Синтетична теорія еволюції.

F2

♀	AB	Ab	aB	ab
♂
AB	AA BB жовт. гл.	AA Bb жовт. гл	Aa BB жовт. гл	Aa Bb жовт. гл
Ab	AA Bb жовт. зел.	AA bb жовт. зел	Aa Bb Жовт. гл	Aa bb жовт. зел
Ab	AA Bb жовт. зел.	AA bb жовт. зел.	Aa Bb жовт. гл.	Aa bb жовт. зел.
Ab	Aa Bb зел. зел.	Aa bb жовт. зел	aa Bb зел. гл.	aa bb зел.зел.

Закон незалежної спадковості : під час дигібридного схрещування у гібридів кожна пара ознак успадковується незалежно від інших і дає з ними різні сполучення. Утворюються чотири фенотипічні групи, у характерному відношенні 9 : 3 : 3 : 1.

Ароморфоз – пристосувальні зміни загального значення, які підвищують рівень організації та життєздатності особин, популяцій, видів.

Ідіоадаптація– часткові пристосувальні зміни, корисні у даному середовищі заселення, що виникають, без зміни загального рівня організації: скати і камбала набули даного способу життя і мають плоске тіло, захисне забарвлення.

Дегенерація – пристосувальні зміни організмів, що набуваються шляхом зниження рівня загальної організації: паразити, березки втратили окремі органи.

Синтетична теорія еволюції – результат розвитку дарвінізму, генетики, екології та інших біологічних наук.

Основні положення теорії:

1) матеріали для еволюції є мутації;

2) мутаційний процес хвилі чисельності – фактори постачальники матеріалу для добору мають випадковий і не спрямований характер;

3) єдиний спрямовуючий фактор еволюції – природний добір.

Найменша еволюційна одиниця – популяція.

4) еволюція має дивергентний характер;

5) еволюція має поступовий і тривалий характер;

6) вид складається з множини підпорядкованих одиниць – підвидів і популяції.

7) макроеволюція іде шляхом мікроеволюції;

8) еволюція непередбачувана, має не спрямований характер до якоїсь кінцевої мети, еволюція не має фіналістичного характеру.

Контрольні питання:

1. Які органи називаються атавістичними і рудиментарними? Чому їх використовують на користь еволюції?

2. Назвіть головні напрямки еволюції органічного світу.

3. Чому в природі одночасно існують організми різних рівнів організації?

4. Що собою становить географічне і екологічне видоутворення?

5. Чи може один вид протягом історичного розвитку повністю перетворитись на інший?

6. Подумайте, який характер мають такі еволюційні події, як виникнення еукаріот; виникнення вірусів; перетворення крил на ласти у пінгвінів; появи копита у ссавців відкритих просторів.

Література:

1. Біологія

За ред.. В.О. Мотузного

Стор. 163 - 172

2. Загальна біологія

Підручник для середніх загальноосвітніх шкіл М. Є. Кучеренко.

Пр. 80 – 81.

20

Наприклад: певний ген відповідає за колір насіння і має два алелі – домінантний і рецесивний, які відповідно зумовлюють жовтий і зелений кольори. Отже, ген зумовлює певну ознаку, а його алелі прояви ознаки.

Організм гомологічні хромосоми якого містять однакові алелі того чи іншого гена називається гомозиготними.

Організм, гомологічні хромосоми якого містять різні алелі того чи іншого гена називається гетерозиготним.

Правило домінування: коли відбувається моногібридне схрещення, у гібридів першого покоління виявляються тільки головні ознаки – воно фонотипічно-одноманітне.

Закон розщеплення Г. Менделя: під час схрещення гібридів першого покоління у потомства відбувається розщеплення ознак у відношенні 3:1 – утворюються дві фенотипічні групи – домінантна і рецесивна.

A – червоний;

a – білий;

Aa – рожевий.

Іноді у гібридів F1 , не спостерігається повного домінування їх ознаки носять проміжний характер. Такий характер спадковості називається проміжним або неповним домінуванням.

