Основні етапи становлення Конституції України
Конституційні традиції українського народу сягають глибини століть. Це і "Руська правда" (XI століття), і Статті Богдана Хмельницького (1654 p.), і Конституція Пилипа Орлика (1710 p.), інші нормативно-правові акти.
Найімовірніше потрібно вважати, що першим актом, який започаткував національне конституційне право, був IV Універсал Центральної Ради (січень 1918 p.), який політико-правовим чином оформив Україну як незалежну, самостійну, суверенну державу. На його основі було розроблено багато правових документів, зокрема й Конституцію УНР (1918 p.), яка хоч і не набула чинності, але стала своєрідним акумулятором традицій і надбань українського конституційного досвіду. Український конституціоналізм того часу досить плідно використав надбання світового конституціоналізму.
Так розпочався період становлення українського конституційного права, розвиток якого, на жаль, був перерваний встановленням промосковської державної влади, юридичним оформленням якої стали Конституції України радянського періоду 1919, 1929, 1937, 1978рр. Усі вони відповідали конкретному етапові розвитку соціалістичного ладу, але мали й спільні риси - проголошували народовладдя та зосередження всієї влади в руках Рад, закріплювали широкий перелік демократичних прав і свобод, скасовували приватну власність і інші соціальні перетворення. З формально-юридичного боку Конституції Радянської України відзначалися демократизмом, чіткістю формулювань, широкими соціальними гарантіями, що забезпечувало їхній порівняно високий світовий авторитет. Однак слабким їхнім місцем була декларативність більшості положень, відчутний пріоритет держави над особою, до того ж, втілюючи ідеї марксизму-ленінізму, вони були лише передавальним ланцюгом, своєрідним дублікатом Конституції СРСР.
Про окреме конституційне право України тоді навіть не йшлося.. Та тріумфальне верховенство радянської концепції конституціоналізму було ліквідоване з прийняттям Декларації про державний суверенітет від 16 липня 1990 р. і Акта про проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 р.
Конституційний процес в Україні після здобуття нею незалежностіпройшов такі етапи:
1) підготовка кількох нових проектів Конституції України, що відображали позиції різних політичних партій і угруповань;
2) створення Конституційної комісії та її робочих груп, які за період 1991-1996 pp. підготували та розглянули кілька проектів Конституції України;
3) винесення одного з проектів на загальнонародне обговорення, що тривало кілька місяців; аналіз результатів обговорення та внесення відповідних змін до тексту проекту Конституції України;
4) активізація роботи над проектом Конституції України після обрання Верховної Ради України нового скликання та Президента України в 1994 p.;
5) укладення в червні 1995 р. між Верховною Радою України та Президентом України Конституційного договору;
6) підготовка нового проекту Конституції України; прийняття Конституції України Верховною Радою України 28 червня 1996 р.