МОДУЛЬ №1

ВСТУП

Предметом науки історії держави і права України є історія виникнення, становлення, розвитку типів та форм держави і права, а також державно-правових інститутів та суспільно-політичних систем, що функціонували на тери­торії України, в їх історичній конкретності та хронологічній послідовності.

Історія держави і права України є важливою складовою історії нашого на­роду, яка загальними і специфічними науковими методами виявляє закономірно­сті розвитку державотворчих процесів та правових систем. Саме тому історія держави та права, маючи чітко визначений предмет дослідження, належить до юридичних, державно-правових дисциплін. Вона охоплює розвиток усіх аспектів еволюції держави на території України — її державного механізму, форм держа­вної єдності, права.

Історія держави і права тісно пов'язана з теорією держави і права. Проте від­мінність між ними полягає в тому, що теорія держави і права узагальнює найхара­ктерніші закономірності всієї людської цивілізації, а історія держави і права ви­вчає конкретні державно-правові системи, їх особливості та характерні риси, в да­ному випадку — на території України. Історія держави і права використовує ре­зультати узагальнень, категорії та поняття, розроблені теорією держави і права, й водночас дає конкретний історико-правовий матеріал для таких узагальнень.

Історія держави та права України перекликається з історією держави та пра­ва зарубіжних країн, вирішуючи притаманні обом дисциплінам завдання. Як од­на, так і інша застосовують спільні методи дослідження, виконують аналогічні функції, використовують спільний категоріально-понятійний апарат, проте роз­різняються за предметом дослідження.

Рекомендована в підручниках та посібниках періодизація історії держави і права України є достатньо умовною, на чому постійно наголошують їх автори. До викладу матеріалу в запропонованій послідовності автора змусила необхід­ність застосування модульної системи, яка лежить в основі дистанційного на­вчання. Відтак, тематика модулів є достатньо довільною, значно стислішою і не тотожною тій, що пропонується в навчальній літературі.

Методи дослідження — це способи пізнання конкретних історико-правових явищ історії держави і права України. Серед них виділяються:


порівпильпо-історичний метод— дає змогу виявити загальні закономір­ності розвитку держави і права у різних народів, що населяли українські землі в

різні історичні епохи;

метод правової аналоги— найчастіше застосовується у разі, коли відомос­ті про певні явища не збереглися у первісній формі або є фрагментарними. Запо­внити прогалини пізнання можна шляхом співставлення їх з іншими подібними

фактами та подіями;

статистичний метод — стає в нагоді при дослідженні кількісних сторін іс­торичного процесу, коли для об'єкта пізнання характерні значні числові показники. Історія держави і права України використовує також формально-логічний, системно-структурний та деякі інші методи наукового аналізу, які в комплексі допомагають глибше засвоїти дану навчальну дисципліну

Вивчення модуля слід розпочинати зі знайомства з основними питаннями та короткою анотацією до тексту. Наступна стадія — відповідь на п'ять питань тес-ту-допуску. Питання сформульовані таким чином, щоб студент міг поновити ві­домості про епоху, яка вивчається, за програмою шкільного підручника з історії України. Із чотирьох запропонованих варіантів відповідей правильна лише одна. Справившись із цим завданням, студент має ознайомитися із методичними рекомендаціями до самостійної роботи. У них вказані оптимальні способи, які дають можливість грунтовно засвоїти теоретичний матеріал.

Уяснивши сутнісний зміст навчального модуля, необхідно перевірити якість і глибину його засвоєння. З цією метою передбачений комплекс питань, які до­поможуть відтворити прочитане. У разі труднощів в самостійній роботі слід по­вторно звернутися до тексту.

Додатки та витяги із наукової літератури допоможуть наповнити модуль до­датковою змістовою інформацією, потрібною для відповідей на підсумковий тест. Завершальним етапом опанування навчального змісту модуля є тестові за­вдання. В них містяться 10 питань, більша частина з яких висвітлена в матеріа­лах для вивчення. Решту — слід опрацьовувати за списком рекомендованих дже­рел та літератури. Оцінку „відмінно" може отримати лише той студент, який дасть 9 чи 10 правильних відповідей за завданнями підсумкового тесту кожного модуля, „добре"- 7 чи 8, „задовільно"- 6, нижчі показники відповідають незадо­вільній оцінці. Нагадуємо, що в кожному варіанті відповідей лише одна прави­льна. Перевірити якість отриманих знань можна за ключем відповідей, що роз­ташований у кінці посібника.


