Використання Мастера диаграмм 1 страница

Завдання 2

Послідовність виконання роботи:

1. Підготовка таблиці з даними для створюваної діаграми

Розмістимо дані так, щоб найменування місяців знаходились в діапазоні B2:D2, найменування пожежних підрозділів – в діапазоні A3:A5, а самі дані – в діапазоні B3:D5.

Перемістити селектор за межі таблиці.

Кількість виїздів пожежних підрозділів
Підрозділ Місяць
Січень Лютий Березень Разом
#1
#2
#3
Разом:

Викликаємо його шляхом натискування відповідної кнопки на панелі інструментів Стандартная або шляхом виконання команди Вставка-Диаграмма....

Перший крок. Реалізується у вікні Мастер диаграмм (шаг 1 из 4): тип диаграммы. Указане вікно має дві вкладинки: Стандартные та Нестандартные. Мета кроку: вибрати найбільш підходящий тип та зовнішній вигляд діаграми.

Вкладинка Стандартные містить два підвікна Тип: та Вид:. У підвікні Тип: указані основні різновиди діаграм, у підвікні Вид: - можливі варіанти по кожному різновиду.

Після вибору підходящої діаграми (в даному випадку обычная гистограмма) слід натиснути кнопку Далее>.

Другий крок. Другий крок реалізується у вікні Мастер диаграмм (шаг 2 из 4): источник данных диаграммы. Указане вікно має дві вкладинки: Диапазон данных та Ряд. Мета кроку: указати діапазони початкових даних до діаграми по кожній змінній, яка має бути на ній представлена, а також найменування змінних для легенди і підписи для міток осі категорій.

Переходимо до вкладинки Диапазон даних.

Ø Робимо відмітку Ряды в: строках, оскількі дані по кожній змінній знаходяться в рядках.

Ø Клацаємо ЛКМ в полі Диапазон: і, утримуючи ЛКМ у натиснутому стані, віділяємо штриховою лінією діапазон A2:D5, який містить усі дані.

Ø Натискуємо кнопку Далее>.

Третій крок. Третій крок реалізується у вікні Мастер диаграмм (шаг 3 из 4): параметры диаграммы. Указане вікно має шість вкладинок: Заголовки, Оси, Линии сетки, Легенда, Подписи данных, а також Таблица данных. Мета кроку: указати параметри зовнішнього оформлення діаграми.

У вкладинці Заголовки ми можемо указати найменування диаграми: “Виїзди пожежних підрозділів”, загальне найменування осі X (категорій) “Місяць”, а також загальне найменування осі Y (значень змінних) “Кількість виїздів”.

У вкладинці Оси ми можемо заборонити відображення однієї з осей або обох відразу.

У вкладинці Линии сетки ми можемо заборонити відображення ліній сітки по одній з координат або по обох відразу.

У вкладинці Легенда ми можемо добавити до діаграми легенду (розшифровку позначень) у бажаному місці.

У вкладинці Подписи данных ми можемо підписати стовпчики діаграми, указавши над ними конкретні значення.

У вкладинці Таблица данных ми можемо розмістити поряд з діаграмою таблицю даних, за якими вона була побудована.

Завершуючи третій крок, треба натиснути кнопку Далее>.

Четвертий крок. Четвертий крок реалізується у вікні Мастер диаграмм (шаг 4 из 4): размещение диаграммы. Мета кроку: указати місце розміщення діаграми. Її можна розмістити або на будь-якому листі із існуючих, або на окремому.

Завершуючи побудову діаграми, треба натиснути кнопку Готово.

3. Редагування діаграм

 
 

Мастер диаграмм надає можливість простим шляхом отримати лише тільки основний варіант потрібної діаграми. Використовуючи засоби редагування, можна покращити зовнішній вигляд діаграми та доопрацювати її у порівнянні з тим, що було отримано за допомогою Мастера диаграмм.

Для зручності редагування всю діаграму розбито на окремі області, які можна редагувати окремо, використовуючи відповідні вікна форматування. Таких областей сім: область діаграми (охоплює всі елементи діаграми за винятком тих, що стосуються безпосередньої її побудови), область побудови діаграми, області рядів даних (по кількості змінних), області осей (дві), області найменувань осей (теж дві), а також області легенди та заголовка діаграми.

