Сутність фінансової послуги

Тема 1. Ринок фінансових послуг та його роль в економіці

1.1 Сутність фінансової послуги

1.2 Ринок фінансових послуг як складова фінансово-кредитного сектору економіки

1.3 Систематизація ринку фінансових послуг

Перелік рекомендованої літератури: 1, 2, 5, 9, 11 – 16, 39, 40, 46, 54, 63, 64, 68, 70.

Фінансові послуги є невід'ємною складовою сучасного ринку, покупцями на якому виступають окремі фізичні і юридичні особи, а також домогосподарства. В ринковій економіці вони мають не менше значення, ніж виробництво. Провідні англійські економісти У. Очела і М. Вегнер вказують на те, що інтернаціоналізація економіки на мікро-, мезо- і макрорівні є причиною та наслідком її переходу до нового послуго-інтенсивного типу. Через надання фінансових послуг підвищується доход фінансово-кредитних установ і поліпшується задоволення потреб клієнтів, розширюються їх купівельні можливості, що, у свою чергу, сприяє розвитку національної економіки.

Сучасна практика дуже часто ототожнює поняття «послуга» та «операція». Проте, за своєю сутністю це не одне й теж саме. З метою розмежування даних термінів необхідно відзначити ряд принципових відмінностей, що витікають з їх сутності. В узагальненому виді вони представлені в табл. 1.1.

Викликає визначений інтерес для розуміння операцій і послуг семантика понять «service» и «operation»в англійській і французькій мовах.

Семантика слова «service» дозволяє визначити такі властивості:

- діяльність по наданню клієнту допомоги чи підтримка в отриманні прибутку;

- система, що задовольняє визначеним потребам;

- кваліфікаційна допомога чи порада, що підходить для повсякденного використання.

Семантика слова «operation» включає наступні поняття:

- стан руху;

- дія, рух, сукупність дій;

- стан, в якому відбувається дія.

Таким чином, операція представляє собою дію, рух, що, відносно до фінансової справи, означає дію фінансово-кредитної установи, яка тим чи іншим чином пов’язана з рухом грошових коштів. А під послугою слід розуміти діяльність, що сприяє оптимальному виконанню операції. В фінансовій сфері це дія установи, що спрямована на супроводження основної фінансової операції.

Таблиця 1.1 – Точки зору на визначення понять «операція» та «послуга»

Послуга – це велика кількість різних видів діяльності. Іноземні спеціалісти вважають, що послуги включають в себе все, що не пов’язане з видобуванням природних ресурсів, промисловим і сільськогосподарським виробництвом. Саме так послуги визначаються в західній статистиці національних рахунків. У ній вони поділяються на споживчі (ресторани, готелі), соціальні (освіта, медична допомога), виробничі (інжиніринг, консультації, фінансові та кредитні послуги), розподільчі (торгівля, транспортні).

У світовому експорті послуг експерти ООН виділяють три їх основні групи:

1. Найбільш «видимі» послуги (перевезення, іноземний туризм та ін.);

2. Надходження від «роялті»;

3. Інші види послуг, до яких відносять брокерські, фінансові, управлінські, бухгалтерські, архітектурні, професійні та інші.

Через те, що фінансові послуги мають комплексний характер, вони включені до третьої групи.

У 1997 році в Україні було введено нову статистичну класифікацію видів економічної діяльності. Під кодом 65 в ній була виділена фінансова діяльність, що включає в себе фінансове посередництво, грошове посередництво та фінансовий лізинг. Під кодом 66 визначено страхування, а під кодом 67 - допоміжна діяльність у сфері фінансів та страхування, яка представлена значною кількістю фінансових послуг.

Взагалі фінансова послуга – це сукупність різноманітних форм мобілізації і використання фондів фінансових ресурсів для фінансового забезпечення процесу виробництва, виконання робіт і надання послуг. Вони здійснюються, як правило, на платній основі та мають відмінні риси свого функціонування. Платність фінансових послуг обумовлена самим характером послуги, що є вільною і ніби прихованою в товарі.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

В статті 4 даного Закону надається перелік послуг, які вважаються в Україні фінансовими. До них належать:

1. випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків та/або їх обслуговування, кліринг, інші форми забезпечення розрахунків;

2. довірче управління фінансовими активами;

3. діяльність з обміну валют;

4. залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо наступного їх повернення;

5. фінансовий лізинг;

6. надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту;

7. надання гарантій та поручительств;

8. переказ грошей;

9. послуги у сфері страхування та накопичувального пенсійного забезпечення;

10. торгівля цінними паперами;

11. факторинг та ін.

В статті 5 зазначено, що фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності. Виключне право або інші обмеження щодо надання окремих фінансових послуг встановлюються законами про діяльність відповідної фінансової установи та нормативно-правовими актами державнгих органів, що здійснюють регулювання ринків фінансових послуг.

Надавати фінансові кредити за рахунок залучених коштів має
право на підставі відповідної ліцензії лише кредитна установа. Можливість та порядок надання окремих фінансових послуг юридичними особами, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, визначаються законами та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг, виданими в межах їх компетенції.

За своєю структурою фінансові послуги можуть поділятись на наступні групи:

- послуги з переказу грошей, що охоплюють всі види та форми готівкових та безготівкових розрахунків і трансфертів;

- послуги інвестиційного характеру, що пов’язані із переміщенням капіталу з метою його приросту;

- послуги спекулятивного характеру, що уявляють собою дії з отримання прибутку у вигляді різниці у відсотках;

- послуги, що супроводжують операції з капіталом, і які спрямовані на процес управління капіталом в умовах невизначеності і ризику.

Таким чином, фінансові послуги є основним елементом ринку фінансових послуг України. Від їх різноманіття та якості надання залежить загальна ефективність функціонування ринку фінансових послуг і фінансового ринку країни в цілому.