Особливості економічного розвитку Німеччини.

Особливості економічного розвитку Франції.

Дуже часто Францію називають класичною країною феодалізму. Це зумовлено більше не економічними факторами, а державним устроєм. Характерна була васальна піраміда. Король вважався васалом Бога, королівськими васалами були герцоги, графи – найкрупніші феодали. Їх васалами вважалися середні та дрібні феодали – рицарі. Васал підкорявся тільки своєму сюзерену, (по принципу – васал мого васала не мій васал).

За командою сюзерена того чи іншого масштабу його васали за свій рахунок збиралися в ополчення, яке воювало не тільки проти зовнішніх ворогів, а уявляло собою апарат позаекономічного примушення селянства.

Однак така система часто давало збої, і територія країни стала театром розорюваних феодальних війн. Особливо важні наслідки мали походи північних феодалів на південь країни (альбігойські війни ХІІІ ст.), а також Сторічна війна з Англією (ХІV – ХV ст.).

Військовий розгул феодалів привід до повстання селян (жакерія) і парижан. Важні наслідки мала також і епідемія чуми 1347 р. Тому хоча Франція і була самою заселеною країною Західної Європи темпи росту (у 1000 р. – 9 млн., у 1500 р. – 15.5 млн.) населення були нижчими ніж в Англії, Німеччини, Італії.

Разом із негативними, Сторічна війна мала і позитивні економічні наслідки. Для звільнення країни від англічан необхідна була масова наймана армія з артилерією. Необхідним ресурсом для такої армії (і в якості солдат і в якості платників податків) могли стати тільки вільні селяни. Тому королівська влада стала активно заохочувати звільнення селян за плату, і до ХV ст. більшість населення північно-французської деревні вже складалася з особисто вільних власників землі. Але економічне становище селян не дужі поліпшилося. Податки і викупні платежі з успіхом замінили ренту. Земля приносила вільному французькому селянину дохід, який не перевищував 10 % її продажної вартості, з цього 20 % уходило на рахунок церкви і держави.

У ХІV ст. стали виділятися головні зони сільськогосподарської спеціалізації: Північна і Центральна Франція – головна житниця; Південна – база виноробства і т.д. В цей же час яскраво стала проявлятися економічна перевага Північної Франції (яке виразилося, наприклад, у затвердженні трьохпільної системи). Однак головна причина такого нерівномірного розвитку носила більш не економічний, а політичний характер – саме Південна Франція стала переважним театром бойових дій.

По-перше, більш пізніше становлення, ніж в Англії і Франції феодальної системи господарювання.

По-друге, Німеччина, у склад якої входили французькі, слов’янські, італьянські регіони, не була єдиним національним комплексом.

По-третє, окремі частини країни були економічно відірвані друг від друга.

По-четверте, в Німеччині так і не склалася єдина держава.

По-п’яте, рух німецьких феодалів на Схід та захват земель західних слов’ян, які жили на річці Лаба (Ельба), дав значний приріст посівних площ. У ХV ст. почався масовий вивіз хліба через балтійські порти в Голландію та Англію. І феодали Східної Німеччини зуміли взяти це у свої руки. Вони здійснили повне закріпачення селян і створили панські запашки, зігнавши нових кріпаків з земель і перевівши їх на панщину. Це явище отримало масовий характер у ХVІ ст.

Різке погіршення матеріального та юридичного положення торкнулося селян усієї країни. Це призвело до Великої селянської війни 1525 р. Після подавлення повстання народу по всій Німеччині встановилися найжорстокіші форми кріпацтва.