Активізувати засоби редагування можна наступними шляхами.

q Клацнути ПКМ на потрібній області діаграми, викликати відповідне контекстне меню і вибрати в ньому пункт, який стосується формату даної області, після чого на екрані виникає вікно форматування.

q Двічі клацнути ЛКМ на потрібній області діаграми, після чого на екрані виникає відповідне вікно форматування.

q Клацнувши ЛКМ, можна спочатку область виділити, далі, клацнувши ЛКМ ще раз, отримати в її межах текстовий курсор, після чого перейти до редагування безпосередньо в самій області. Даний пункт стосується областей найменувань осей та області заголовка діаграми.

q Якщо перевести у натиснутий стан ЛКМ на областях діаграми, побудови діаграми, найменувань осей, легенди або заголовка, то можна перетягнути їх в інше місце.

q Клацнувши ЛКМ на областях діаграми, побудови діаграми або легенди, можна виділити їх і тим самим отримати можливість зміни їх розмірів шляхом перетягування.

Зверніть увагу, що контекстні меню області діаграми та області побудови діаграми, крім пункту форматування, містять також чотири пункти, які відповідають крокам Мастера диаграмм. Це надає можливість повторити виконання будь-якого кроку стандартного процесу побудови діаграми окремо з внесенням потрібних коректив.

Можливості вікон форматування в основному співпадають. Тут представлені можливості зі створення різноманітних рамок, вибору шрифтів, їх розмірів, накреслення та спецефектів, вибору основного кольору та кольору фону, вибору виду вирівнювання та напрямку орієнтації тощо.

Особливої уваги з точки зору покращення зовнішнього вигляду діаграми заслуговує заливка. Тим чи іншим способом, кольором чи візерунком можна заливати будь-який елемент діаграми. Розглянемо, наприклад, заливання ряду даних “Пожежний підрозділ #2” на нашій діаграмі.

Ø Клацнемо ПКМ на одному із стовпчиків діаграми, який відноситься до ряду даних “Пожежний підрозділ #2”, отримаємо контекстне меню і виберемо в ньому пункт Формат рядов данных.... На екрані виникає відповідне вікно.

Ø У вікні Формат ряда данных вибираємо вкладинку Вид. На цій вкладинці у полі Заливка натискуємо кнопку Способы заливки… і отримуємо відповідне вікно.

Ø У вікні Способы заливки в полі Цвета відмічаємо пункт заготовка, після чого у розгортуваному списку Название заготовки: вибираємо найменування Ранний закат.

Ø Шляхом натискування кнопки OK закриваємо вікна Способы заливки і Формат ряда данных.

Важливе значення мають можливості з редагування осей координат побудованої діаграми. Розглянемо приклад.

Ø Клацнемо ПКМ на області розташування осі значень, отримаємо контекстне меню і виберемо в ньому пункт Формат оси.... На екрані виникає відповідне вікно.

Ø У вікні Формат оси вибираємо вкладинку Шкала. За допомогою засобів цієї вкладинки ми можемо змінювати параметри шкали осі значень.

Ø Знімаємо позначку на пункті максимальное значение: і у відповідному полі вдруковуємо значення 20.

Ø Знімаємо позначку на пункті цена основных делений: і у відповідному полі вдруковуємо значення 4.

Ø Знімаємо позначку на пункті цена промежуточных делений: і у відповідному полі вдруковуємо значення 1.

Ø У вікні Формат оси вибираємо вкладинку Число. За допомогою засобів цієї вкладинки ми можемо змінювати вид оцифровки осі значень.

Ø У полі Числовые форматы: вибираємо пункт Числовой, а у полі Число десятичных знаков: встановлюємо значення 0.

Ø У вікні Формат оси вибираємо вкладинку Вид. За допомогою засобів цієї вкладинки ми можемо впливати на основні та проміжні поділки осі.

Ø У полі Промежуточные відмічаємо пункт наружу.

Ø Завершуючи процес редагування осі, натискуємо кнопку OK.

Важливим елементом редагування діаграми є також поповнення її новими змінними або вилучення з неї непотрібних.

Поповнення діаграми новою змінною здійснюють так.

