Сім’ї та домогосподарства

Сім’я — це соціальне об’єднання, члени якого пов’язані шлюбами, спільністю побуту, взаємодопомогою та моральною відповідальністю. Сімейні відносини ґрунтуються на потребі людини у відтворенні життя, продовженні людського роду — задоволенні матеріальних і духовних потреб кожного члена та всієї сім’ї, вихованні дітей, піклуванні про престарілих. Життя сім’ї являє собою матеріальні (біологічні, економічні), соціальні (забезпечення умов життя, дозвілля, отримання соціальних послуг) та духовні (моральні, правові, психологічні) процеси. Ці процеси тісно взаємопов’язані між собою, і кожна людина, кожна сім’я та суспільство в цілому є їхнім учасником.

Суспільство в цілому — це система, що складається з окремих соціальних підсистем, однією з яких виступає сім’я — первинна соціальна система. При вивченні такого об’єкта, як сім’я, соціальна статистика розглядає два головних аспекти — соціально-демографічний та соціально-економічний.

Соціально-демографічний аспект характеризує сім’ю передусім як осередок відтворення населення і включає вивчення чисельності та складу сімей, їх типи, показники їх утворення й розпаду (шлюби, їх різновиди і стабільність, соціально-демографічні характеристики осіб, які вступають до шлюбу й розривають його), відповідні тенденції та фактори, що їх визначають.

У соціально-економічному аспекті поняття «сім’я» трансформується в більш широке за своїм змістом поняття «домогосподарство», виникнення якого викликано такими обставинами.

По-перше, критеріями виділення сім’ї, як правило, є родинні стосунки, спільне проживання та спільний бюджет.

По-друге, суспільство, крім сімей, складається також з осіб, які живуть поза сім’єю і за прийнятим визначенням не становлять сім’ї. Зрозуміло, що це не зменшує їх ролі в соціально-економічних процесах, які відбуваються в суспільстві.

По-третє, з розвитком ринкової економіки та появою відносно заможних верств населення виникли сім’ї, де разом мешкають і господарюють особи, які можуть бути і не пов’язані родинними стосунками (хатні робітниці, гувернантки, представники інших видів економічної діяльності).

Названі обставини зумовили необхідність появи категорії, яка визначала б первинний елемент економічної системи суспільства, тобто первинну економічну систему, яка має свої потреби, доходи й витрати. Це поширюється як на одинаків, так і на сім’ю будь-якого типу.

Домогосподарство — первинний соціально-економічний еле­мент суспільства, який складається з однієї особи або групи осіб, які мешкають в одному приміщенні і ведуть спільне господарство.

Отже, одна людина, що живе окремо і господарює, не вважається сім’єю, але являє собою домогосподарство, водночас домогосподарство може складатися з однієї або кількох сімей.

У системі національних рахунків домогосподарство є інституційною економічною одиницею, тобто такою, що може володіти активами й брати на себе зобов’язання; є центром прийняття рішень щодо своєї участі в економічному житті суспільства. Вся сукупність домогосподарств являє собою відповідний інституційний сектор.

Джерело інформації для вивчення домогосподарств становлять вибіркові обстеження. З 1 січня 1999 р. Держкомстатом впроваджена нова методологія проведення вибіркових обстежень домогосподарств, яка відповідає міжнародним рекомендаціям і має назву «Вибіркове обстеження умов життя домогосподарств».

Основним завданням обстеження є комплексне дослідження рівня та умов життя різних груп населення з метою розв’язання глобальних проблем соціально-економічного розвитку України: подолання бідності, пенсійної реформи, вдосконалення соціального обслуговування, забезпечення зайнятості населення, підвищення рівня та якості життя населення.

Вибіркова сукупність домогосподарств (ДГ) репрезентує все населення України, за винятком військовослужбовців строкової служби, осіб, що знаходяться в місцях позбавлення волі, осіб, які постійно проживають у будинках-інтернатах, будинках для осіб похилого віку, гуртожитках (крім сімейних), а також маргінальних прошарків населення (безпритульні тощо). При формуванні вибіркової сукупності виключені також території, які не можуть бути обстежені у зв’язку з радіоактивним забрудненням (зони відчуження та обов’язкового відселення).

Процедура формування вибірки являє собою багатоступінчастий розшарований відбір, що складається з таких етапів.