Дигібридне схрещення - це схрещення батьківських форм, що відрізняються за двома парами ознак.

А-жовтий колір насіння

а-зелений колір насіння

В-гладенька .форма

b-зморщена форма

Тема 15: Закономірності спадковості організмів

1. Основи генетики.

2. Моногібридне схрещення.

3. Проміжне домінування.

4. Дегібридне схрещення.

Генетика – наука, що вивчає закономірності та матеріальні основи спадковості і мінливості організмів, а також механізм еволюції живого.

Генотип– набір генів, які організм отримав від батьків.

Фенотип – сукупність всіх внутрішніх і зовнішніх ознак і властивостей особин, що сформувалися на базі генотипу під час процесу його індивідуального розвитку.

Моногібридне схрещення – схрещення батьківських форм, що спадково відрізняються лише однією парою ознак.

Засновником генетики є Грегор Мендель.

А а

P1 жовтий х зелений

F1 жовтий

P2 жовтий х жовтий

F2 3г. жовт. і 1 част. Зелен.

Ген відповідає за певну ознаку і може перебувати в різних формах. Різні форми одного і того ж самого гена називається алелями.

Тема 6: Поява життя на Землі.

1. Поняття життя.

2. Розвиток уявлень про походження життя на Землі.

3. Сучасні гіпотези походження життя на Землі.

Життя– це спосіб існування білкових тіл. Живі тіла, що існують на Землі являють собою відкриті, саморегулюючі, само- відтворюючі системи, що складаються з біополімерів – білків і нуклеїнових кислот.

Гіпотези походження життя

Біогенезу – Абіогенезу-

ці гіпотези твердлять, що живі живі організми організми походять з походять з

від живого. неживої матерії.

В середньовічній Європі розвиток біологічної науки був на низькому рівні, тому пояснення походження на Землі мало свої особливості:

- самозародження живих організмів з субстрату в якому вони існують;

- створення живого Творцем;

- створення штучних живих організмів.(франц.хімік)

Французький вчений Ледюк змішуючи різні солі отримав складні розчини, які за зовнішнім виглядом нагадували водорості, гриби.

17 ст. італійський вчений Ф. Реді розкритикував гіпотезу самовільного зародження життя. В 1862 р. Лут Пастер ще раз довів абсурдність ідеї про самовільне зародження життя на Землі.

Сучасні гіпотези походження життя на Землі:

1) гіпотеза стаціонарного стану. За цією гіпотезою Земля ніколи не виникала, а існувала вічно;

2) гіпотеза креаціонізму. За цією гіпотезою життя виникло в результаті створіння його надприродною силою – Богом.

3) гіпотеза панспермії. Розвивав український вчений В. І Вернадський. За цією гіпотезою життя на Землю було занесено з космосу, а у всесвіті життя існувало вічно.

4) гіпотеза абіогенного синтезу органічних речовин з неорганічних, дану гіпотезу висунув в 1924 р. радянський вчений О. І Опарін, розвивав Девід Холдейн. Ця гіпотеза ґрунтується на єдності хімічного складу живого і неживого. Суть даної гіпотези в тому, що найпростіші біополімери виникли з неорганічних речовин за специфічних умов, перших етапів формування земної кори.

Суттєвість гіпотези Опаріна в 1955р. довели американські вчені на чолі з Стівеном Міллером. Етапи формування живого за гіпотезою Опаріна:

1) абіогенний синтез органічних речовин з неорганічних;

Контрольні питання:

1. Що називають пластичним і енергетичним обміном?

2. Яка роль в АТФ в обміні речовин?

3. Які організми називають автотрофними, а які гетеротрофними?

4. Дайте характеристику світлової і темнової фази фотосинтезу.

5. Яке значення має фотосинтез в колообігу речовин?

6. Гліколіз та його етапи.

7. Біосинтез білка. Роль ДНК.

8. Транскрипція, трансляція.

Література:

1. Біологія

За ред.. В.О. Мотузного

Стор. 30 - 52

2. Загальна біологія

Підручник для середніх загальноосвітніх шкіл М. Є. Кучеренко.

