Проектування на елювіальних грунтах
Проектування на водонасичених біогенних грунтах і мулах
Проектування на набрякливих грунтах
9.2.1 При проектуванні фундаментів на основах, що складені набрякливими грунтами, слід ураховувати здатність грунтів до зростання в об'ємі (набрякання) - при підвищенні вологості; зменшення в об'ємі (усадки) - при зниженні вологості.
9.2.2 Набрякливі грунти характеризуються тиском набрякання psw, вологістю набрякання wsw, відносною набрякливістю при заданому тиску εsw і відносною усадкою при висиханні εsh.
9.2.3 Деформації основ фундаментів, що виникають внаслідок набрякання або усадки грунту, обраховують методом підсумовування деформацій окремих шарів грунтів згідно з Д.20 – Д.27.
Підняття основи внаслідок набрякання грунтів обчислюють виходячи з припущення, що осідання основи від зовнішнього навантаження вже стабілізувалося.
9.2.4 Граничні значення деформацій об'єктів, які викликані набряканням або усадкою грунтів їх основи, визначають розрахунком згідно з підрозділом 7.9 або приймають згідно з додатком И в залежності від наявності (відсутності) в будівлі захисних інженерних заходів для сприйняття впливів деформацій основи.
9.3.1 При проектуванні фундаментів на основах, що складені водонасиченими біогенними грунтами та мулами або містять такі грунти, слід ураховувати: підвищену стисливість, розвиток осідань у часі, можливість виникнення нестабілізованого стану, мінливість та анізотропію характеристик міцності, деформативності, фільтрації і зміни їх у процесі консолідації основи. Необхідно враховувати для мулів - тиксотропію, газовиділення; біогенних грунтів та мулів – агресивність підземних вод до матеріалів конструкцій у грунті.
9.3.2 Спирання фундаментів безпосередньо на поверхню сильнозаторфованих грунтів, торфів, слабомінеральних сапропелей та мулів не допускається.
9.3.3 Фундаменти на заторфованих грунтах та торфах слід розраховувати за несучою здатністю і деформаціями.
9.3.4 На території майбутньої забудови з різними умовами залягання і нашарування (за глибиною і в плані) водонасичених мінеральних та біогенних грунтів, де застосовують комплекс інженерних заходів з підготовки основи (тимчасове або постійне завантаження, дренування тощо), характеристики грунтів основи необхідно визначати за результатами їх випробувань після ущільнення.
9.4.1 Фундаменти на основах, які складені елювіальними грунтами, слід проектувати з урахуванням: неоднорідності по глибині та в плані внаслідок наявності грунтів з відмінністю властивостей міцності та деформативності (у т.ч. вивітрілих скельних); схильності до зниження міцності елювіальних грунтів (особливо великоуламкових та сильновивітрілих скельних) та зростання дисперсності у верхньому шарі під час їх знаходження у відкритих котлованах; можливості переходу до пливунного стану елювіальних супісків та пилуватих пісків у разі їх водонасичення у період улаштування котлованів та фундаментів; можливої наявності властивостей просідання в елювіальних пилуватих пісках з коефіцієнтом пористості е > 0,6 та коефіцієнтом водонасичення Sr < 0,7.
9.4.2 Необхідно враховувати, що елювіальні грунти можуть виявляти властивості набрякання при замочуванні відходами виробництв (лужними чи кислими розчинами); елювіальні супіски малого ступеня водонасичення можуть мати властивості просідання.
9.4.3 Розрахунок фундаментів за деформаціями основ, що складені елювіальними грунтами, виконують згідно з розділом 7.
Якщо елювіальні ґрунти є просідаючими або здатними до набрякання, слід ураховувати вимоги підрозділів 9.1, 9.2.