ОЧИСТКА СТІЧНИХ ВОД ЗАВОДІВ, ЯКІ ПЕРЕРОБЛЯЮТЬ ЗЕРНО-КАРТОПЛЯНУ СИРОВИНУ

Для очистки цих стічних вод достатньо застосовувати механічні та біологічні способи, для одержання води високої якості потрібна фізико-хімічна доочистка стоків. Оскільки ВСК стічних вод спиртових заводів, які переробляють крохмалевмісну сировину, не перевищує 1200мг О₂/л, то їх біологічну очистку здійснюють у аеробних умовах.

Технологічна схема очистки стічних вод розроблена ВНДІПрБ і Московським інженерно-будівсльним інститутом і впроваджена на Мічурінському спиртовому заводі (рис. 1).

Вона передбачає з урахуванням характеру забруднень розділення стоків на два потоки: транспортно-миючі води і виробничі. Перші піддають механічній очистці і потім багаторазово використовують у виробництві, другі — двоступеневому окис­ленню органічних

речовин активним мулом. Тривалість аерування виробничих вод у першому ступені становить 2 год, у другому – 4 год.

Досвід експлуатації очисних споруд показав, що при двустепеневій очистці стічних вод у аеробних умовах одержують більш високий ефект очистки при одна­ковій тривалості процесу, ніж при одноступеневій.

Надлишковий активний мул і сирий осад з первинних відстійників протягом 8... 10 діб піддають мінералізації в апаратах, схожих з аеротенками. Мінералізований осад виділяють декантацією чи на центрифугах або скидають на мулові площадки.

Перед спуском у водоймище очищену воду насичують киснем у водозливі -аераторі, потім у штучних ставках.

ВНД1ХПД і Струсовський спирто-горілчаний комбінат впровадили схему очистки стічних вод заводу, що переробляє зерно. На цьому підприємстві стоки пер­шої категорії - теплообмінні води - надходять у ставок, а потім - у ріку. Забруднені стоки другої та третьої категорій збирають у розташовані на території заводу приймальні збірники, з яких самопливом потрапляють у очисні споруди. Суміш усіх брудних стоків має такі фізико-хімічні показники: рН 7,6...7,8, прозорість 3 см, запах 3 бали, концентрація завислих речовин 300.. .400 мг/л, БСК₅ 250.. .680 мг О₂/ л, ХСК340...850мгО₂/л.

Технологічна схема рис. 13.2 передбачає механічну та одноступеневу біологічну очистку стічних вод , які надходять із приймального колодязя 1. Грубі механічні домішки відокремлюють на решітці 2, яка виготовлена із стальних смужок 8х5Омм з відстанню між ними 12... 16 мм. Решітка встановлена під кутом 60° до напряму течії стоків. Домішки скидають у збірник 14, а стічні води надходять у пісковловлювач 3 і первинний відстоювач 4 для видалення піску і грубих органіч­них домішок - солодових паростків, часток зерна та ін.

Рис. 2. Технологічна схема очистки стічних вод зерно-картопляних спиртових заводів

Умовні позначення: ------------- активний мул; --------*-------- муловий осад;

грубі домішки, пісок; -------х------- хлорна вода; -----------о-------- повітря.

Пісковловлювач - це циліндр з тангенційним введенням стічних вод. Осад з пісковловлювача періодично видаляють на піскову площадку 15 для висушування.

У першому відстійникові, який складається з чотирьох паралельно працюючих осадових жолобів, стічні води частково очищуються від завислих домішок. Для запобігання розвитку нитчатих бактерій і викликаного цим спуханням активного мулу стоки спрямовують у передаератор 5, у який повертають надлишковий активний мул із вторинного відстійника 9, і стічні води протягом 20 хв аерують повітрям, яке надходить з повітродувної станції 13. При цьому відбувається флокуляція і адсорбція активним мулом тонкодисперсних домішок, які виділяють у відстійнику 6.

Передаератор - резервуар прямокутної форми, обладнаний трубчастим барботером. На цій стадії очистки стічних вод витрати повітря 0,5... 1 м³/м³, активного мулу 20 г/л, тривалість попереднього аерування 30 хв. Після обробки у передаераторі вміст завислих речовин у стічних водах знижується на 30...40%, БСК₅ на 20...25%.

Осад з відстійників 4 і 6 періодично виводять на мулову площадку 16. Освітлена рідина надходить у буферний збірник 7, призначений для стабілізації кількості стоків, які відправляють у аеротенк 8.

У аеротенку стічні води піддають біологічній очистці активним мулом. Ці апарати мають прямокутну форму і складаються з двох паралельно працюючих секцій, загальна місткість яких 280 м³. Аерування здійснюють через трубчасті барботери діаметром 100 мм повітрям із повітродувної станції 13. На їм³ стічних вод витрачають 22...26 м³/год повітря, концентрацію активного мулу підтримують З...3,5г/л. Ефект біологічної очистки 96% по завислих речовинах і 95% по БСК₅.

Очищені стоки надходять у вторинний відстійник 9, розрахований на перебування у ньому рідини протягом 2,5 год. З мулових камер відстійника активний мул видаляють з допомогою ерліфту і подають у передаератор і аеротенк.

Далі воду змішують у змішувачі 10 з хлорною водою, яка приготовлена у хлораторах 12, і спрямовують у контактний резервуар 11. Тут вода знезаражується хлором. Після витримки у цьому апараті протягом 30 хв очищену воду скидають у ріку.

Оброблена за такою технологічною схемою вода має такі показники: рН 7,8...8,0, прозорість 30 см, без запаху, концентрація завислих речовин 5...20 мг/л, БСК₅ 8...20 мг О₂/л, ХСК 35...40 мг О₂/л.

На Ковалівському спиртовому заводі Чернігівського виробничого об'єднання за розробками Одеського інженерно-будівельного інституту були збудовані очисні споруди потужністю 125 м³/добу з БСК_n 1300 мг О₂/л. Особливість цих споруд - біологічна очистка стічних вод у біофільтрі.

Але при експлуатації таких очисних споруд були виявлені недоліки - велика тривалість нарощування біоплівки при пуску споруд (2...З тижні); коливання товщини шару біоплівки від 0,5 до 2 мм в залежності від температури навколишнього середовища, концентрації забруднень, часткове флотування відпрацьованої біоплівки, що приводить до підвищеного вмісту зависів у очищеній воді.

Технологічні схеми очистки стічних вод, які використовують на інших зерно-картопляних спиртових заводах, принципово не відрізняються від описаних. Відмінності полягають у апаратурному оформленні окремих технологічних стадій.