ПІДРЯДНІ УМОВНІ РЕЧЕННЯ

Якщо не вмієш, панами будуть

Вправи

1. Випишіть із текстів складнопідрядні речення, що вводяться сполучником cum. Визначіть тип складнопідрядних речень і перекладіть.

2. Поясніть вживання кон’юнктива у складнопідрядних реченнях зі сполучником cum.

3. Провідміняйте словосполучення:

is iuvĕnis ferox (m) – цей відважний юнак;

quae gens nobĭlis (f) – який славний нарід;

hoc pericŭlum commūne (n) – ця спільна небезпека.

4. Провідміняйте відкладні дієслова в усіх часах дійсного та умовного способу:

admīror, ātus sum, āri– дивуватися;

potior, tītus sum, īri– володіти.

5. Перекладіть і поясніть конструкції:

а) Cum bellum Gallĭcum confectum esset, Caesar in Italia venit.

б) Bello Gallĭco confecto Caesar in Italia venit.

в) Amīcus meus, cum aegrōtus esset, non venit.

г) Amīcus meus, cum aegrōtus esset, tamen venit.

6. Визначіть корінь у кожній групі слів:

sto, statua, status, distantia, constanter, institūtum; habeo, habĭtus, adhibeo, prohibitīvus, habĭto.

7. Від яких латинських слів походять:

постулат, орнамент, темперамент, дезертир, перфектний, сервітут, аспект, арбітр, студія, спектакль, колекція, інтервал.

СІМНАДЦЯТЕ ЗАНЯТТЯ (lectio septĬma decĬma)

Pecunia est ancilla, si scis uti,

si nescis, domĭna

Гроші є слугами, якщо вмієш ними користуватися,

Підрядне умовне речення вказує на умову, від якої залежить здійснення дії головного речення. Складнопідрядне речення, що складається з умовного підрядного і головного, називається умовним періодом. Умовне речення називається протасис (попередник, передумова) від грецького слова η πρότασις, εως (передумова, положення, підрядність). Головне речення називається аподозис (наступник) від грецького η απόδοσις, εως (головне, повернення, виклад).

Протасис і аподозис утворюють умовний період. За значенням і за формою умовні періоди діляться на три види:

1) реальний або індикативний;

2) можливий або потенціальний;

3) нереальний або ірреальний.

Умовні речення вводяться сполучниками:

1) si – якщо, якщо б, коли, коли б;

2) nisi, ni, si non (при запереченні) – якщо не, якби не

nisi, ni вживаються тоді, коли заперечення відноситься до умови в цілому.

Si non вживається тоді, коли заперечення відноситься лише до окремого слова в реченні;

3) sin autem – якщо ж;

4) sin minus – а якщо не;

5) dum, dummŏdo, modo (аби, аби тільки).

Залежно від сполучників розрізняють 3 види умовних речень:

1. чисто умовні;

2. умовно-побажальні;