Сутність послуг з перейняття ризику. Хеджування
Кожен учасник фінансового ринку прагне створити стійкий стабілізований портфель активів, але жорстка конкуренція не дає можливості для вільного відбору сприятливих ризиків, тому у портфелі можуть опинитися ризики з дуже високою відповідальністю. У такій ситуації настання лише одного великого збитку може призвести до значних фінансових втрат. Учасникам фінансового ринку загрожують також великі збитки від масових дрібних ризиків. У таких умовах виникає потреба в зменшенні ризиків, яка знайшла відображення у вигляді надання окремими учасниками ринку відповідних фінансових послуг.
Потреба в переданні ризиків виникає за наступними обставинами:
- можливих збитків, пов'язаних з великим ризиком;
- можливих катастрофічних випадків, тобто кумуляції збитків у результаті однієї події;
- перевищенні числа збитків над середньою їх частотою.
До фінансових послуг з перейняття ризику належать:
- хеджування
- страхові послуги;
- надання поруки та гарантій.
Учасниками відзначеного сегменту ринку фінансових послуг виступають крупні фінансові інституції, хедерні фонди, страхові компанії, банківські установи.
Одним із засобів мінімізації фінансових ризиків є хеджування.
Хеджування - застосування одного або декількох інструментів хеджування з метою повної або часткової компенсації змін вартості об'єкта хеджування або зв'язаного з ним грошового потоку.
Об'єкт хеджування - це активи, зобов'язання або майбутня операція, що створюють для підприємства ризики зміни вартості цих активів або зобов'язань, або зміна грошових потоків, зв'язаних з майбутньою операцією.
Інструмент хеджування - фінансовий інструмент (контракт) вартість або грошовий потік, від якого як очікується буде компенсувати зміни вартості або потоку коштів об'єкта хеджування.
По техніці здійснення операцій розрізняють два види хеджування:
короткий хедж — продаж термінового контрактів;
довгий хедж — покупка контрактів.
Хеджування продажем — це використання короткої позиції на ринку термінових угод учасником, який має довгу позицію на наявному ринку. Короткий хедж відбувається, коли фірма, що володіє наявним активом або планує купити чи зробити його, складає дериватив на продаж для хеджування свого активу. Цей вид хеджування використовується для захисту вартості активів проти падіння наявних цін. Його застосовують продавці для страхування від падіння цін. Цей метод може використовуватися також для захисту запасів товарів або фінансових інструментів, не покритих форвардними угодами. Нарешті, короткий хедж використовується для захисту цін майбутніх активів.
Короткий хедж починається продажем термінового контракту і завершується його покупкою. Як тільки коротка позиція відкрита, очікується, що падіння (зростання) вартості наявної позиції буде цілком або частково компенсовано прибутком (збитком) по короткій позиції за деривативом.
Хеджування покупкою являє собою покупку термінового контракту учасником, що має коротку позицію на наявному ринку. Результатом довгого хеджа є фіксація ціни закупівлі активів. Довгий хедж використовується також для захисту від ризиків, що виникають при форвардних продажах за фіксованими цінами. Він може також використовуватися для захисту від росту цін на сировину, що використовується у виробництві продукту зі стабільною ціною.
Цей вид хеджування часто використовують посередницькі фірми, що мають замовлення на закупівлю товару в майбутньому, а також компанії - переробники.
Операція хеджування вважається ефективної якщо фактичне значення коефіцієнта ефективності хеджування знаходиться в межах 0,8...1,25.
Фактичне значення коефіцієнта ефективності хеджування розраховується в такий спосіб.(формула 10.1):
Кех=Сох / Сих (10.1)
де Кех – коефіцієнт ефективності хеджування;
Сох - фактична вартість або грошовий потік об'єкта хеджування;
Сіх - вартість або грошовий потік від інструмента хеджування.
Механізм реалізації хеджування фінансових ризиків можна подати за наступним прикладом.
Українське підприємство очікує через місяць одержання 12000 євро від нерезидентів. Підприємством прогнозується, що курс євро протягом місяця знизиться. Величину ймовірних витрат унаслідок зміни валютного курсу при обов'язкового продажу 50% валютної виручки підприємство вирішує хеджувати шляхом укладання форвардного валютного контракту на продаж 6000 євро через 30 днів за курсом 7,85 гривень за євро.
Визначити:
1. Величину доходу або витрат від зміни валютного курсу на момент виконання форвардного контракту.
2. Оцінити ефективність хеджування за допомогою відповідного коефіцієнта.
На дату продажу іноземної валюти курс євро склав:
1. 7,86 гривні за євро
2. 7,82 гривні за євро.
Грошовий потік від інструмента хеджування становить:
7,85*6000=47100 грн.
Якщо на дату продажу іноземної валюти поточний курс склав 7,86 гривень за євро, то недоотримана підприємством сума коштів складе:
(7,86 - 7,85)*6000 = 60 грн.
Якщо на дату продажу іноземної валюти поточний курс склав 7,82 гривні за євро, то підприємству удалося уникнути збитків від зміни валютного курсу в сумі:
(7,85 - 7,82)*6000 = 180 грн.
Фактичне значення коефіцієнта ефективності хеджування становить:
За першою умовою:
Кех=47160 /47100 = 1,001
За другою умовою:
Кех=46920 / 47100=0,99
Операції хеджування є ефективної за двома умовами.
Учасники ринку, що використовують ф’ючерси, форварди й опціони для зменшення ризику цінових коливань є хедери (хедерні фонди, банки, фінансові компанії). Їх участь у торгівлі деривативами пов'язана з реальними операціями, що стосуються товару або фінансового інструмента, що лежить в основі термінового контракту.
Існування хеджерів є економічним виправданням існування ф'ючерсних, форвардних і опціонних ринків. Хеджери є постачальниками реальних товарів і послуг, а ринки деривативів сприяють підвищенню ефективності їхньої діяльності. торгівля не могла б існувати без активної участі хеджерів. Саме вони забезпечують регулярний і двосторонній приплив наказів на покупку і продаж, що в підсумку приводить до успіху термінового контракту.
Хеджування як інструмент зниження ризику може здійснюватися як на фінансовому (валютному, фондовому, грошовому), так і товарному ринку. Але, незважаючи на те, що хеджування складовою частиною багатьох галузей економіки, але це не єдиний засіб захисту від фінансових ризиків.