Проблема виявлення прогалин. Способи усунення прогалин. 3 страница
[1] Бару М.И. О субсидиарном применении норм гражданского права к трудовим правоотношениям // Сов. юстиция. - 1963. -№14. — С. 17.
[1] Безина А.К. Судебная практика в механизме правового регулирования трудових отношений. - Казань: Изд-во Казан, ун-та, 1989. - С. 96.
У науковій юридичній літературі деякі правознавці міжгалузеву аналогію йменують субсидіарним застосуванням правових норм.[52] Однак варто відзначити, що у вітчизняному правознавстві під категорією "субсидіарне застосування правових норм" розуміються різні правові явища. Усі точки зору з цього питання умовно можна поділити на три групи. Так, одні правники стверджують, що субсидіарне застосування правових норм є особливим різновидом правової аналогії[53], другі (як уже відзначалося) виокремлюють його й розглядають як самостійний метод подолання прогалин у праві; треті субсидіарне застосування правових норм виводять не з наявності прогалин у праві, а з "необхідності розумного й ощадливого розміщення нормативного матеріалу"[54] в "інтересах законодавчої економії"".[55]
Насамперед, хотілося б висловитися з приводу нераціональності дублювання тотожних норм права в текстах норматив- но-правових актів. Дійсно, в окремих нормативно-правових актах в інтересах нормотворчої економії нерідко використовують відсилання на норми, що знаходяться в цьому ж акті, але в іншій його частині або в іншому нормативно-правовому акті. Відсилання зустрічаються й на норми іншої галузі права. Як наслідок - вирішення конкретного казусу неможливе без суб- сидіарного застосування норм права, на які зроблено такі відсилання.
Норми права, що безпосередньо містять їх, у теорії права прийнято називати відсилочними або бланкетними. Прикладом першої служить ч. 2 ст. 14 КЗпП України, яка вказує, що строки, порядок ведення переговорів, вирішення розбіжностей, що виникають під час їх ведення, порядок розробки, укладення та внесення змін і доповнень до колективного договору, відповідальність за його виконання регулюються Законом України "Про колективні договори і угоди". Суть бланкетної норми полягає в тому, що, на відміну від відсилочної, у її змісті немає прямої вказівки на іншу норму права чи нормативно-правовий акт, хоча з тексту цієї норми все-таки випливає необхідність звернення до яких-небудь спеціальних нормативних актів, правил, інструкцій тощо. За приклад такої норми можна навести ч. 7 ст. 153 КЗпП України, відповідно до якої на власника або уповноважений ним орган покладається систематичне проведення інструктажу (навчання) працівників з питань охорони праці, протипожежної охорони. Спеціальних же норм, що розкривали б зміст подібних інструктажів, у КЗпП України не міститься. Вони передбачені законодавством про охорону праці, а також нормативними актами інших галузей права. Таким чином, можна зробити висновок, що в цих та інших схожих випадках субсидіарне застосування норм права не є методом подолання прогалин у трудовому праві, оскільки законодавець прямо чи побічно, але вказує на таку необхідність, отже, воля законодавця виражена і прогалини в трудовому праві не існує.
Трохи складніша справа в ситуаціях, коли субсидіарне застосування правових норм безпосередньо законодавцем не передбачено, а грунтується на системності права, зумовлено поділом останнього на галузі й інститути, а також зв'язками між ними. Трудове право, як і будь-яка інша галузь, існує в системі права не відокремлено, а знаходиться в тісній взаємодії з іншими галузями вітчизняного права. Особливо помітний цей зв'язок із правом цивільним, яке стояло на світанку виникнення трудового права. При цьому слід нагадати, що в наш час подекуди ще з'являються недостатньо виважені й обгрунтовані пропозиції включити трудове право у право цивільне, чим ставиться під сумнів можливість самостійного існування такої галузі, як трудове право України.
У науковій юридичній літературі, як правило, називають дві основні умови субсидіарного застосування норм цивільного права до відносин, що регулюються трудовим правом. Це (а) наявність прогалин у трудовому праві і (б) схожість у трудовому праві відносин, що мають прогалини, і тих, які врегульовані нормами цивільного права.[56] [1] Бару М. О субсидиарном применении норм гражданского права к трудовим правоотношениям // Сов. юстиция. - 1963. -№14. - С. 18. Виходить, що використання аналогії і субсидіарне застосування норм права зумовлено необхідністю однакового юридичного підходу до рівних за своєю суттю правових явищ. Правові норми використовуються субсидіарно тільки у випадку встановлення прогалини в трудовому праві й у силу суттєвої схожості гірогальних відносин з тими, що врегульовані нормами цивільного права. Суб'єктом застосування обох методів є правозастосувач. Однак у такому разі субсидіарне використання норм права нічим не відрізняється від міжгалузевої аналогії останніх. Ось чому недоцільно вирізняти його як самостійний метод подолання прогалин у трудовому праві.
Розглянуті методи подолання прогалин знаходять широке застосування в трудовому праві України внаслідок наявності багатьох прогалин у цій галузі. Незважаючи на те, що їх застосування є умовою справедливого правосуддя, чинне законодавство про працю не містить норм, які регулюють механізм їх використання в трудовому праві. Цей недолік, вважаємо, необхідно усунути в новому Трудовому кодексі України.
Тема 4. Юридичні колізії в трудовому праві, причини їх виникнення і способи подолання.