Економетрична модель нелінійної регресії в економічній практиці в середовищі Excel

Розв’яжемо приклад 2 за допомогою за допомогою Microsoft Excel (рис. 6.4).

Порядок створення та розрахунку моделі парної регресії в економічній практиців середовищі Excel: створити документ Microsoft Excel, занести дані з таблиці 6.3 про обсяг збуту та витрати на рекламу. До таблиці додаємо стовпець “”, в якому обчислимо розрахункові значення обсягу збуту продукції: в комірці С2 ставимо знак “=” і записуємо формулу: =5,8+1,14*B2+2,2*B2^2 (аналогічно для комірок С3, …, С9).

Далі знаходимо абсолютне відхилення таким чином: в комірці D2 ставимо знак “=” і записуємо формулу: =A2-C2 (аналогічно для комірок D3, …, D9).

Знаходимо підсумок за стовпцем “Обсяг збуту продукції”: в комірці в комірці А10 ставимо знак “=” і натискаємо знак Автосуми на панелі інструментів: =СУММ(А2:А9).

Розраховуємо середнє значення обсягу збуту продукції: в комірці В12 ставимо знак “=” і записуємо формулу: =A10/8.

Для обчислення парного кореляційного відношення, спершу знайдемо чисельник формули – квадрат абсолютних відхилень: в комірці Е2 ставимо знак “=” і записуємо формулу: =D2^2 (аналогічно для комірок Е3, …, Е9) та підсумок за цим стовпцем: в комірці Е10 ставимо знак “=” і натискаємо знак Автосуми на панелі інструментів: =СУММ(E2:E9); потім – знаменник формули : в комірці F2 ставимо знак “=” і записуємо формулу: =(A2-B$12)^2 (аналогічно для комірок F3, …, F9) та підсумок за цим стовпцем: в комірці F10 ставимо знак “=” і натискаємо знак Автосуми на панелі інструментів: =СУММ(F2:F9). Тоді, для визначення парного кореляційного відношення в комірці В13 ставимо знак “=” Вставка → Функция → КОРЕНЬ(1-E10/F10).

Для обчислення дисперсії в комірці В14 ставимо знак “=” і записуємо формулу: =E10/8, для середньоквадратичного відхилення в комірці В15 ставимо знак “=” Вставка → Функция → КОРЕНЬ(B14).

Рисунок 6.4 – Оцінювання нелінійної регресії за допомогою за допомогою Microsoft Excel