Методика обстеженя мовленнєвої підготовленості дітей до школи

Методика обстеження уміння виділяти перший та останній звуки у слові

Діагностичні методики обстеження мовленнєвої підготовленості дітей до школи

Мета; дослідити уміння дітей середньої групи виділяти перший та останній звуки в слові.

Матеріал: казковий будиночок, тварини, предметні картинки¹.

Хід досліду: вихователь створює ігрову ситуацію: перед ди­тиною ставиться іграшковий будиночок і вона слухає розповідь: «У Цьому будиночку живуть тварини: лисиця, ведмідь, кіт, собака, ко­за, свиня. Біля будиночка тече річка і тому потрапити до нього можна тільки ось по цьому містку. Цей місток чарівний. На ньому сидить

учений Ворон. Того, хто підходить до містка, він запитує, який перший (чи останній) звук у його імені. Під тим, хто не знає відповідь, місток провалюється. Підійшли тварини до містка, а ввійти в будиночок не можуть, бо не знають, який у їхньому імені перший звук. Допоможи їм». Наступного разу діти визначають перший та останній звуки в сло­вах - назвах картинок.

Результати досліду заносять до протоколу, який ведеться окремо на кожну дитину (табл. 41).

Мета: вивчити та визначити рівень мовленнєвої підготовленості дітей до школи та рівень мовленнєвої активності Й сформованості оцін­но-контрольних дій (ОКД).

Хід досліду: варіант І. Кожній дитині пропонують послідовно виконати такі завдання: а) розглянути сюжетну картинку, відповісти на запитання за її змістом, скласти розповідь; б) переказати знайоме оповідання; в) скласти розповідь із власного досвіду на тему, запропо­новану дослідником.

Результати дослідження заносять до табл. 42^.

У текстовому матеріалі за кожним параметром наводяться конкрет­ні приклади.

Варіант II. Дитині пропонують скласти розповіді: за опорними словами, з власного досвіду, на задану тему, переказати твір. Розповіді записують на магнітофонну плівку. Під час прослуховування записів дитина виступає в ролі вчителя й оцінює розповідь, мотивуючи свою оцінку, однією з трьох фішок: червоною - все правильно, синьою - є деякі помилки, чорною- багато помилок, незв'язна розповідь. Можна запропонувати оцінити «відповіді» ляльки (записати заздалегідь роз­повідь із помилками).

Сформованість ОКД під час першого та другого прослуховування обчислюється за формулою

де Fокд Р\ - показники сформованості; т , т₁ - кількість допущених помилок; п_п, ?ц - відповідно кількість помічених дитиною помилок.

Результати досліду заносять до табл. 43.

Пропонуємо орієнтовні показники чинників мовленнєвої готовності.

Мовленнєва активність', наявність у дитини пізнавальних інтересів; відповідність знань вимогам програми; уміння зосереджувати увагу на пропонованому матеріалі й діяти відповідно до вказівок педагога; заці­кавленість у вирішенні загального завдання; наявність потреби відпові­дати, звертатись із запитаннями, доповнювати відповіді однолітків, ви­правляти помилки (Основньїе показатели готовности детей шестилет-него возраста к школьному обучению / Ред.: Л. А. Венгер, Г. Г. Крав-цов. - М.І НИЙ дошк. восп. АПН СССР, 1988. - С. 23-25).

Активність висока: дитина постійно прагне відповідати, бере участь у спілкуванні, шукаючи відповідь на поставлене запитання; готова до­повнити товариша, вказати на помилки, яких він припустився у мов­ленні, виправити їх.

Активність недостатня: дитина зовнішньо пасивна, не виявляє бажання відповідати, проте на запитання вихователя відповідає охоче, хоч і не завжди правильно та повно; виявляє невпевненість, соромить­ся, нервує.

Активність нестійка: під час заняття дитина часто відволікається, не може зосередитися на запропонованій темі.

Активізація низька: дитина пасивна, не має бажання відповідати; не виявляє Інтересу до змісту мовленнєвої діяльності.

Якість відповідей висока: відповіді поширені, змістовні, самостійні, адекватні поставленому запитанню чи завданню.

Якість відповідей недостатня: відповіді у вигляді одного слова або простого непоширеного речення; дитина відповідає невпевнено, по­требує додаткових запитань.

Якість відповідей низька: дитина повторює вже сказане вихователем чи іншими дітьми, потребує додаткових (уточнювальних запитань) або підказок, допомоги вихователя; у мовленні допускає багато помилок.

Контрольні дії - це усвідомлене регулювання дитиною мовленнє­вої діяльності з метою запобігання мовленнєвим помилкам, їх конста­тування та виправлення, а також забезпечення відповідності резуль­татів мовленнєвої діяльності запропонованому плану (вимогам, зразку, нормам вимови).

Оцінювальні дії ґрунтуються на аналізі процесу мовленнєвої діяль­ності і спрямовані на оцінку результатів цієї діяльності та зіставлення отриманого результату з вимогами. Мовленнєва дія розкриває мотиви, що спонукають дитину до вибору відповідної оцінки, в ній висловлюється певне ставлення дитини до предмета оцінки.

Високий рівень мовленнєвого розвитку: висока мовленнєва актив­ність і якість мовленнєвих відповідей; правильна звуковимова; від­сутність граматичних помилок; достатній обсяг словника; уміння само­стійно переказувати й будувати розповідь; наявність оцінно-контрольних дій, уміння помічати та виправляти помилки.

Середній рівень мовленнєвого розвитку: недостатня мовленнєва активність, дитина потребує стимулювання мовленнєвої діяльності; якість відповідей незадовільна; помилки у звуковимові; граматичні помилки; переказує тільки добре знайомий текст; розповідає лише за зразком розповіді вихователя.

Низький рівень мовленнєвого розвитку: незадовільні мовленнєва активність і якість відповідей; у мовленні багато помилок; не володіє зв'язним висловлюванням; переважає ситуативне мовлення; відсутні

окд.