Німеччина.

Перша світова війна дуже негативно вплинула на розвиток виробничих сил Німеччини. На фронтах загинуло 1.8 млн., 1.5 млн. було скалічено, 0.9 млн. загинуло від голоду та епідемії в тилу.

Війна суттєво підірвала німецьку фінансову систему. На військові нужди було витрачено 150 млрд. марок.

В результаті поразки Німеччина за умовами Версальської мирної угоди втратила усі свої колонії, повернула Франції Ельзас та Лотарингію та передала на 15 років право експлуатації Саарської області. Внаслідок цього Німеччина втратила 75% річної добичі залізної руди, 25% добичі кам’яного вугілля, 35% виплавки сталі. Крім цього, вона повинна була сплатити країнам-переможцям репарації у розмірі 132 млрд. золотих марок.

У зв’язку із втратою вугільної та металургійної бази німецька промисловість відчувала гостру нестачу сировину та палива. Скорочення промисловості та демобілізація викликали масове безробіття. Значно зросли ціни на товари. Реальна заробітна плата знизилася в порівнянні з довоєнним періодом на 25%. У стані кризи знаходилася фінансова система. Уряд намагався нормалізувати економічне становище шляхом інфляції. Для покриття державних втрат були випущені паперові гроші, які швидко знецінилися.

Не звертаючи увагу на втрати, яки нанесла війна, і важкі умови Версальської угоди, Німеччина зуміла швидко відновити свій економічний потенціал. У 1924 р. на Лондонській конференції країн Антанти був прийнят розроблений США план Дайеса, який було спрямовано на відбудування військово-економічного потенціала Німеччини. Щорічні репараційні платежі були зменшені, припинялася окупація Францією Рурського вугільного басейна. Тільки за 1924-1928 р. Німеччина отримала 20 млрд. марок. Біля 70% усіх довгострокових позик приходилося на долю США.

У 1923-1924 р. в країні почалася економічна стабілізація. У 1923 р. була проведена реформа, в результаті якої була стабілізована марка. У 1924 р. було скасовано військове положення в країні. Наприкінці 20-х р. настає пожвавлення у промисловості: обсяг промислового виробництва на 8% перевищив довоєнний рівень, більш ніж на 1/3 збільшилася добича кам’яного вугілля, майже на ¾ - бурого вугілля, на 43% - виплавка чавуна, на 30% - виплавка сталі. Пожвавлення спостерігається в електротехнічній промисловості та в інших галузях машинобудування. Німецькі промислові вироби поступово стали повертатися на європейські та інші зовнішні ринки. Підсумкова вартість німецького експорта у 1929 р. перевищувала довоєнну майже на 3 млрд. марок, а додатне сальдо торгівельного баланса складало 34 млн. марок.