Особливості ціноутворення на ринку ресурсів.

Тема 10 Рівновага на ринках ресурсів. Ринок праці.

На ринках факторів виробництва фірми ведуть себе як споживачі виробничих ресурсів, тоді як домогосподарства є продавцями на цьому ринку. Така зміна ролей призводить до того, що попит на ресурси формується на основі максимізації прибутку фірми, а пропозиція факторів виробництва – на основі максимізації функцій корисності власників ресурсів.

Особливістю формування попиту і пропозиції|речення| на цих ринках є те, що вони формуються під впливом ринків споживчих товарів і послуг. Тому попит на ресурси формується|вирушає| як похідний попит, пропозиція|речення| ресурсів в кінцевому результаті теж залежить від пропозиції|речення| споживчих благ.

Єдиного ринку ресурсів немає, існує сукупність взаємопов’язаних ринків - ринку праці, ринку капіталу, ринку землі|грунту|, ринку підприємницьких здібностей (до цих основних ринків часто додають|добавляють| ринок інформації). Проте існують певні закономірності ціноутворення, які стосуються кожного з цих ринків. Зважаючи на похідний характер формування попиту на ресурси ціноутворення на цих ринках залежить не тільки від структури ринку ресурсів, але і від ринкової структури ринку товару, який виготовляється за допомогою даного ресурсу.

Можна виділити 4 основні ситуації, які можуть при цьому виникнути: досконала конкуренція як на ринку ресурсів, так і на ринку товарів; досконала конкуренція на ринку ресурсів – недосконала конкуренція (монополія) на ринку товарів; недосконала конкуренція на ринку ресурсів (монопсонія) – досконала конкуренція на ринку товарів; недосконала конкуренція на обох ринках.

1. При досконалій конкуренції як на ринку ресурсів, так і на ринку товарів попит на ресурс співпадає з графіком його граничної продуктивності у грошовому виразі, оскільки згідно правила максимізації прибутку кожен ресурс використовується у виробництві до тих пір поки його гранична продуктивність в грошовому виразі не зрівняється з його ціною (D=MRP). При досконалій конкуренції на ринку ресурсів пропозиція ресурсу є абсолютно еластичною і співпадає з графіком граничних витрат, які є постійними і дорівнюють ціни ресурсу (S=MRC=P). Наприклад, для ринку праці це означатиме, що при даній заробітній платі PL існує нескінченна (відносно можливостей підприємства) кількість працівників, що погоджуються працювати на цій роботі.

2. За умов досконалої конкуренції на ринку ресурсів, але монополії на ринку товарів попит на ресурс зменшується. Це пояснюється тим, що за недосконалої конкуренції граничний дохід від продажу товару менше його ціни MR<P, оскільки, щоб продати більше товару необхідно знижувати ціну. Граничний продукт у грошовому виразі (MRP=MP×MR) буде зменшуватись не тільки за рахунок зменшення продуктивності, а і за рахунок зменшення граничного доходу.

3. За умов недосконалої конкуренції на ринку ресурсів і досконалої на ринку товарів ціна на ресурс встановлюється нижче її рівноважного рівня. Проілюструємо це на прикладі монопсонії на ринку праці. Залучення додаткових працівників за умов монопсонії можливе тільки шляхом підвищення заробітної плати вище середньої, тому крива граничних витрат монопсонії MRCL лежить вище за криву її пропозиції, що співпадає з графіком середніх витрат (S=ACL).

Рівновага на монопсонічному ринку встановлюється за правилом MRPL = MRCL. Проте величину заробітної плати PL монопсонія встановлює на рівні середніх витрат при даному обсязі використання трудових ресурсів. Таким чином, монопсонічна влада обумовлює зниження і масштабів зайнятості, і рівня заробітної плати і одночасно збільшує прибуток монопсонії на величину, рівну площі AHMPLM.

4. Ситуація рівноваги в умовах монопсонії на ринку праці та недосконалої конкуренції на ринку товарів (модель двосторонньої монополії).

В умовах монопсонії-монополії відбувається подвійна недооцінка продуктивності ресурсу. У даному випадку праця експлуатується як за рахунок недосконалої конкуренції як на ринку товарів (різниця між вартістю граничного продукту на конкурентному і монополізованому ринках), так і на ринку ресурсів (різниця між рівноважним та дійсним рівнем заробітної плати).

Для захисту прав робітників на ринку праці створюються профспілки, завданням яких є зменшення економічної експлуатації трудових ресурсів, підвищення заробітної плати, поліпшення умов роботи, отримання працюючими додаткових пільг та ін.

На конкурентному ринку праці профспілки намагаються збільшити заробітну плату шляхом підвищення попиту на працю|. Якщо профспілка володіє монопольною владою на ринку, то для підвищення заробітної плати робітників вона в основному використовує методи обмеження пропозиції|речення| праці та встановлення мінімальної заробітної плати.