Джерела права – це офіційно-документальні форми відображення і закріплення норм права, які виходять від держави і яким держава надає загальнообов’язкового юридичного значення.

Норма права – це загальнообов’язкове правило поведінки, яке встановлюється державою і охороняється методами державного примусу.

Право – це сукупність встановлених державою загальнообов’язкових норм (правил поведінки), котрі виражають волю народу держави і гарантовані державою, встановлюють загальні правила поведінки, закріплюють права та обов’язки учасників суспільних відносин.

Загальна характеристика права. Поняття норм права. Джерела права. Нормативно-правовий акт і його види

Право виникло з виникненням держави. Існування суспільства неможливе без встановлення певних правил поведінки, соціальних норм, таких, як норми моралі, звички, норми громадських організацій тощо.

Право сприяє упорядкованості суспільних відносин, організації в сфері

господарського, соціально-культурного і політичного життя суспільства.

Право має ряд обов’язкових ознак:

· Встановлюється або санкціонується державою.

· Має відповідати ідеалам справедливості і свободи.

· Складається з норм, тобто правил поведінки загального характеру.

· Право – це норми загальнообов’язкового характеру.

· Право – це система норм, що зв’язані між собою, утворюючи інститути та галузі права.

· Право – гарантоване державою.

Право складається з норм.

Ознаки норми права:

· Норма права – це загальне правило поведінки.

· Норми права нерозривно пов’язані з державою.

· Норма права – основний регулятор суспільних відносин.

· Норми права чітко визначають права і обов’язки суб’єкта.

· Норми права у випадку їх невиконання підтримуються методами державного примусу.

Зв’язок норм права з державою полягає у тому, що:

· вони виражають волю держави;

· закріплюються державою в нормативно-правових актах;

· це державні владні веління;

· охороняються державним примусом.

Норма права має таку структуру:

· Гіпотеза– частина норми права, яка містить умови і обставини, за яких ця норма буде здійснюватись.

· Диспозиція – частина норми, в якій міститься саме правило поведінки, права чи обов’язки суб’єктів.

· Санкція – частина норми, яка містить заходи державного примусу, що застосовуються у випадку порушення диспозиції.

Зв’язок права з державою визначається певними формами – джерелами права.

Види джерел права:

· Правовий звичай – історично складені звичаї та традиції, яким держава надала загальнообов’язкового значення і дотримання якого гарантувала державним примусом (стародавні, середньовічні, релігійно – традиційні правові системи).