Загальна характеристика типу Найпростіші.

Найпростіші тварини поширені по всій земній кулі – в морях, океанах, у прісних водоймах, грунті або в організмах тварин, рослин і людини. Зараз відомо приблизно 25 тис. видів одноклітинних організмів. Маючи морфологічну схожість у будові клітин з багатоклітинними організмами, найпростіші відрізняються від них у функціональному відношенні. Якщо клітини багатоклітинної тварини виконують спеціальні функції, то клітина найпростіших є самостійним організмом, здатним до обміну речовин, подразливості, руху і розмноження.

Найпростіші – це організми на клітинному рівні організації. В морфологічному відношенні окремий організм рівноцінний клітині, а в фізіологічному являє собою цілісний самостійний організм. Переважна більшість їх – мікроскопічно малих розмірів (від 2 до 150 мкм). Проте, деякі з них досягають 1 см, а раковини викопних корененіжок мають діаметр до 5-6см.

Будова найпростіших надзвичайно різноманітна, але всі вони характеризуються рисами, властивими для організації і функцій клітини. Як і у інших клітин, основними компонентами клітини найпростішого є цитоплазма і ядро. Цитоплазма обмежена зовнішньою мембраною, яка регулює надходження речовин у клітину; у багатьох видів вона ускладнюється додатковими структурами, що збільшують товщину і механічну міцність зовнішнього шару. Таким чином виникають утвори типу пелікули і оболонки.

Цитоплазма найпростіших звичайно складається з 2 шарів – зовнішній більш світлий і щільний – ектоплазма і внутрішній, в якому розташовані органоїди і включення клітини,– ендоплазма. Крім загальноклітинних органоїдів у цитоплазмі найпростіших можуть бути різноманітні спеціальні органели. Особливо представлені тут різні фібрилярні утвори – опорні і скоротливі волоконця, скоротливі вакуолі, травні вакуолі тощо. У найпростіших є одне або кілька типових клітинних ядер. Ядро найпростіших має типову двошарову ядерну оболонку. В ядрі розсіяний хроматиновий матеріал і ядерця. Ядра найпростіших характеризуються винятковою морфологічною різноманітністю за розмірами, числом ядерець, кількістю ядерного соку і т. д.

На відміну від соматичних клітин багатоклітинних найпростіші характеризуються наявністю життєвого циклу. Він складається із ряду послідовних стадій, які в існуванні кожного виду повторюються з певною закономірністю. Частіше всього цикл розпочинається стадією зиготи, що відповідає заплідненій яйцеклітині багатоклітинних. За цією стадією іде одноразово чи багаторазово повторюване безстатеве розмноження, яке здійснюється шляхом клітинного ділення. Потім утворюються статеві клітини (гамети), попарне злиття яких знову дає зиготу.

Важливою біологічною особливістю багатьох найпростіших є здатність до інцистування. При цьому тварини заокруглюються, скидають або втягують органели руху, виділяють на свою поверхню щільну" оболонку і переходять у стан спокою. В стані цисти найпростіші можуть переносити різкі коливання умов зовнішнього середовища, зберігаючи життєздатність. При настанні сприятливих для життя умов цисти розкриваються і найпростіші виходять з них у вигляді активних, рухливих особин. Найпростіші досить поширені. Багато із них живе в морі. Деякі входять до складу прісних водойм. Існують види, які живуть у вологому грунті. Широкого розповсюдження набули паразитичні форми найпростіших. Багате з них викликають тяжкі хвороби людини, домашніх промислових тварин, рослин.

За будовою органоїдів руху і особливостями розмноження тип Найпростіші ділиться на 6 класів. Нижче будуть розглянуті представники 4 класів: Саркодові, Джгутикові, Споровики і Інфузорії. Разом з тим варто звернути увагу на те, що питання класифікації найпростіших ще не завершене. Зараз існує кілька систем найпростіших: деякі учені традиційно розглядають їх як тип, інші (їх більшість) – як підцарство, яке включає різну кількість типів – 5, 7 або 9. Відповідно підпорядковані таксони отримують в різних системах не одні й ті ж ранги і часто не збігаються за об'ємом. Міжнародний комітет по систематиці найпростіших у 1980 р. виділив 7 типів: Саркомастікофори (Саркоджгутиконосці), Лабіринтули, Апікомплекси, Мікроспоридії, Асцетоспорові, Міксоспоридії, Інфузорії (Війчасті). Ця класифікація є найбільш загальноприйнятою, вона поступово витісняє стару.