Апаратні засоби персонального комп’ютера. Мультимедійне та комунікаційне обладнання
Особливості розвитку обчислювальної техніки в Україні
1948–1950 рр. — розроблено й прийнято в експлуатацію Державною комiсiєю (грудень 1951 р.) першу в СРСР та континентальній Європi цифрову електронно-обчислювальну машину МЭСМ («малая электронная счетная машина») (С. О. Лебедєв, АН УРСР).
1953–1955 рр. — створено першу в Українi спеціалізовану електронну лічильну машину СЭСМ для розв’язання систем лiнiйних алгебраїчних рiвнянь (С. О. Лебедєв, З. Л. Рабинович, АН УРСР).
1954–1957 рр. — створено першу в Українi синхронну ЕОМ «Киев» із використанням «адресної мови» (Б. В. Гнеденко, В. М. Глушков, В. С. Королюк, К. Л. Ющенко, Л. Н. Дашевський, К. О. Шкабара, С. Б. Погребинський, АН УРСР).
1959 р. — створено перший у СРСР оперативний запам’ятовуючий пристрій ОЗП на феритових осердях діаметром 0,5 мм. Він використовувався в КМШП «Днепр» (Ф. Н. Зиков, I. Д. Войтович, М. К. Бабенко, О. Д. Бех, В. М. Корсунський, АН УРСР. Золота медаль ВДНГ СРСР).
1959 р. — запропоновано ідею схематичної реалізації мов високого рівня.
1966 р. — реалізовано проект ЕОМ «Україна» (В. М. Глушков, З. Л. Рабинович, А. О. Стогнiй та ін., АН УРСР).
1958–1961 рр. — розроблено принципи побудови, структури та архітектури першої в СРСР напівпровідникової керуючої машини широкого призначення КМШП «Днепр». За 10 рокiв було випущено понад 500 машин.
1960-ті — початок 1970-х: розроблено принципи побудови, структури та архітектури, сконструйовано й випущено першi в СРСР машини для інженерних розрахунків «Промінь» (1964), «Мир-1» (1965), «Мир-2» (1969), «Мир-3» (1972) — провiсникiв майбутніх персональних ЕОМ. Здiйснено їх масове серiйне виробництво.
1970 р. розроблено структуру та архітектуру першого в Україні та Радянському Союзі мікрокалькулятора на 4 великих інтегральних схемах, організовано його масовий серійний випуск.
1972 р. малою серією випущено перший в Україні міні-комп’ютер «УПО-1» — пристрiй первинного оброблення даних у вимірювальних системах (Б. М. Малиновський, В. С. Каленчук, П. М. Сиваченко).
1974 р. — вперше у свiтi запропоновано принципи побудови рекурсивної (не неймановської) ЕОМ (В. М. Глушков, В. А. Мясников, I. Б. Iгнатьєв, АН УРСР, АН СРСР).
1974 р. розроблено ідеологію i створено перше в СРСР вітчизняне сімейство мiкроЕОМ «Електронiка С5»: «С5-01», «С5-11», «С5-21».
Пристрої введення
План
1. Маніпулятори.
2. Сканер.
3. Графічний планшет.
4. Світлове перо.
5. Клавіатура.
Пристрої введення — це пристрої, що забезпечують уведення інформації (програм і даних) у пам’ять комп’ютера.
До пристроїв введення належать:
маніпулятори — пристрої введення, які забезпечують природний спосіб спілкування користувача з комп’ютером і широко використовуються в сучасних операційних системах та програмах.
Найпоширенішим маніпулятором є «миша», яка з’явилася в 1963 р. завдяки Дугласу Енджельбарту. Також існують маніпулятори трекбол, трекпойнт, джойстик.
Сканер — пристрій, який дозволяє вводити в комп’ютер зображення з паперу або іншої пласкої поверхні.
Графічний планшет— пристрій для введення в комп’ютер контурних зображень по точках.
Світлове перо — пристрій, який визначає доступ світла на екран та передає інформацію про напрям променя у комп’ютер.
Клавіатура — основний пристрій ручного введення команд і даних у комп’ютер. Стандартна клавіатура має 101 (103) клавішу та декілька індикаторів, які сигналізують про режим її роботи.
Основні групи клавіш на клавіатурі
На стандартній 101(103)-клавішній клавіатурі виділяють такі групи: алфавітно-цифрові, керуючі, спеціальні, клавіші керування курсором, функціональні клавіші та дворежимну малу цифрову клавіатуру (при ввімкненому режимі мала клавіатура використовується як цифрова).
Алфавітно-цифрові (або символьні) клавіші призначені для введення в комп’ютер символьної інформації (тексту). Введення символу залежить не тільки від самої натиснутої клавіші, але й від режиму клавіатури (режим маленьких або великих літер, вибраної мови). Для зміни режиму клавіатури можуть служити клавіші Shift, Caps Lock, Alt, їх комбінації тощо. Перехід до того чи іншого режиму переважно визначається програмою, яка керує роботою клавіатури.
Shift, Ctrl, Alt — керуючі клавіші, які в комбінації з іншими клавішами розширюють можливості клавіатури.
Спеціальні клавіші: Ins, Delete, Backspace застосовують для редагування тексту, клавішу Enter — для введення вказівок.
Клавіша Esc, як правило, служить для скасування попередніх дій, Pause — для тимчасового припинення виконання програми, Tab — для переміщення курсору на крок табуляції, Caps Lock — для перемикання режиму введення великих літер.
Для керування курсором служать клавіші «ліворуч», «праворуч», «вгору», «вниз», Home, End, Page Up, Page Down, а також клавіші цифрової (малої) клавіатури при вимкненому режимі.
Угорі на клавіатурі розташовані функціональні клавіші — F1–F12. Порядок їх використання визначається програмою або операційною системою, з якою працює користувач.
Пристрої виведення інформації:
· основний пристрій виведення — монітор;
· пристрої виведення інформації на папір.
1. Мікропроцесор та його характеристики.
2. Пристрої телекомунікації.
3. Пам’ять:
а) внутрішня;
б) зовнішня.
Необхідним пристроєм виведення інформації, який входить до апаратної частини комп’ютера, є дисплей, або монітор. Одна з основних частин дисплея — екран, кольоровий або монохромний, на який виводиться інформація в різному вигляді. Монітор приєднується до комп’ютера через відеокарту (відеоадаптер), який встановлюється на материнській платі. Існує кілька стандартів відеокарт (CGA, EGA, VGA, SVGA), від них залежить якість зображення.
Показники, за якими можна характеризувати монітор та відеоадаптер:
— тип;
— розмір екрана;
— роздільна здатність;
— зернистість зображення;
— частота вертикальної та горизонтальної розгортки.
Пристрої виведення інформації на папір — принтери й плотери.
Принтер — пристрій, призначений для друкування на папері текстової та графічної інформації.
Залежно від технології друку принтери можна розподілити на такі групи:
а) матричні;
б) струминні;
в) лазерні та ін.
Плотер(графобудівник) — це пристрій, який виводить рисунки або графіки великих розмірів на папір та інші поверхні.
Процесор — найголовніший елемент комп’ютера, призначений для виконання арифметичних і логічних операцій та для керування іншими пристроями комп’ютера.
Сучасний процесор (мікропроцесор) — це мікросхема, яка виконана на мініатюрному кремнієвому кристалі.
Пристрій керування (ПК) керує послідовністю виконання команд і потоком даних у комп’ютері.
Арифметико-логічний пристрій (АЛП) здійснює обчислювальні операції (арифметичні й логічні).
Регістри процесора — швидкодоступна пам’ять для процесора.