Розвя’зок.

Для побудови графіка в декартових координатах необхідно вказати його місце в документі, клацнути на кнопці панелі Graphі вибрати кнопкуX-Y Plot. У вказаному місці документа з’являється два прямокутника із двома маркерами (рис. 6.10). У лівий маркер слід ввести функцію або посилання на неї, а у нижній - аргумент, після чого у внутрішньому прямокутнику з’являється графік (рис. 6.11).

Рис. 6.10 Рис. 6.11

Далі потрібно клацнути ЛКМ у області графіка і викликати команду меню Format-Graph-Trace, після чого на екран виводиться діалогове вікно Trace (рис. 6.12), яке дозволяє визначити координати будь-якої точки графіка. Для цього потрібно клацнути ЛКМ на одній з точок графіка (максимальній, мінімальній або точкці перетину графіка з віссю абсцис) і у діалоговому вікні Trace переглянути координати цих точок.

Рис. 6.12

В одній графічній області можна розмістити кілька кривих. Графік може містити кілька виразів по осі ординат Y залежно від одного виразу по осі абсцис Х чи кілька виразів по осі ординат, узгоджених з відповідними виразами по осі абсцис.

Для того, щоб представити графічно кілька виразів по осі ординат щодо одного виразу по осі абсцис, потрібно ввести перший вираз по осі ординат і кому, у порожнє поле, що утворюється, ввести другий вираз і, при потребі, кому, якщо потрібно ввести третій вираз, тощо. Усі вирази повинні використовувати одну змінну (рис. 6.13). Можна побудувати до 16 функцій на осі ординат, залежних від одного аргументу на осі абсцис.

Для того, щоб побудувати кілька незалежних кривих на одному кресленні, слід ввести два чи більше виразів через коми на осі абсцис і таке саме число виразів на осі ординат. MathCad узгодить вирази попарно: перший вираз осі абсцис з першим виразом осі ординат; другий вираз осі абсцис з другим виразом осі ординат, тощо (рис. 6.14). Якщо для кожної кривої використовується свій аргумент, то на одному графіку можна побудувати до 10 кривих.

Рис. 6.13 Рис. 6.14