Ø Створюємо нову змінну, надрукувавши “#4” в комірці A8 і розмістивши в діапазоні B8:D8 числові значення 13, 18 і 15.

Ø Виділяємо створений діапазон A8:D8.

Ø Суміщуємо вказівник миші з границею виділеного так, щоб він набув форми стрілки.

Ø Перетягуємо виділені дані на область діаграми при натиснутій ЛКМ.

Вилучення з діаграми непотрібної змінної здійснюють наступним чином.

Ø Клацаємо ПКМ на одному із стовпчиків діаграми, який відноситься до змінної “#4”, яка має бути вилученою, і отримуємо контекстне меню.

Ø У контекстному меню вибираємо пункт Очистить.

Певні можливості з редагування діаграм надає також панель інструментів Диаграммы. Її можна отримати шляхом виконання команди Вид-Панели инструментов-Диаграммы. Ці можливості досить обмежені, а ті, що є, практично співпадають з тими, які надають вікна форматування. Але на цій панелі є дві дуже корисні кнопки По строкам і По столбцам, які дозволяють оперативно перебудовувати діаграму. При цьому змінні, значення яких розглядались по рядках таблиці значень, замінюються іншими змінним, значення яких розглядаються по стовпчиках тієї ж таблиці значень.

 

Контрольні питання:

1. Призначення діаграми ?

2. Які є різновиди діаграм ?.

3. Які основні кроки створення діаграм за допомогою Мастера диаграмм ?

4. Які є можливості редагування діаграм ?

5. Що таке табличний процесор ?

6. Назвіть основні об’єкти електронної таблиці.

7. Що розуміють під форматуванням комірок таблиці ?

8. Якими способами виконують вирівнювання вмісту комірки ? Які види вирівнювання існують ?

9. Які різновиди шрифту існують в Excel ? Як здійснити вибір шрифту ?

10. Як задати в таблиці лінії і рамки, колір і тонування ?

11. Як здійснити попередній перегляд документу ?

 


Лабораторна робота №8

Тема: Налаштування мережевого з’єднання.

Мета: Навчитися налаштовувати і конфігурувати мережеві засоби Windows XP.

 

Теоретичний матеріал:

Процес налаштування мережі слід почати з установки мережевої плати, причому зробити це можна як при установці самої операційної системи, так і пізніше, в процесі роботи. Якщо мережеві адаптери відповідають стандарту plug and play, при завантаженні операційна система автоматично розпізнає встановлену мережеву плату і здійснює налаштування. Проте, існує певна ймовірність, що настройку доведеться здійснювати вручну. Для цього відкрийте "Панель управления"і двічі клацніть на піктограмі "Установка оборудования". Це приведе до запуску майстра установки устаткування. Клацнувши на кнопку "Далее",переходите до діалогового вікна, де Windows XP запропонує здійснити автоматичний пошук нових встановлених пристроїв.

Доцільно, надати операційній системі можливість самій розпізнати апаратні засоби. Якщо це їй вдасться, то не доведеться вручну вводити інформацію про пристрій. Автоматичне розпізнавання устаткування проводиться за допомогою перемикача "Да"і кнопки "Далее"(рис. 1).

Рис.1

 

Після цього система почне пошук нових пристроїв в автоматичному режимі. При виявленні виводиться вікно, в якому вказуються параметри пристрою, після чого необхідно підтвердити правильність розпізнавання. Для подальшої роботи необхідно перезавантажити систему.

Якщо Windows XP не змогла розпізнати мережевий адаптер, то його установку і настройку доведеться виконати вручну. Після натискання на кнопку "Далее"буде виведено діалогове вікно, показане на рис.2, в якому необхідно вказати тип встановлюваного пристрою, двічі клацнувши на рядку "Сетевые платы".

 

Рис. 2 Рис. 3

В результаті цього відкриється наступне діалогове вікно, в якому необхідно вибрати виробника і модель мережевої плати із запропонованого списку. Вибір здійснюється клацанням на відповідному рядку списку. Після вибору мережевої плати Windows XP виводить діалогове вікно, в якому указуються параметри встановленої плати (рис. 3).

