Метод Чебишева
Метод Ньютона-Котеса
ЧИСЕЛЬНІ МЕТОДИ ЗНАХОДЖЕННЯ ІНТЕГРАЛУ ЗА ДОПОМОГОЮ АЛГЕБРАЇЧНИХ ФУНКЦІЙ
Лекція № 8
Метод Ньютона-Котеса засновано на інтерполяції однієї із сторін криволінійних трапецій, що отримані поділом відрізку інтегрування [а,b] на N рівних частин, багаточленами більш високих порядків ніж в методі трапецій (де використовується лінійна інтерполяція) і в методі Сімпсона (де використовується квадратична інтерполяція).
Основна формула методу Ньютона-Котеса має вигляд:
, (8.1)
де - значенняпідінтегральної функції f(x) в вузлах інтерполяції, Hi – коефіцієнти Ньютона-Котеса, які не залежать від вигляду підінтегральної функції f(x), а залежать тільки від N (кількості вузлів інтерполяції), тому значення їх для різної кількості вузлів відомі та представлені в таблиці 8.1. Можна показати, що методи трапецій та Сімпсона є частинними випадками методу Ньютона-Котеса.
Таблиця 8.1 - Коефіцієнти Ньютона-Котеса
n=1 | ho=h1=1/2 |
n=2 | ho=h2=1/6, h1=2/3 |
n=3 | ho=h3=1/8, h1=h2=3/8 |
n=4 | ho=h4=7/90, h1=h3=16/45, h2=2/15 |
n=5 | ho=h5=19/288, h1=h4=25/96, h2=h3=25/144 |
n=6 | ho=h6=41/840, h1=h5=9/35, h2=h4=9/280, h3=34/105 |
n=7 | ho=h7=751/17280, h1=h6=3577/17280, h2=h5=1323/17280, h3=h4=2989 /17280 |
На відміну від методу Ньютона-Котеса, в якому коефіцієнти Hi (i=1,N) знаходять у фіксованих вузлах інтерполяції, П.Л. Чебишев запропонував для обчислення визначених інтегралів використати формулу
, (8.2)
в якій квадратурні коефіцієнти Сi (і=1,2,…,N) зафіксовані, а абсциси xi (і=1,2,…,N) підлягають визначенню. Для простоти обчислень необхідно вибрати С1=С2=…=Сn. Розглянемо спочатку частинний випадок, коли межі інтегрування дорівнюють –1 та 1. Тоді попередня формула набере вигляду
, (8.3)
де квадратурні коефіцієнти Сn та абсциси xi підлягають визначенню.
Коефіцієнти Сi та вузли інтерполяції xi визначимо із умови, що ця рівність є точною для випадку, коли f(х) - багатогочлен вигляду
(8.4)
Підставимо багаточлен (8.4) у ліву частину (8.3) та проінтегруємо:
(8.5)
У праву частину рівності (8.3) підставимо значення многочлена (8.4) у вузлах х1, х2, …,хn:
(8.6)
Тоді формула (8.5) буде мати вигляд
(8.7)
Отримана рівність повинна виконуватися за будь-яких значень аo,а1,…,аn і таким чином, порівнюючи коефіцієнти аi в правій і лівій частинах (8.7) знаходимо, що nCn=1, звідки
(8.8)
i, крім цього,
(8.9)
Підставляючи знайдене для Сn виразу в співвідношення (8.5) отримаємо формулу Чебишева:
(8.10)
де точки x1,…,xn визначаються із системи рівнянь (8.9).
Значення x1,…,xn для різних n відомі та представлені в таблиці 8.2.
Таблиця 8.2 - Значення абсцис для різної кількості точок
Число ординат | Значення абсцис |
n=2 | -x1=x2=0.577350 |
n=3 | -x1=x3=0.707107; x2=0 |
n=4 | -x1=x4=0.794654; -x2=x3=0.187592 |
n=5 | -x1=x5=0.832498; -x2=x4=0.374541; x3=0 |
n=6 | -x1=x6=0.866247; -x2=x5=0.422519; -x3=x4=0.266635 |
n=7 | -x1=x7=0.883862; -x2=x6=0.529657; -x3=x5=0.323912; x4=0 |
Коли межі даного інтеграла відрізняються від –1 та 1 , формула Чебишева матиме вигляд
, (8.11)
де
. (8.12)
а xi мають вказані в таблиці значення.