V ст. н.е.)

Передумовою успішної підготовки до складення іспиту має стати обов'язкове виконання завдань, сформульованих в останньому пункті питань для самоконтролю кожного модуля. Вони виконуються в окремому зошиті письмово і подаються за встановленим ірафіком на консультаційні пункти.

Перші державні утворення і право на території нинішньої України (середина І тис. до н.е. — V ст. н.е.)

Зміст дидактичної одиниці

Суспільно-політичний лад кіммерійців. Скіфське царство, його суспільний устрій та державний лад. Грецька колонізація Північного Причорномор'я. Вини­кнення античних міст-держав. Об'єднання грецьких полісів у Боспорське царст­во, структура його органів управління. Основні риси рабовласницького права.

Анотація

Зазначений модуль переводить виклад і пізнання матеріалу з теоретичного на емпіричний рівень. Він передбачає ознайомлення з розселенням по території нинішньої України окремих груп кочових і осілих племен іраномовної гілки кі-мерійців та сколотів, їхнім суспільно-політичним устроєм.

Наступна колонізаційна хвиля пов'язана з проникненням греків у Північне Причорномор'я. Модуль містить інформацію про особливості республіканської форми правління в різних містах-полісах, процеси консолідації між ними, а та­кож еволюцію державного устрою Боспорського царства. Акцентується увага на основних рисах рабовласницького права.

Основна література

1. Давня історія України. — К., 1994. — Т.1.

2. Кузьминець О., Калиновський В. Історія держави і права України. — К.,
2002.

3. Кульчицький В.С., Настюк МІ., Тищик Б.Й. Історія держави і права Укра­
їни.—Львів, 1996.

Додаткова література

1. Гайдукевич В.Ф. Боспорское царство. — М-Л., 1949.


2. Гайдукевич В.Ф. История античних государств Северного Причерномо-
рья. — М-Л.,1965.

3. Капелюшний В.П., Кудін С.В. Історія держави і права України (у схе­
мах). — К., 2001.

4. Страхов М.М. Історія держави і права зарубіжних країн. — Харків, 2001.

5. Черниловський З.М. Всеобщая история государства и права. — М., 1996.

 

5. Ильинская В.А., Тереножкин А.И. Скифия ІІІ-ІУ век до н. з. — К., 1983.

6. Рьібаков Б.А. Геродотова Скифия. — М., 1979.

7. Смирнов К.Ф. Савроматьі. — М., 1964.

8. Тереножкин А.И. Киммерийцьі. — К., 1976.

9. Шшіов Ю.О. Джерела витоків української етнокультури XIX тис. до н.е.-
II тис. н.е.. — К., 2002.

ТЕСТ-ДОПУСК

1. Кого із нижчеперелічених осіб вважають батьком історії? Саме він у V ст.
до н.е. перебував у причорноморському місті Ольвія, залишивши письмові
свідчення.

а) Гомер;

б) Нестор-Літописець;

в) Геродот;

г) Сократ.

2. Яке із названих українських міст зберегло свою назву з часів грецької ко­
лонізації?

а) Феодосія;

б) Севастополь;

в) Ялта;

г) Бахчисарай.

3. Яке із нижченаведених варіантів тверджень хибне:"Кіммерійці — це пле­
мена,

а) що належали до іраномовної групи;

б) що були захоплені скіфами;

в) що відрізнялися своєю войовничістю та агресивністю;

г) що утворили державу з республіканською формою правління.


4. Яка із перелічених мов була офіційною в усіх містах-полісах Північного
Причорномор'я?

а) грецька;

б) латинська;

в) іранська;

г) арабська.

5. Яке із божеств не належало до пантеону грецьких богів?

а) Зевс;

б) Велес;

в) Афродіта;

г) Аполон.