Якщо система не розпізнає мережеву карту, то параметрам привласнюються значення по замовчуванню, що досить часто приводить до конфліктів з іншими пристроями. В цьому випадку потрібно, змінивши параметри, усунути конфлікти. Після цього система проводить установку програмного забезпечення, необхідного для роботи мережевої плати. Можна скористатися стандартним драйвером, що є на дистрибутивному диску Windows XP. Якщо такий відсутній або по якійсь причині не влаштовує вас, використовуйте драйвер на дискеті, що поставляється разом з адаптером (кнопка "Установить с диска") (рис. 4).

Рис.4

Для налаштування мережі двічі клацніть на піктограмі «Сеть»на"Панели управления". У вікні «Сеть»представлені встановлені компоненти мережевого програмного забезпечення. Спочатку задайте протоколи мережевій карті, які необхідні для роботи потрібних вам клієнтів (за умовчанням в Windows XP як мережевий протокол встановлюються NETBEUI і Netware IPX/SPX). Для цього необхідно натиснути кнопку "Добавить"на сторінці "Конфигурация" (рис. 5).

Рис. 5 Рис. 6

У вікні, що з'явилося, "Выбор типа компонента"(рис. 6) потрібно вибрати пункт "Протокол"і натиснути кнопку "Добавить".

Рис. 7

Потім у вікні "Выбор: Сетевой протокол" (рис. 7) вказується, по-перше, фірма виробник, по-друге, необхідний мережевий протокол, наприклад, фірма Microsoft, протокол TCP/IP. Після цього потрібно повернутися у вікно «Сеть»,а TCP/IP вже фігуруватиме як підтримуваний протокол. Щоб почати процес налаштування, або двічі клацніть на елементі списку, або виберіть його і натисніть кнопку «Свойства»,після чого з'явиться діалогове вікно «Свойства».

Знаходячись в діалоговому вікні "Свойства: TCP/IP",можна дістати доступ до шести вкладок, клацаючи на будь-якому з шести ярликів, розташованих у верхній частині діалогового вікна. В більшості випадків доведеться мати справу лише з незначною частиною даної інформації. Краще всього почати з вкладки "IP-адрес" (рис. 8); ця вкладка виводиться першою кожного разу, коли відкривається вікно властивостей TCP/IP. Введіть IP-адресу і маску підмережі у відповідні поля, слідкуйте за тим, щоб було дотримано правильне ділення кожного з полів на чотири частини крапками. Значення цих адрес визначається системним адміністратором мережі, до якої відбувається підключення.

Рис. 8.

Потім, клацнувши на ярлику "Дополнительно",перейдіть до однойменної вкладки властивостей, в якій можна задати використання TCP/IP за умовчанням, встановивши прапорець в нижній частині вкладки. Якщо ваш комп'ютер, що працює під управлінням Windows XP, підключений до мережі TCP/IP і велику частину часу використовує цей протокол, то вибір даної опції обов'язковий, інакше Windows XP намагатиметься використовувати NETBIOS або IPX/SPX.

Для більшості простих мереж TCP/IP для налаштування протоколу можна обмежитися інформацією, розглянутою вище. Після налаштування необхідно перезавантажити операційну систему, щоб зроблені зміни вступили в силу.

Для більшості комп'ютерів, підключених до мереж TCP/IP, потрібне додаткове налаштування, в ході якого вводиться інформація про сервери, шлюзи і т.д. Хоча цю процедуру можна здійснити у будь-який час, проте до тих пір, поки ви не зробите цього, деякі служби будуть недоступні. Всі ці зміни також вносяться в діалоговому вікні " TCP/IP: Свойства".

Вкладка "Конфигурация WINS" (рис. 9) діалогового вікна "Свойства: TCP/IP"використовується для забезпечення взаємодії з сервером WINS. WINS дозволяє використовувати в мережі TCP/IP протокол NETBIOS. Оскільки більшість мереж не використовують WINS, можна ігнорувати цю сторінку до тих пір, поки не з’явиться необхідність його використання. Якщо необхідність в цьому все-таки виникла, введіть IP-адресу основного (і додаткового, якщо він є в мережі) сервера, так само, як і код області. Якщо WINS у вашій мережі використовуватися не буде, то встановите перемикач "Отключить распознавание WINS".