1. Розшарування (стратифікація) генеральної сукупності з метою адекватного відображення у вибірці особливостей адміністративно-територіального поділу країни.

2. Відбір одиниць першого ступеня — міст та районів із сільським населенням.

3. Відбір одиниць другого ступеня — первинних територіальних одиниць вибірки (ПТОВ): у містах — виборчих дільниць, у районах із сільським населенням — сільських рад.

4. Відбір одиниць третього ступеня — домогосподарств. Здійснюється на основі списків адрес усіх ДГ, що знаходяться у межах відібраних ПТОВ. Домогосподарства відбираються зі списків адрес з використанням методів систематичного відбору.

Термін дії територіальної вибірки — п’ять років, вибірки домогосподарств — один рік.

Програма обстеження умов життя ДГ включає три частини:

1) збір даних щодо загальної характеристики ДГ (базові інтерв’ю);

2) спостереження за витратами і доходами ДГ протягом кварталу;

3) одноразові тематичні опитування.

Інструментарій обстеження ДГ включає:

· контрольну картку домогосподарства;

· анкету основного інтерв’ю;

· щоденник обміну поточних витрат;

· щоквартальний опитувальник по доходах і витратах;

· журнал поквартальних витрат.

Первинна інформація згідно з вищеназваним включає три основних блоки:

¨ загальна соціально-демографічна характеристика;

¨ витрати та доходи, за винятком витрат і доходів ДГ, пов’я­заних з підприємницькою діяльністю (без частини прибутку, спрямо­ваної на власне споживання, тобто еквівалента заробітної плати);

¨ наявність товарів тривалого користування, стан здоров’я тощо.

Загальна соціально-демографічна характеристика є основою вивчення структури ДГ за складом, розміром і типом. При вивченні складу ДГ виділяють такі категорії: діти (особи віком до 18 років), дорослі, особи непрацездатного віку, особи працездатного віку, пенсіонери, працюючі особи, непрацюючі особи.

За ознакою сімейності ДГ поділяють на сімейні та несімейні. Сімейні домогосподарства — це такі, ядром яких є сім’я. Вони можуть складатися з однієї або кількох сімей. Несімейні ДГ складаються із самотніх осіб або із родичів, які не утворюють сім’ю (брат і сестра, бабуся та онук і т. п.) або неродичів.

За ступенем складності сімейної структури виділяють групи ДГ, які складаються:

· з однієї шлюбної пари;

· зі шлюбної пари з дітьми;

· зі шлюбної пари з дітьми чи без них та одного з батьків подружжя з дітьми;

· зі шлюбної пари з дітьми чи без них та одного з батьків подружжя й, можливо, інших родичів або неродичів; із двох шлюбних пар із дітьми і без дітей;

· з трьох і більше шлюбних пар із дітьми чи без дітей;

· із матері (батька) з дітьми;

· із матері (батька) з дітьми та одного з батьків матері (батька) і, можливо, з інших родичів або неродичів.

Повною сім’єю вважається сім’я, яка містить у своєму складі принаймні одну шлюбну пару. Неповна сім’я складається з одного з батьків і дітей. Сім’ї, що складаються з пари батьків та їхніх дітей, називають простими.

При вивченні структури ДГ обчислюють такі показники навантаження, наприклад:

¨ чисельність усіх членів ДГ, що припадає в середньому на одного працюючого;

¨ кількість утриманців, що припадає в середньому на одного працюючого;

¨ кількість утриманців, що припадає в середньому на одне домогосподарство, та ін.

Крім названих вище показників, проводиться класифікація ДГ за такими ознаками, як число членів; вік; рівень доходів, ресурсів та витрат; умови і місце проживання; соціальна, національна приналежність і т. ін.

Результатом статистичного опрацювання даних про обстеження ДГ є інформація про населення:

· соціально-демографічна характеристика (щорічно);

· стан здоров’я (одноразове опитування);

· витрати і доходи (щоквартально, рік);

· наявність у домогосподарствах товарів тривалого користування (одноразове опитування);

· самооцінка рівня матеріальної забезпеченості (одноразове опитування);

· заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг та послуг зв’язку (одноразове опитування).

Результати статистичного опрацювання даних обстеження ДГ наводяться у тематичних збірниках Держкомстату України за відповідними напрямами в розрізі областей, регіонів та по Україні в цілому.