Баланс на 1 лютого 200 р.

Таким чином, бухгалтерський баланс і рахунки є взаємопов'язаними елементами методу бухгалтерського обліку: за даними балансу на початок місяця відкривають рахунки для поточного обліку господарських операцій, а потім дані цих же раетині рядка рахунка "Матеріали" (144 000) і графи рахунка "Постачальники", показує надходження матеріалів у господарст-во від постачальників і збільшення в результаті цієї операції за­боргованості перед ними. В такому ж порядку аналізують зміст господарських оборотів по кожному кореспондуючому рахунку. Шахову оборотну відомість складають за даними загщсів нар

ахунках, які при відповідних формах бухгалтерського обліку мають спеціальну будову (див. главу 8.4). Це забезпечує мож­ливістьскладати шахову оборотну відомість без додаткових вибірок оборотів по окремих рахунках.

Основною перевагою шахової оборотної відомості є наявність в ній кореспондуючих рахунків, що дає змогу аналізувати госпо­дарські обороти і використовувати обліковуінформацію для оперативного керівництва і контролю. Так, за даними шахової оборотної відомості визначають не тільки суму грошових коштів, витрачених з поточного рахунка (78 000), а й на які потреби використані ці кошти (видано в касу 28 000, перерахо­вано в погашення кредитів банку — 20 000, постачальникам — ЗО 000).

Шахову оборотну відомість використовують також і для перевірки правильності кореспондуючих рахунків. Так, якби в ній сума обороту була записана на перетині дебету рахунка "Каса" і кредиту рахунка "Основні засоби", то така помилка була б відразу виявлена. Проте, якщо обліковий запис зроблено не­правильний, але практично допустимий, то шахова оборотна відомість не забезпечує виявлення такої помилки.

Незважаючи на певні переваги шахової оборотної відомості перед простою відомістю, застосування її в практиці бухгал­терського обліку обмежене, оскільки при великій кіль

кості ра­хунків вона громіздка, утруднюється її наочність і аналітичність. В той же час шаховий принцип будови і одно­кратні шахові записи оборотів широко використовуються при будові облікових регістрів, зокрема при журнально-ордерній формі бухгалтерського обліку (див. главу 8.4).

Оборотні відомості по аналітичних рахунках. Крім оборот­них відомостей по рахунках синтетичного обліку (простої і ша­хової форми) підприємства складають також оборотні відо­мості по аналітичних рахунках. Техніка складання оборотних відомостей по аналітичних рахунках така сама, як і по синте­тичних рахунках. Тільки по синтетичних рахунках щомісячно складають одну оборотну відомість, а по аналітичних рахунках — по кожній групі рахунків, що ведуться до відповідного син­тетичного рахунка.

Оборотні відомості по аналітичних рахунках за змістом мо­жуть відрізнятися між собою, що зумовлено особливостями обліковуваних на рахунках об'єктів. Так, аналітичний облік то­варно-матеріальних цінностей ведеться як в натуральних, так і в грошовому вимірниках, тому в оборотних відомостях по аналітичних рахунках таких цінностей передбачені графи для запису їх кількості, ціни і вартості. Для початкового і кінцевого залишків в оборотних відомостях по таких рахунках відводять тільки одну графу, оскільки кредитового залишку на матеріальних рахунках не може бути.

Аналітичний облік розрахунків і джерел засобів ведуть

тільки у грошовому вимірнику, тому в оборотних відомостях по таких рахунках передбачені графи лише для грошового вимірника.

На відміну від оборотної відомості по синтетичних рахунках оборотні відомості по рахунках аналітичного обліку не мають трьох пар рівних між собою підсумків. Це пояснюється тим, що кожну оборотну відомість по рахунках аналітичного обліку складають тільки по одному синтетичному рахунку.

В оборотній відомості по аналітичних рахунках початкові і кінцеві залишки залежно від того, якими є рахунки — активни­ми чи пасивними, будуть дебетовими або кредитовими. Оскільки записи на синтетичних і аналітичних рахунках роб­лять паралельно на підставі одних і тих же документів, то при правильних облікових записах

підсумки оборотів і залишків в оборотній відомості по аналітичних рахунках повинні дорівню­вати сумам оборотів і залишку відповідного синтетичного ра­хунка. Порушення цієї рівності свідчить про наявність помилок в облікових записах.

