Закони розподілу неперервних випадкових величин
Окрім нормального розподілу, розглянутого вище, в біології та медицині найчастіше розглядають випадкові величині, які можуть мати наступні закони розподілу:
Розподіл Ст 'юдента (Госсета)
Розглянемо множину результатів вимірювання нормально розподіленої величини х . З цих даних визначимо
і
. Введемо нову величину
, що містить, як експериментальне середнє значення так і задане значення вимірюваної величини
, яке точно відоме, наприклад із розрахунків та таблиць:
.
Тоді розподіл величини при cкінченному числі вимірювань п буде розподілом Ст'юдента з п ступенями вільності або
-розподілом. При збільшенні числа ступенів вільності розподіл Ст'юдента наближається до нормального. Значення коефіцієнтів Ст'юдента для відповідної довірчої ймовірності та кількості ступеней вільності містяться у відомих таблицях.
- розподіл Ст'юдента використовують в математичній статистиці при визначенні оцінок ймовірностей попадання випадкової величини в довірчий інтервал (інтервал, який із заданою ймовірністю р покриває параметр випадкової нормально розподіленої величини):
.
Математичне сподівання розподілу Ст'юдента дорівнює 0, а дисперсія- .
![]() |
Рис 8. Розподіл Ст’юдента. |
Розподіл Фішера
Нехай ми провели дві серії незалежних вимірювань випадкової величини: і
з числом вимірювань в серіях
та
і вибірковими дисперсіями
і
відповідно. Тоді розподіл випадкової величини
називається розподілом Фішера з (
) ступенями вільності
![]() |
Рис 9. Розподіл Фішера . |
Розподіл
Нехай маємо вибірку із п незалежні випадкових величин - розподілених за нормальним законом з
=0 та
. Якщо для кожної випадкової величини визначимо вираз
, то сума квадратів випадкових величин
має закон розподілу, що носить назву
- розподіл з
ступенями вільності. Із збільшенням ступенів вільності розподіл
наближається до нормального розподілу.
![]() |
Рис.10. Розподіл ![]() |