 330 масових виступів селян). Антимонархічний і антикріпосницький зміст революції відзначали Т.Шевченко та інші представники української інтелігенції.

Стан і розвиток культури в Україні в першій половині XIX ст.

Розпочніть вивчення теми з характеристики антиукраїнської політики царизму в галузі культури; зазначте, що власті обох імперій нещадно розправлялися з діячами української культури, членами культурно-освітніх організацій, революційних гуртків тощо. Гоніння української культури російський царизм намагався підкріпити авторитетом науки, і об'єктом критики було обрано основу національної культури - мову.

Охарактеризуйте стан освіти і науки в цей період, підкреслюючи, що відкриття університетів у Харкові (1805) та Києві (1834), ліцеїв та гімназій у містах України значно розширило можливості здобуття середньої та вищої освіти дітьми заможних верств, насамперед дворянства. У західноукраїнських землях вищу освіту давали найстаріший в Україні Львівський університет (1661). Технічна академія. Реальна (Торгівельна) академія. Найгіршим було становище з вивченням української мови в школах усіх типів. Більш поблажливим було ставлення царизму до природничих наук, які впливали на розвиток продуктивних сил народного господарства, науково-технічний поступ країни. Слід назвати діячів науки цього періоду - М.Костомарова, І.Срезневського, Т. Осиповського, М. Остроградського, проаналізувати їх конкретний внесок у розвиток різних галузей науки.

Висвітлюючи розвиток мистецтва, зверніться до теми українського народно - пісенного фольклору (О. Вересай, А. Шут, І. Крюковський, Ф.Грищенко (Холодний). Творчість кобзарів, бандуристів, лірників сприяла розвитку української літератури, зачинателем якої був І. Котляревський, а творчість Шевченка піднесла її на світовий рівень.

Розкажіть про розвиток театрального і музичного мистецтва. Згадайте історію театру в Україні від вертепу до постійних професійних театральних труп. Спеціальні приміщення - театри - були споруджені в Києві (1806), Полтаві (1819) та інших містах.

Завершіть тему розповіддю про створення національної української опери. Підкресліть, що творцем й став відомий оперний співак і композитор С.Гулак-Артемовський, вчителем якого був геніальний російський композитор М. Глінка. У 1862 р. він закінчив багаторічну роботу над патріотичною оперою "Запорожець за Дунаєм", сам був і автором лібрето і першим виконавцем ролі Карася на сцені Петербурзького театру в 1863 р.

Отже, у цей період продовжувався процес українського національного відродження традицій української культури.