Мова і психічні уявлення

У спілкуванні тварин можна виявити ряд особливостей, характерних для мовного спілкування людини. Якщо тварини здатні користуватись мовою, тоді можна очікувати, що ближче за всіх до людей у цьому відношенні будуть вищі мавпи. У цих тварин голосові реакції і мімічні рухи відрізняються витонченістю та складністю.

Тому можна припустити, що вони розмовляють між собою мовою, нам поки що не зрозумілою.

Були зроблені різні спроби виявити, чи можуть вищі мавпи користуватись мовою, якою користуємось ми. Передусім спробували навчити шимпанзе копіювати людську мову.

Орангутанг після кількох років навчання виявився здатним вимовити тільки 2 слова : "тато" і " чашка". Витративши ще більше часу шимпанзе Вікі впоралась зі словами " тато", "мама", "чашка" і "вгору". (Hayes, Nissen, 1971).

В обох випадках мавпи вимовляли слова дуже нечітко, і стало очевидним, що у них просто немає голосового апарату, за допомогою якого можна було б вимовляти звуки людської мови.

У шимпанзе і плоду людини гортань розташована у верхній частині голосового шляху, тоді як у дорослих людей - у нижній його частині. Таке розташування гортані і дає змогу людині змінювати за допомогою мови конфігурацію порожнини глотки і таким чином вимовляти широкий спектр звуків.

Шимпанзе та інші мавпи просто не здатні вимовляти ці звуки (Gorolan, 1971, Dieberman, 1975).

Звуковий репертуар шимпанзе нараховує близько 13 звуків, але вони можуть вимовляти ці звуки з якимись проміжними характеристиками.

Мавпи використовують ці звуки як для дистанційного спілкування, так і при близькій взаємодії. Вони відрізняють голоси знайомих особин і постійно використовують звуки для підтримання контакту один з одним. На основі рухів, мімічних реакцій, запахів та звуків, які виробляє якась мавпа, інші тварини групи можуть її впізнати, визначити, де вона знаходиться, який її мотиваційний стан і, можливо, чим вона займається. Але тут немає ніяких ознак справжньої мови, і тому необхідно шукати дані про те, що тварини можуть з допомогою символів обмінюватись інформацією про зовнішній світ. Було виявлено, що деякі види тварин видають сигнали тривоги , які відрізняються у відповідності з видом небезпеки.

Дорослі зелені мартишки створюють різні звуки, коли побачать пітона, леопарда чи орла. Інші мавпи, почувши ці звуки, виконують дії, які відповідають характеру виявленої небезпеки.

Якщо це змія , то вони починають дивитись вниз, а якщо орел, то, навпаки, - вгору. Якщо вони чують сигнал, який попереджує про наближення леопарда, вони рятуються втечею на деревах . (Seyfarth, Cheyney, Marlet, 1980).

Мензел провів з мавпами шимпанзе експерименти, у яких з'ясував чи можуть ці тварини передавати один одному інформацію про місцезнаходження їжі. Він показав, що мавпа, якій стало відомо , де знаходиться їжа, своїми діями та емоціями показує іншим тваринам групи ступінь бажаності цілі і напрям до неї.

 

7.4. Навчання вищих мавп розмовляти

У родині Келогов (Kellog, Kellog, 1933) вдома жила шимпанзе на ім'я Гуа. Вони стверджували, що вона навчилась розуміти 95 слів і фраз, коли їй було 8 місяців. Для перевірки здібностей Гуа їй давали картку , на якій було зображено 4 картинки. Інша шимпанзе на ім'я Еллі жила у будинку з людьми і навчилась трохи розуміти мову. Її навчили деяким жестам, які відповідали визначеним словам у мові амеслан ( мова глухонімих). Вона була здатна, почувши вимовлене слово, робити правильний знак. Деякі вчені спробували вивчити до якого ступеню примати можуть керувати звуками, які вони вимовляють. В одному досліді макак-резус повинен був на ввімкнення зеленого світла гавкати, а на ввімкнення червоного – воркувати (Sutton, 1979). Мавпи навчились правильно вимовляти ці звуки, щоб отримувати харчове підкріплення. На основі цих дослідів прийшли до висновку, що мавпи у визначених межах здатні керувати вимовою звуків.

Якщо з ними не проводити спеціального тренування, то вони не будуть повторювати звуки, які чують , навіть у тому випадку, коли живуть разом з людьми в родинній обстановці. Але той факт, що вони з готовністю повторюють дії людини, наводить на думку , що звуки - це не той засіб, який готові були освоїти людиноподібні мавпи, щоб використовувати його для спілкування, що виходить за межі їхнього звичного обмеженого репертуару.