Пр. 19 – 24.

Біосинтез білка відбувається в кожній живій клітині. Головна роль у визначенні структури білків належить ДНК. Відрізок ДНК, що містить інформацію про структуру одного білка називається геном. Одна молекула ДНК містить в собі декілька сотень генів. У молекулі ДНК записано код послідовності амінокислот у білку у вигляді нуклеотидів, що безумовно сполучаються. Сутність коду ДНК полягає в тому, що кожній амінокислоті відповідає ділянка ланцюга ДНК із трьох поруч стоячих нуклеотидів – триплет наприклад А –Ц – А – амінокислоті цистеїну.

Амінокислот – 20, число можливих сполук. Триплетів вистачає з надлишком для кодування всіх амінокислот.

У біосинтезі білка виділяють декілька етапів, що відбуваються у різних частинах клітин. Інформація про структуру білка, що буде синтезуватися міститься в ДНК в ядрі клітини, а складання молекули білка проходить в цитоплазмі на рибосомах. Інформація з ДНК за принципом комплектарності переписується на інформаційну і – РНК. Цей процес називають транскрипцією.

ДНК – А – А – Г –Ц – Т -А і РНК – У’ – У’ – Ц - Г‘ - А‘ - У’.

РНК рухаються до місця синтезу білка, тобто до рибосом, туди ж надходять силінокислоти в супроводі спеціалізованих (транспортних) РНК.

Пересування інформації з і – РНК на молекулу білка називається трансляцією.

2) формування коацервантних крапель;

3) поява процесу відтворення собі подібних.

Контрольні питання:

1. Давні гіпотези походження життя на Землі.

2. Що довели своїми експериментами Ф. Реді та Л. Пастер?

3. Сучасні гіпотези походження життя на Землі.

4. Гіпотеза панспермії .

5. Етапи формування живого за гіпотезою О. І. Опаріна.

Література:

1. Біологія

За ред.. В.О. Мотузного

Стор. 172 - 175

2. Загальна біологія

Підручник для середніх загальноосвітніх шкіл М. Є. Кучеренко.

Пр. 88.

Тема 7: Розвиток життя на Землі.

В історії Землі виділяють 5 ер; тривалість кожної з них – десятки і навіть сотні мільйонів років. Вік та тривалість ер і періодів визначені за допомогою «уранового годинника» тобто за розпадом радіоактивних елементів у пробах гірських порід. Цей процес відбувається зі сталою швидкістю, незалежно від жодних умов. Встановлено, що через кожні 100 млн. років за 1 кг. урану залишається 985 г. й утворюється 13 г. свинцю і 2 г. гелію. За співвідношенням мас цих елементів можна визначити вік гірської породи.Назви ер грецького походження: катархей- низче найдавнішого, архей- найдавніший, протерозой-первинне життя, палеозой- давнє життя, мезозой- середнє життя, кайнозой- нове життя.

Назви періодів походять або від географічного району, де вперше були знайдені відкладання цього віку (девон – від графства Девон в Англії, юра – від гір у Франції), або по переважаючих відкладаннях того часу кам’яно – вугільний – утворювалося кам’яне вугілля, крейдовий – утворювалася крейда.

сонячного проміння, що поглинаються хлорофілом. Це складний багатоступінчатий процес: в якому виділяють дві фази:

• світлова фаза: синтез АТФ з АДФ за рахунок енергії сонячних променів; фотосинтез води – розщеплення води під дією світла з вивільненням молекулярного кисню і утворення атомарного водню.
• темнова фаза: синтез глюкози

12H2O + 6 CO2 + 674 Ккал C2H12O2 + 6 H2O + 6 O2

Це процес від якого в кінцевій інстанції залежать усі прояви життя на Землі. (К. А. Темірязєв).

Хемосинтез – здатність деяких бактерій асимілювати вугільну кислоту, використовуючи хімічну енергію.

До них належать: нітрофікуючі, сіркобактерії, залізобактерії.

Гліколіз – це ферментативна система окиснення глюкози (енергетичний обмін).