Вкладка "Шлюз" (рис. 10) дозволяє вказати всі наявні мережеві шлюзи. Шлюзи використовуються для підключення до інших мереж.

Рис. 9 Рис.10

 

Якщо ваша мережа використовує шлюзи, введіть IP-адресу машини, що виконує роль основного міжмережевого шлюзу, і клацніть на кнопці "Добавить"Далі можна ввести IP-адреси інших шлюзів мережі. Необхідно мати на увазі, що IP-адреса основного шлюзу повинна бути введена першою по порядку, оскільки Windows XP починає пошук шлюзів в тому порядку, в якому вони вказані в списку.

Якщо у вашій мережі використовується DNS (Domain Name System - система іменування доменів), то слід заповнити вкладку "Конфигурация DNS".

Рис.11 Рис.12

Остання з вкладок діалогового вікна "Свойства: TCP/IP "- вкладка "Привязка" (рис. 12). В цій вкладці перераховано компоненти мережі, що використовують протокол TCP/IP. Якщо ви встановили інші протоколи, то в списку будуть вказані ще і додаткові елементи. Виберіть із списку тільки ті елементи, які використовують протокол TCP/IP. Мінімізація кількості прив'язок для кожного протоколу дозволяє значно підвищити ефективність роботи мережевого програмного забезпечення Windows XP.

Після установки програмного забезпечення, необхідно виконати його тестування. Найкращий засіб тестування TCP/IP – команда ping Утиліта ping, що поставляється разом з Windows XP, є DOS, а не додатком Windows і запускається у вікні DOS. Вона знаходиться в системному каталозі Windows XP. Після введення імені утиліти ping в командний рядок слід ввести символьне ім'я машини або IP адреса, після чого ping здійснить передачу і прийом декількох (за умовчанням 4) пакетів даних. Якщо будуть виведені повідомлення типу Bad IP Address(Неправильна IP-адреса), Request Timed out (Запит завершений після закінчення часу очікування) або Unknown host (Невідомий вузол), то це означає, що відсутнє підключення до мережі або вказано неправильне символьне ім'я або IP-адреса.

Якщо пакети успішно відправлені і отримані, то це означає, що все гаразд. Якщо ping виводить якісь повідомлення про помилки, не може відправити пакети до мережі або отримати їх, то вам слід перевірити правильність IP адреси. Якщо вона задана правильно, спробуйте виконати команду ping для іншої машини, що входить в мережу. Якщо і в цьому випадку спроба завершується невдачею, то це означає наявність проблем з мережевою платою або мережевим програмним забезпеченням Windows XP.

Знаходячись в діалоговому вікні "Свойства: IPX/SPX-совместимый протокол",можна дістати доступ до трьох вкладок"Привязка", "Дополнительно" і "NETBIOS".Призначення вкладки "Привязка"таке ж, як і у відповідної вкладки вікна "Свойства: TCP/IP".Вкладка "NETBIOS"дозволяє включити підтримку протоколу NETBIOS протоколом IPX/SPX, що дозволить запускати додатки, що використовують протокол NETBIOS (рис 13).

Рис.13 Рис.14

 

Додаткові настройки, такі як тип пакету, мережева адреса, максимальне число підключень, тощо, визначаються на вкладці "Дополнительно" (рис. 14).

Для підключення робочої станції до мережі необхідно встановити відповідні клієнти і служби. Так, наприклад, для організації однорангової мережі Windows необхідно встановити на кожній робочій станції клієнт для мереж Microsoft і службу доступу до файлів і принтерів для мереж Microsoft. Якщо ви не плануєте віддавати ресурси даного комп'ютера в загальний доступ, то установка служби доступу не потрібна. Для підключення до сервера Netware необхідно встановити клієнт для мереж Netware.

Для установки нових служб і клієнтів необхідно натиснути кнопку "Добавить"і скористатися знайомим вже вікном "Выбор типа компонента"(рис. 6). Залежно від вашого вибору з'являється вікно "Выбор: Клиент сети" (рис.15) або "Выбор: Сетевая служба" (рис.16).

