Формування калу і дефекація.
Травлення в товстих кишках
Травлення в товстих кишках. Акт дефекації.
Товсті кишки складаються із сліпої, ободової і прямої кишок. До них переходить частина хімусу, яка не всмокталася в тонких кишках. Цей перехід у жуйних, свиней і собак регулюється особливим клапаном, а у коней — сфінктером. Сфінктер і клапан рефлекторно періодично відкриваються внаслідок подразнення рецепторів вищерозташо-ваного відділу кишок, і хімус надходить невеликими порціями. У разі переповнення товстих кишок сфінктер щільно закривається і затримує хімус у тонких кишках.
Травний сік товстих кишок містить в основному слиз і незначну кількість слабо активних ферментів. Травлення в товстих кишках здійснюється переважно за рахунок ферментів, які потрапляють сюди разом з хімусом з тонких кишок, а також ферментів бактерій. Тут їх міститься значна кількість (до 15 млрд в 1 г вмісту), вони сприяють розщепленню клітковини, зброджують вуглеводи, розкладають білки і жири. Внаслідок цього утворюються леткі жирні та інші кислоти, різні гази: сірководень, водень, метан, вуглекислий газ, а в процесі гниття білків отруйні продукти: фенол, крезол, індол, скатол. У задніх відділах товстих кишок відбувається всмоктування води, мінеральних солей і формування калових мас.
Особливе значення для процесів травлення в товстих кишках мають бактерії, які розщеплюють клітковину корму. У коней сліпа кишка виконує функції рубця жуйних тварин. У ній перетравлюється понад 50% клітковини корму, її об'єм становить 32—36 л. Значно менше перетравлюється клітковини в товстих кишках свиней і жуйних.
Рухи товстих кишок за характером такі самі, як і тонких, але слабші й повільніші. У сліпій і ободовій кишках поряд з перистальтичними відбуваються і антиперистальтичні рухи, що забезпечує краще перемішування вмісту кишок. Із сліпої кишки вміст сильними перистальтичними рухами перекидається в ободову кишку.
Формування калу починається в нижньому відділі товстих кишок після всмоктування з їх вмісту води та мінеральних речовин. До складу калу входять неперетравні рештки корму, відмерлі клітини слизової оболонки кишок, мінеральні речовини, холестерин, жовч, ферменти та мікроорганізми. Близько 20—30% об'єму калу становлять відмерлі і живі мікроорганізми.
Загальна кількість калу, який виділяють за добу тварини, залежить від кількості і характеру з'їденого корму. Після поїдання рослинного корму калу виділяється більше, ніж при поїданні тваринного корму. Корова щодоби виділяє до 40 кг, кінь — до 17 кг, вівця — до 3 кг, свиня — 1—2 кг калу.
Калові маси накопичуються в задньому відділі ободової кишки перед переходом їх у пряму кишку. Вихід з прямої кишки закритий двома сфінктерами: зовнішнім — з поперечносмугастої скелетної м'язової тканини і внутрішнім — з гладенької м'язової тканини. Під час акту дефекації сфінктери рефлекторно відкриваються. Дефекація— складний рефлекторний акт випорожнення кишок через анальний отвір прямої кишки. Дефекація здійснюється за участю центральної нервової системи внаслідок прояву умовних і безумовних рефлексів. Центр дефекації знаходиться в поперековій частині спинного мозку. Акту дефекації сприяють скорочення м'язів черевного преса та діафрагми.
Самостійна робота студентів.