Розглянемо будову оборотної відомості по аналітичних ра-хунках до синтетичного рахунка "Матеріали".

Оборотна відомість по аналітичних рахунках
до синтетичного рахунка "Матеріали" за січень 200 р.

Показники оборотної відомості по рахунках аналітичного обліку свідчать про рух (надходження, видаток) і залишки матеріальних цінностей кожного виду. Підсумки оборотної відомості по цій групі аналітичних рахунків порівнюють з обо­ротами і залишками синтетичного рахунка "Матеріали". Пору­шення підсумків по синтетичному рахунку і відкритих до нього аналітичних рахунках в оборотній відомості свідчяють на підставі первинних документів, що по­служили підставою для складання бухгалтерських проводок, записаних на рахунках.

Оборотну відомість по синтетичних рахунках використову ють для складання бухгалтерського балансу на наступну звітну дату (на 1-ше число наступного за звітним місяця). Кінцеві за- лишки на рахунках оборотної відомості показують наявність і розміщення господарських засобів (дебетові залишки), а також джерела їх формування (кредитові залишки). Ці залишки ра-хунків переносять у баланс, в якому рахунки, що мають дебе-тові залишки, записують в активі, а рахунки, що мають креди-тові залишки,— в пасиві балансу.

Проте треба зауважити, що складання балансу — це не механічне перенесення в балансову таблицю залишків рахунків, наведених в оборотній відомості. Оборотна відомість містить тільки попередні показники про наявні господарські ресурси та їх джерела на звітну дату. Визначені в ній залишки перед скла-данням балансу перевіряють і уточнюють. Тому оборотну відомість по синтетичних рахунках називають ще перевірочним балансом.

Показники оборотної відомості по синтетичних рахунках ви-користовують також: для аналізу й оцінки загальних змін госпо-дарських ресурсів та їх джерел. Так, з наведеної оборотної відомості видно, що господарські засоби за звітний місяць збільшилися на 262 000 грн. (1 114 000 - 852 000), у тому числі за рахунок збільшення основних засобів на 168 000 грн. (880 000 - 712 000), матеріальних запасів — на 44 000 грн. (80 000 - 36 000), затрат на незавершене виробництво — на100 000 грн. (104 000 - 4 000); збільшився також залишок гро шових коштів у касі на 28 000 грн. (30 000 - 2 000) при одно

часному їх зменшенні на поточному рахунку в банку — на

78 000 грн. (98 000 - 20 000). Зміни в господарських засобах зумовили зміни і в джерелах їх формування: збільшився статут- ний капітал на 168 000 грн. (985 000-817 000), а також забор­гованість постачальникам — на 99 000 грн. (114 000 - 15 000), при одночасному зменшенні заборгованості банку по корот­кострокових кредитах — на 5 000 грн. (20 000 - 15 000).

Отже, оборотна відомість по синтетичних рахунках є спосо- бом узагальнення даних поточного бухгалтерського обліку з метою перевірки повноти і правильності облікових записів і скла- дання балансу, а також отримання узагальненої інформації про наявність і зміни господарських ресурсів та джерел їх формуЬан- ня, необхідної для управління діяльністю господарства.

Шахова оборотна відомість. Розглянута оборотна відомість дає загальну інформацію про стан і зміни господарських засобів та джерел їх формування, але недостатньо розкриває економічний зміст оборотів: звідки надійшли товарно- матеріальні цінності або грошові кошти, за рахунок яких дже- рел або де вони 'були використані. Цей недолік оборотної відо- мості можна усунути, побудувавши її за шаховою формою (с. 72). За будовою шахова оборотна відомість нагадує шахову дошку. Всі рахунки на ній записують двічі: один раз назви ра- хунків розміщують у лівій частині таблиці по вертикалі (як і в простій оборотній відомості), а другий — ці самі рахунки і в такій самій послідовності записують по горизонталі — у верхній частині таблиці.