Рис. 15

 

Рис. 16

Після установки клієнти і служби повинні бути правильно налаштовані. Налаштування клієнта для мереж Microsoft проводиться за допомогою вікна "Свойства: Клиент для сетей Microsoft" (рис. 17) Встановлюються параметри входу в мережу – вхід з відновленням підключень мережевих ресурсів або швидкий вхід, коли ресурси підключаються при необхідності. При відновленні підключень вхід проводиться набагато повільніше, особливо, якщо який-небудь мережевий ресурс в даний момент не готовий до підключення. За наявності домена Windows NT можна вказати на необхідність входу в нього, встановивши відповідну опцію і задавши ім'я домена.

Рис.17 Рис.18

Після установки клієнтів вибирається спосіб входу в мережу: або звичайний вхід в Windows, або з використанням одного з клієнтів (рис. 18).

Якщо встановлений вхід в мережу за допомогою клієнта для мереж Microsoft з підключенням до домена Windows NT, то після завантаження операційної системи буде виведено відповідне запрошення. Необхідно ввести ім'я користувача, пароль і ім'я домена, після чого натиснути кнопку "ОК". При натисненні кнопки "Отмена"буде здійснено звичайний вхід в Windows, але мережеві ресурси при цьому будуть недоступні.

Кнопка "Доступ к файлам и принтерам"призначена для виклику вікна "Организация доступа к файлам и принтерам" (рис. 20), за допомогою якого вказується, чи можна робити загальними (тобто розділяти між користувачами) ресурси даного комп'ютера. Фактично це не що інше, як серверна компоненту, яка дозволяє зробити даний комп'ютер файловим сервером або сервером друку. Природно, можливості управління доступом до ресурсів такого «сервера» в порівнянні з мережевими ОС будуть сильно обмежені.

Рис. 20

Під час роботи з вікном «Сеть»,якщо це ще не зроблено, бажано встановити на кожній робочій станції в мережі служби доступу до файлів і принтерів. Крім того, скориставшись вкладкою "Компьютер",необхіднопривласнити кожному комп'ютеру унікальне мережеве ім'я. При цьому ім'я робочої групи дозволяє виконати логічне об'єднання комп'ютерів для зручності пошуку їх в мережі (рис. 21). У простій одноранговій мережі на основі Windows XP все це відразу ж дозволить використовувати ресурси інших комп'ютерів, наприклад їх диски і принтери. Проте для отримання переваг з складніших мережевих можливостей необхідно використовувати комп'ютер з Windows XP як клієнтську робочу станцію у великих мережевих системах.

Рис. 21. Рис. 22.

За допомогою вкладки "Управление доступом" (рис. 22) встановлюється спосіб управління доступом до загальних ресурсів. Є два варіанти управління на рівні користувачів (до ресурсу дістають доступ певні користувачі або групи користувачів, причому список користувачів береться з вказаного сервера) або на рівні ресурсів (кожен ресурс має пароль доступу, підключитися може будь-який користувач, що знає цей пароль).

В процесі роботи з Windows XP при необхідності можна визначити локальний ресурс вашого комп'ютера як загальний в мережі. Для цього необхідно скористатися вкладкою "Доступ”вікна “Свойства [ресурс]".Відкрити це вікно можна різними способами:

• скориставшись вікном "Мой компьютер"або "Проводник",вибрати потрібний об'єкт і викликати команду "Файл/свойства",вкладка "Доступ"; або команду "Файл/Доступ" (відкривається те саме вікно «Свойства»,але відразу на потрібній вкладці);

• скориставшись вікном "Мой компьютер"або "Проводник"викликати контекстне меню для потрібного об'єкту і вибрати команду «Свойства»,вкладка "Доступ"або команду "Доступ".

Якщо встановлено управління доступом на рівні ресурсів, то вкладка "Доступ"виглядатиме, як показано на рис. 23.

Рис. 23 Рис.24

За замовчуванням встановлена опція "Локальный ресурс".Після вибору альтернативного варіанту – "Общий ресурс"– стає доступними решта полів. Поле "Сетевое имя"призначене для задання імені, під яким ресурс буде відомий в мережі. За замовчуванням це поле містить "локальне" ім'я ресурсу. У полі "Заметки"можна вказати короткі відомості про ресурс. За допомогою поля "Тип доступа"можна вказати, що видаленому користувачеві дозволено робити з об'єктом.