ПЕРЕДМОВА

Дата добавления: 2014-01-04; просмотров: 12; лекция была полезна: 0 студентам(у); не полезна: 0 студентам(у).
Опубликованный материал нарушает авторские права? сообщите нам...

Наука про суспіїьство — соціологія самостійна галузь знань в Україні склалася набагато пізніше, аніж в західних країнах. В сучасних умо­вах, в процесі національного відродження України, становлення су­веренної демократичної держави та утвердження громадянського сус­пільства, демократизації суспільного життя, колись незатребована наука соціологія розвивається, до неї зростає інтерес. Дедалі більше людей усвідомлює, що без ліквідації соціологічної неграмотності, що відбивається на такій сумній реальності, як відсутність в Україні традицій, навичок та практики застосування демократичних прин­ципів життя, неможливо створити правову державу.

Початки, джерела науки про суспільство йдуть від епохи Прота-гора та софістів, коли усвідомлена потреба розмежування між двома елементами людського буття: природного середовища і середовища суспільного. Саме тоді формується фундаментальна соціологічна проблема тотожності та відмінності законів природи, законів сус­пільного життя. В античну та середньовічну епохи ще відсутнє чітке уявлення про соціологію як науку про суспільство, але уже досить детально формуються концепції та доктрини політичної й правової теорії, економіки, етики та інших галузей знань про суспільство. Стародавні цивілізації Китаю, Індії, Єгипту, Греції та Риму залиши­ли численні письмові пам'ятки досить розвинених філософських концепцій, де розуміння світу не обмежувалося лише природним середовищем, а й поширювалося на сферу соціальних відносин лю­дей. Багате змістом етико-політичне вчення мудрого Конфуція, ста­роіндійські Веди та Упаншади, теорія ідеальної держави Платона, соціальні та політичні погляди Арістотеля, Епікура, Лукреція Кара та ін. впливають на розвиток соціальних знань. Політичні спостере­ження за подіями в суспільстві, поведінкою людини в житті згодом філософськи узагальнюють історичні, економічні, політичні, правові та інші знання про повсякденне життя людей в різних країнах. А починаючи з епохи Відродження, знання про суспільство поступо­во вивільняються від релігійно-теологічної оболонки і набира­ють світської форми. Пізніше соціологія обґрунтовує теорію гро­мадянського суспільства та правової держави.

В сучасних умовах набувають значення соціологічні та політичні поняття національного відродження. І це природно. По-перше, влас­не XX століття, що завершилось, не має рівних у всесвітній історії за масштабами та ґрунтовністю перетворень, що здійснювалися людь­ми. Зміни, що тривають і в XXI столітті в суспільному житті, так або інакше торкаються найрізноманітніших сфер існування людини і людства — взаємодії людини і природи, навколишнього середовища, вза­ємодії між державою і людиною, взаємодії держав, кожна з яких шукає свої шляхи в майбутнє і разом з тим не може не рахуватися з інтереса­ми інших народів і держав. Процес становлення суверенної України, демократичного суспільства йде в системі міжнародних відносин, триває боротьба суспільних верств, соціальних спільностей людей за досягнення мети, і суперечливості різноманітних соціальних сил, у взаємовідносинах яких, нехай не завжди послідовно і зримо, нехай з відступами і стримуючими рухами, починає утверджуватися усві­домлення, що у людства в сучасних умовах — спільна доля і що загаль­нолюдські цінності та ідеали мають вийти наперед, стати провідни­ми, що Україна має йти у руслі бурхливих темпів науково-технічного і суспільного прогресу. По-друге, соціокультурне становлення українсь­кого народу, формування всіх національних атрибутів визначається ефективністю новостворюваних державних та суспільно-політич­них інститутів, легітимністю здійснюваної ними політики. Разом з тим до активної суспільної та громадсько-політичної діяльності за­лучаються дедалі ширші верстви та соціальні спільності населення. Інтенсивна соціалізація та політизація особи стала реальністю по­всякденного буття. Адже у перетворень є й інший бік — сама можли­вість їх здійснення прямо залежить від того, наскільки кожний зможе включатися в спільну справу революційних перетворень, економіч­них і соціальних реформ, створення нової економічної бази, нового демократичного устрою суспільства, держави, визначити місце в творчості, спрямованій на створення демократичної, суверенної дер­жави.

Сучасна соціологія — одне з найважливіших досягнень людського розуму, теоретичне відображення соціальних відносин, суспільної діяль­ності, без якої неможливе існування суспільства. Соціологія — науко­вий орієнтир, що набуває особливого значення в умовах демократи­зації суспільства. Саме в сучасних умовах доля кожного залежить від рівня функціонування політичних владних структур, соціальних ін­ститутів, державних і суспільних механізмів, дієвості та обґрунтова­ності політичних рішень. Політичні та соціологічні знання визнача­ють можливості конструктивних сил, зосереджуються на подоланні гострої, глибокої кризи всієї соціальної, політичної та економічної