Як тільки стало зрозумілим, що вимова є необхідною складовою мови і що здібність вимовляти звуки чи відповідати на них не обов'язково пов'язана з відповіддю на питання : " Чи здатна тварина оволодіти мовою?" - відразу відкрився шлях для дослідження мови за допомогою маніпулювання зоровими символами (Gardner, 1969, Primack 1970).

Гарднери почали працювати з однією мавпою, шимпанзе на ім'я Уошо; вони навчили її мові амеслану, у якій слова представлені у вигляді жестів пальців і руки. Уошо навчалась з 11 місяців до 5 років і за цей час освоїла 132 знаки.

Уошо самостійно навчилась комбінувати ці знаки в ланцюги з 2-5 слів. Першими такими комбінаціями були «відчини» і «дай солодкого» (Gardner, Gardner 1971).. Після цього у Гарднерів були ще 2 мавпи шимпанзе. Вони навчались від народження і робили це набагато швидше, ніж Уошо.

Патерсон (Pattercon, 1978) навчив одну горилу використовувати знаки, які виконуються кистю руки, і відповідати на голосові команди, які давались англійською мовою.

Примак (Premack 1976, 1978) навчив шимпанзе на ім'я Сара читати та писати. Для цього вінвикористовував кольорові пластикові жетони різної форми, які символізували слова за своєю формою ці жетони ніяк не нагадували ті речі, які вони символізували. Вони розташовувались на вертикальній магнітній дошці, і Сара могла відповідати на питання ставлячина цю дошку відповідні фігури.

Сара освоїла 120 пластикових символів, хоча її ніхто не змушував освоювати такий досить обсяжний словник (Premack 1976). Вона могла виконувати команди та відповідати на питання , використовуючи комбінацію з кількох символів.

Д'юейн Румбо (1977) застосували інший метод навчання. Вона використовувала штучну граматику яку назвали " йєркиш ". Шимпанзе на ім'я Лана навчилась маніпулювати клавіатурою комп'ютера, за допомогою якої на екран виводились символи слів. Комп'ютер було запрограмовано таким чином, щоб розпізнавати , чи відповідає правилам граматики використання цих символів або вони вживаються невірно; у відповідності з цим Лана отримувала підкріплення . Лана мала змогу спілкуватись з комп'ютером у будь який час дня, а не чекати встановлених годин експерименту, що безумовно було перевагою методики. Згодом інші шимпанзе також навчились спілкуватись один з одним за допомогою методу, заснованого на використанні комп'ютера.

Оцінюючи результати цих експериментів , необхідно мати на увазі і той факт , що шимпанзе можуть обманювати. Вони здатні використовувати натяки, які можуть допускати експериментатори, або можуть навчитись послідовності трюків подібно тому, як це роблять тварини у цирку.

Існують визначені докази того, що шимпанзе можуть розуміти зміст слів, тобто що вони справді здатні вживати назви різних об'єктів, іноді шимпанзе створюють нові фрази.

Повідомлялось , що Уошо вигадала слово "candy drink" (солодке пиття), а лебедя назвала "water bird" - водним птахом.

Експериментатори помітили, що Уошо робила знаки і сама собі, коли гралася одна, - майже так само, як діти розмовляють самі з собою.

Таким чином , ми можемо сказати що спроби навчити шимпанзе та інших людиноподібних мавп різним типам людської мови мали обмежений успіх.

Ймовірно, людиноподібні мавпи здатні досягти у цьому лише рівня маленької дитини.

Можливо, що відмінність між людиноподібними мавпами та людиною - це лише відмінність у інтелекті. Але досить ймовірною уявляється й гіпотеза про те, що люди володіють якимось природженим апаратом для освоєння мови.

Цю думку вперше висловив Хомскі (Chomski, 1972). У будь-якому випадку описані тут експерименти з людиноподібними мавпами відкрили нам їх здібності та суттєво наблизили нас до розуміння когнитивних можливостей цих тварин.

Когнитивна діяльність включає у себе процеси навчання, мислення, які неможливо спостерігати безпосередньо, але які часто підтверджуються побічними даними.

 

Питання для самоконтролю

1. Яким чином і з якою метою тварини використовують знаряддя?

2. У чому полягають культурні аспекти поведінки?

3. Які результати мали спроби навчання людиноподібних мавп володінню людською мовою?