Додаток. Скарби Полуботка 3 страница

Видатними майстрами цього періоду були архітектор Іван Григорович-Барський (Покровська церква у Києві), скульптор, живописець і архітектор Іван Зарудний(Собор Братського монастиря в Києві, - разом з російським архітектором Старцевим), архітектор Степан Ковнір (Кловський палац у Києві, Ковніровський корпус і дзвіниця у Лаврі).

Працювали на Гетьманщині й архітектори інших країн і народів: видатні архітектори, скульптори А.Квасов, Й.Шредель, Д.Кваренгі, Ж.Деламонт, Ч.Камерон, інші.

З кінця XVIII століття в Російську імперію і на Україну прийшов класицизм. Його ще називають - «міський стиль», характерною рисою якого було значне зменшення церковного будівництва. Перевага стала надаватись палацам та громадським будівлям.

На межі XVIII—XIX століть прекрасними зразками класичності були величаві палаци гетьмана Кирила Розумовського в Почепі, Яготині, Глухові й Батурині. Справжнім мистецьким твором є палата в новій столиці України — Батурині, побудована в 1799 — 1803 роках., де вже помітні впливи стилю короля Людовика XVI. Кращими надбаннями архітектури цього періоду стали також роботи Бернарда Меретина(Собор Святого Юра у Львові) і Якима Погрібняка(Троїцький Собор у Новомосковську).

Скульптура

Було розвинуто прикрашання церков, іконостасів, дзвіниць, мідних оправ книжок. Відомими скульпторами були С.Шалманов, С.Стажевський, М.Філевич, І Равич, Пензель, тощо.