Гліколіз:

- аеробний – підготовчий етап;

- анаеробний – процес енергетичного обміну, звільнення і використання енергії.

Серед реакцій пластичного обміну найважливіше значення має біосинтез білків. Завдяки біосинтезу білків підтримується життєдіяльність клітин. Тому, що білки виконують велику кількість функцій в клітині: захисна, рухівна, енергетична, сигнальна.

Тема 14: Перетворення енергії в клітині

1.Пластичний та енергетичний обмін клітин.

2. Фотосинтез

3. Хемосинтез.

4. Гліколіз білка.

5. Біосинтез білка.

Перетворення енергії в клітині:

1) Реакції синтезу (біосинтез білків, жирів, вуглеводів, АТФ). Проходять із затратою енергії , характерна для молодих організмів. Сукупність реакцій синтезу (асиміляції) створює пластичний обмін клітин.

2) Реакції розщеплення (дисиміляція, розщеплення білків, жирів, вуглеводів, АТФ).Реакції розщеплення із вивільненням енергії. Сукупність цих реакцій створює енергетичний обмін клітини.

За способом живлення:

1) Авторотрофні (бактерії, рослини). Самостійно синтезують органічну речовину з неорганічної.

2) Гетеротрофні (тварини) – споживають готову органічну речовину.

Фотосинтез (від. грец. «фотос» - світло + грец. «синтез» - сполука) – процес створення зеленими рослинами, в яких містяться, хлорофіл органічних речовин з неорганічних (вода) завдяки енергії,

Ø із ектодерми – шкіра, хорда, нервова трубка із якої формується спинний та головний мозок, органи чуттів;

Ø із ентодерми – травнева система, печінка, легені;

Ø із мезодерми – скелет, м’язи, кровоносна та видільна системи.

Постембріональний розвиток може бути прямим, народжені нащадки у всьому подібні з дорослими організмами (птаха, ссавці, людина), непрямим (з метаморфозом), коли новий організм з’являється на світ у вигляді личинки, яка має ряд перетворень (в амфібії, комах та інші).

Контрольні питання:

1. Що таке бластула, гаструла?

2. Що таке постембріональний період? Які типи постембріонального розвитку тварин вам відомі?

3. Назвіть групи тварин, яким притаманний прямий та непрямий розвиток.

4. Подумайте: в чому полягає біологічне значення прямого і непрямого розвитку тварин?

Література:

1. Біологія

За ред.. В.О. Мотузного Стор. 67 - 75

2. Загальна біологія

Підручник для середніх загальноосвітніх шкіл М. Є. Кучеренко.

Пр. 34 – 37.

Тема 13: Індивідуальний розвиток організмів

1. Онтогенез та його стадії.

2. Стадії ембріонального періоду.

3. Постембріональний період.

4. Вплив шкідливих звичок на ембріональний та постембріональний період людини.

Після утворення зиготи розпочинається індивідуальний розвиток організмів (онтогенез).

Онтогенез:

- ембріональний період – розвиток зародка;

- постембріональний період – розпочинається з моменту народження організму, з моменту виходу з яйцевих оболонок, та з проростання насіння.

Стадії ембріонального розвитку:

1. Бластула: зигота починає інтенсивно дробитися, поділи проходять дуже швидко, тому клітини не встигають рости, в міру збільшення кількості клітин, їх розміри зменшуються. На цій стадії зародок багатоклітинне одношарове кулясте утворення з порожниною всередині.

2. Гаструли: на цій стадії утворюється двох, а потім трьох шарів зародок.

3. Нейрула: формуються окремі органи майбутнього організму.

3 – й етап формування органів:

Контрольні питання:

1. Які ароморфози відбуваються в еволюції органічного світу в архейську еру?

2. Коли виникли і що становили собою перші еукаріотичні організми?

3. Які риси наземних, а які водяних тварин є у земноводних?

4. Подумайте: які чинники сприяли виходу тварин на суходіл у палеозойську еру?

5. Які систематичні групи рослин і тварин панували в мезозойську еру?

6. Яка загальна характеристика флори і фауни Землі в кайнозойську еру?