Суми оборотів по кожному рахунку записують на перетині кореспондуючих рахунків, що дебетуються (по вертикалі), і ра- хунків, що кредитуються (по горизонталі). Так, наведена у таб- лиці сума 168 000 грн., записана на перетині рядка рахунка "Основні засоби" і графи рахунка "Статутний капітал", відо- бражає збільшення основних засобів підприємства і внаслідок цього — збільшення статутного капіталу; сума, що стоїть на перетині рядка рахунка "Матеріали" (144 000) і графи рахунка "Постачальники", показує надходження матеріалів у господарст-во від постачальників і збільшення в результаті цієї операції за­боргованості перед ними. В такому ж порядку аналізують зміст господарських оборотів по кожному кореспондуючому рахунку. Шахову оборотну відомість складають за даними загщсів на рахунках, які при відповідних формах бухгалтерського обліку мають спеціальну будову (див. главу 8.4). Це забезпечує мож­ливість складати шахову оборотну відомість без додаткових вибірок оборотів по окремих рахунках.

Основною перевагою шахової оборотної відомості є наявність в ній кореспондуючих рахунків, що дає змогу аналізувати госпо­дарські обороти і використовувати облікову інформацію для оперативного керівництва і контролю. Так, за даними шахової оборотної відомості визначають не тільки суму грошових коштів, витрачених з поточного рахунка (78 000), а й на які потреби використані ці кошти (видано в касу 28 000, перерахо­вано в погашення кредитів банку — 20 000, постачальникам — ЗО 000).

Шахову оборотну відомість використовують також і для перевірки правильності кореспондуючих рахунків. Так, якби в ній сума обороту була записана на перетині дебету рахунка "Каса" і кредиту рахунка "Основні засоби", то така помилка була б відразу виявлена. Проте, якщо обліковий запис зроблено не­правильний, але практично допустимий, то шахова оборотна відомість не забезпечує виявлення такої помилки.

Незважаючи на певні переваги шахової оборотної відомості перед простою відомістю, застосування її в практиці бухгал­терського обліку обмежене, оскільки при великій кількості ра­хунків вона громіздка, утруднюється її наочність і аналітичність. В той же час шаховий принцип будови і одно­кратні шахові записи оборотів широко використовуються при будові облікових регістрів, зокрема при журнально-ордерній формі бухгалтерського обліку (див. главу 8.4).

Оборотні відомості по аналітичних рахунках. Крім оборот­них відомостей по рахунках синтетичного обліку (простої і ша­хової форми) підприємства складають також оборотні відо­мості по аналітичних рахунках. Техніка складання оборотних відомостей по аналітичних рахунках така сама, як і по синте­тичних рахунках. Тільки по синтетичних рахунках щомісячно складають одну оборотну відомість, а по аналітичних рахунках — по кожній групі рахунків, що ведуться до відповідного син­тетичного рахунка.

Оборотні відомості по аналітичних рахунках за змістом мо­жуть відрізнятися між собою, що зумовлено особливостями обліковуваних на рахунках об'єктів. Так, аналітичний облік то­варно-матеріальних цінностей ведеться як в натуральних, так і в грошовому вимірниках, тому в оборотних відомостях по аналітичних рахунках таких цінностей передбачені графи для запису їх кількості, ціни і вартості. Для початкового і кінцевого залишків в оборотних відомостях по таких рахунках відводять тільки одну графу, оскільки кредитового залишку на матеріальних рахунках не може бути.

Аналітичний облік розрахунків і джерел засобів ведуть

тільки у грошовому вимірнику, тому в оборотних відомостях по таких рахунках передбачені графи лише для грошового вимірника.

На відміну від оборотної відомості по синтетичних рахунках оборотні відомості по рахунках аналітичного обліку не мають трьох пар рівних між собою підсумків. Це пояснюється тим, що кожну оборотну відомість по рахунках аналітичного обліку складають тільки по одному синтетичному рахунку.

