Програма 1.6

figure ('Color','w');

for k=[1 2];

subplot(2,2,k);

a=15;xa=1;xb=3; xba=xb-xa;

[x,z ]=meshgrid(xa:xba/a:xb, xa:xba/a:xb);

surf(x-1,x./x.*z./z,z-1);hold on;

xlabel('x'); ylabel('y ');zlabel('z ');

axis([0 2.2 0 2.2 0 2.2]);

title('напрям поширення хвилі ');

end

subplot(2,2,2); [x,y ]=meshgrid(xa:xba/a:xb, xa:xba/a:xb);

T=1;w=2*pi/T; z=0.5*cos(w.*x);

surf(x-1,x./x.*y./y,z+1,'LineWidth',2);hold on;

 

Видно, що площина поляризації перпендикулярна до поверхні землі. Вектор електричного поля повинен бути розміщений в даній площині, але не обов’язково бути нормальним до поверхні землі. Миттєве значення напруженості поля становить:

 

ev=Evcos(wt) (1.8)

де Ev - амплітуда напруженості поля у вертикальній площині; w=2π/Т -кругова частота; Т - період коливань.

 

 

Горизонтальні лінійно-поляризовані хвилі.Для даних хвиль вектор електричного поля повинен бути паралельним до поверхні землі

 

 

 

а) б)

 

Рис. 1.42 Горизонтально-поляризовані хвилі: можливі орієнтації вектора поля (а); миттєві значення напруженості електричного поля (б)

 

Видно, що можливі орієнтації вектора поляризації паралельні до поверхні землі. Можливі випадки коли площина поляризації не паралельна поверхні землі, але для горизонтально-поляризованої хвилі вектор поляризації повинен залишатись паралельним поверхні землі. Миттєве значення напруженості поля для горизонтально- поляризованих хвиль становить:

 

eg=Egcos(wt +ψ) (1.9)

 

де Eg -амплітуда напруженості поля у горизонтальній площині; ψ - зсув фаз між векторами напруженості поля у вертикальній та горизонтальній площині.

 

Еліптична поляризація.Таку поляризацію можна розглядати як результат інтерференції двох лінійно-поляризованих хвиль (рис.1.41 , рис.1.42) в яких площини поляризації взаємно перпендикулярні. Коливання обох хвиль (1.8), (1.9) одинакові за частотою, але (обов’язково) зсунуті за фазою

 

 

а) б) в)

 

Рис. 1.43 Вертикально-поляризована (а) горизонтально- поляризована (б) хвилі, та їх інтерференція (в)

 

Нижче приведено більш детальний приклад формування хвиль з еліптичною поляризацією в результаті інтерференції хвиль (рис.1.43,в)

 

 

Рис. 1.44 Формування поляризаційного вектора

 

В кожен момент часу вектори Eg(t), Ev(t) характеризуються певним значенням модуля та фази, причому їх сума Ер(t)=Eg(t)+ Ev(t) формує поляризаційний вектор. Площина розміщення вектора Ер(t) (площина обертової поляризації) за один період ВЧ коливання здійснює повертання на кут 2π

 

а) б)

 

 

в) г)

 

Рис. 1.45 Хвилі з еліптичною поляризацією за період ВЧ коливань: Ev(t) при Ev=1 та ψ(v)=0 (а); Eg(t) при Eg=0.5 ψ(g)=π/4 (б); просторова орієнтація кінця вектораЕр(t)= Ev(t)+ Eg(t) (в); область зміни поляризаційного вектора Ep (г)

 

Видно, що площина розміщення поляризаційного вектора нормальна до напрямку поширення хвиль, але постійно змінює свою орієнтацію відносно векторів Ev, Eg

 

Напрям обертання поляризаційного еліпса. Нижче приведено дані про еліптичну поляризацію аналогічні (рис.1.45), але за частину періода високочастотних коливань

 

 

 

 

Рис. 1.46 Хвилі з еліптичною поляризацією за період ВЧ коливань: Ev(t) при Ev=1 та ψ(v)=0 (а); Eg(t) при Eg=0.5 ψ(g)=π/4 (б); просторова орієнтація кінця вектораЕр(t)= Ev(t)+ Eg(t) (в); область зміни поляризаційного вектора Ep (г)

 

Видно, що в даному випадку площина поляризації здійснила лише частину повного повертання. Таке повертання здійснювалось проти годинникової стрілки (вліво) при поширенні хвилі від передавача – тому вважається лівим напрямом обертання.

 

 

Але коливання еg (1.9) може відставати за фазою від коливання еv (1.8)

 

 

 

Рис. 1.47 Хвилі з еліптичною поляризацією за період ВЧ коливань: Ev(t) при Ev=1 та ψ(v)=0 (а); Eg(t) при Eg=0.5 ψ(g)=-π/4 (б); просторова орієнтація кінця вектораЕр(t)= Ev(t)+ Eg(t) (в); область зміни поляризаційного вектора Ep (г)

 

В даному випадку повертання поляризаційного вектора здійснювалось за годинниковою стрілкою (вправо) при поширенні хвилі від передавача – тому вважається правим напрямом обертання.