В оборотній відомості по аналітичних рахунках початкові і кінцеві залишки залежно від того, якими є рахунки — активни­ми чи пасивними, будуть дебетовими або кредитовими. Оскільки записи на синтетичних і аналітичних рахунках роб­лять паралельно на підставі одних і тих же документів, то при правильних облікових записах підсумки оборотів і залишків в оборотній відомості по аналітичних рахунках повинні дорівню­вати сумам оборотів і залишку відповідного синтетичного ра­хунка. Порушення цієї рівності свідчить про наявність помилок в облікових записах.

Розглянемо будову оборотної відомості по аналітичних ра-хунках до синтетичного рахунка "Матеріали".

Оборотна відомість по аналітичних рахунках
до синтетичного рахунка "Матеріали" за січень 200_ р.

Показники оборотної відомості по рахунках аналітичного обліку свідчать про рух (надходження, видаток) і залишки матеріальних цінностей кожного виду. Підсумки оборотної відомості по цій групі аналітичних рахунків порівнюють з обо­ротами і залишками синтетичного рахунка "Матеріали". Пору­шення підсумків по синтетичному рахунку і відкритих до нього аналітичних рахунках в оборотній відомості свідчить про наявність таких помилок:

— операцію відображено на синтетичному рахунку, але про­пущено в аналітичному обліку (або навпаки);

— на синтетичному рахунку по господарській операції запи­сано одну суму, а на аналітичних рахунках — іншу.

Проте, якщо операція відображена не на тих аналітичних рахунках, але в групі синтетичного рахунка, що їх об'єднує, то помилку зазначеним вище способом виявити не можна. Рівність підсумків рахунків аналітичного обліку і відповідного їм синтетичного рахунка у цьому випадку не порушується. Такі помилки виявляють у процесі поточного обліку (поява креди­тового сальдо на матеріальному рахунку, якого не може бути, тощо) за допомогою документів, що послужили підставою для записів, інвентаризації.

Отже, підсумки оборотів і залишків по аналітичних рахунках повинні дорівнювати оборотам по дебету і кредиту, а також залишку синтетичного рахунка, який їх об'єднує.

Оборотні відомості по аналітичних рахунках використову­ють також для одержання детальної інформації про рух і за­лишки окремих видів засобів та їх джерел, необхідної для кон­тролю й оперативного керівництва. Аналіз цієї інформації дає змогу встановити, скільки і яких саме матеріальних цінностей надійшло у господарство, скільки використано, чи відпо­відають їх залишки встановленим нормативним запасам; у якому становищі перебувають розрахунки з окремими дебіто­рами і кредиторами та ін. На підставі одержаної інформації приймають управлінські рішення, спрямовані на усунення недоліків, покращання роботи підприємства.

Отже, оборотні відомості по аналітичних рахунках є спосо­бом узагальнення даних аналітичного обліку з метою перевірки правильності облікових записів і одержання інформації, необхідної для оперативного керівництва.

При значній кількості товарно-матеріальних цінностей більш доцільно складати сальдові відомості. Вони відкривають­ся на рік і по кожному виду цінностей містять дані (в натураль­них і грошовому вимірниках) про їх залишки на 1-ше число кожного місяця. Показники ж оборотів відсутні. Це значно

спрощує їх складання. Контроль же за правильністю облікових записів при цьому не погіршується, оскільки звірка натураль­них і вартісних залишків на рахунках дає ті самі результати, що і звіряння показників оборотних відомостей. Форма сальдової відомості наведена нижче.

Сальдова відомість по аналітичних рахунках
до синтетичного рахунка "Матеріали" на 200_ р.

Сальдові відомості широко використовуються при оператив­но-бухгалтерському (сальдовому) методі обліку товарно-матеріальних цінностей.

При окремих формах бухгалтерського обліку (наприклад, журнально-ордерній) поширення набуває такий порядок обліку, при якому відпадає необхідність ускладанні оборотних відомостей по аналітичних рахунках. Це досягається суміщен ням по ряду рахунків синтетичного й аналітичного обліку в од шму регістрі, що дає змогу мати всі необхідні показники од­ночасно (див. с. 201). Перевірка показників проводиться безпосередньо при підрахуванні підсумків в обліковому регістрі за звітний місяць. Завдяки цьому економиться час на ведення обліку, підвищується достовірність його показників.