7. Подумайте: чому поява людини стала провідним фактором розвитку життя на Землі в кайнозойську еру?

Література:

1. Біологія

За ред.. В.О. Мотузного Стор. 172 - 183

2. Загальна біологія

Підручник для середніх загальноосвітніх шкіл М. Є. Кучеренко.

Пр. 89 – 94..

Процес запліднення:

Ø попадання сперматозоїда в клітину;

Ø злиття гаплоїдних ядер і утворення диплоїдної клітини -зиготи;

Ø активізація зиготи до дроблення.

Контрольні питання:

1. Які форми розмноження вам відомі?

2. Що таке нестатеве розмноження? Які форми його знаєте?

3. Яке біологічне значення нестатевого та вегетативного розмноження?

4. Що таке статеве розмноження, його форми?

5. Які особини називають роздільностатевими, а які гермафродитами?

6. В чому суттєвість подвійного запліднення у кліткових рослин?

Література:

1. Біологія

За ред.. В.О. Мотузного

Стор. 59 - 67

2. Загальна біологія

Підручник для середніх загальноосвітніх шкіл М. Є. Кучеренко.

Пр. 31 – 34.

відсадками (бальзамін, аґрус), видозміненими пагонами : бульбами (картопля), цибулинами (тюльпан, цибуля), кореневищами (пирій, осот).

Форми статевого розмноження:

- партеногенез – це розвиток організму з незаплідненої яйцеклітини (комахи, ракоподібні).

- кон’югація – це загальна назва кількох форм статевого процесу, відомого у бактерій, водоростей, грибів, інфузорій. При даній формі статевого розмноження відбувається обмін фрагментами молекул ДНК, між організмами через цитоплазматичний місток.

- копуляція – злиття двох статевих клітин.

По розміщенню статевих залоз:

- тваринні організми;

· роздільностатеві – мають один тип статевих залоз і продукують один тип статевої клітини;

· гермафродити – організми, які мають і жіночі і чоловічі статеві залози (молюски, ракоподібні).

- у рослин;

· дводомні (обліпиха);

· однодомні (огірки).

Процес дозрівання чоловічих статевих клітин (сперматозоїдів) в статевих залозах (сім’янках ) називається сперматогенезом.

Процес дозрівання жіночих статевих клітин (яйцеклітин) в статевих залозах (яєчниках) називається овогенезом.

Тема 8: Походження людини

1. Докази тваринного походження людини.

2. Рушійні сили антропогенезу.

3. Еволюція людини.

4. Людські раси.

Як біологічний вид людина належить до хордових, підтип хребетних, клас ссавців, загін приматів, рід Ноmo, виду Homo sapiens – людина розумна.

1. Людина належить до хребетних:

а) єдиний план будови з хребетними;

б) подібність у розвитку зародків.

2. Людина належить до класу ссавців:

а) наявність молочних залоз, та вигодування малят молоком;

б) внутрішньоутробний розвиток ембріона;

в) наявність діафрами;

г) зуби трьох видів;

д) подібна будова слухового апарата.

3. Людина належить до загіну приматів:

а) 4 групи крові;

б) подібний хромосомний набір;

в) спільні хвороби й паразити;

г) подібна будова і об’єм головного мозгу.

4. Для людини характерні рудименти (організми, що втратили свою первіснуфункцію) та атавізми (ознаки далеких предків).

Антропогенез– це історичний розвиток виду «людина розумна». Ч. Дарвін в книзі «Походження людини і статевий добір», довів, що рушійні сили еволюції видів, тобто боротьба за існування і природний добір на основі спадкової мінливості застосовні і до еволюції людини – це біологічні фактори антропогенезу. Людина являється істотою не тільки біологічною, а ще й соціальною, то велика роль в антропогенезі належить соціальним факторам: суспільна праця то спосіб життя, мова, свідомість, мислення, виховання, освіта.

Схема антропогенезу.

Сучасні люди (кроманйонці)

0 тис. років тому Виготовляють складні знаряддя праці,живуть

родовою общиною Будують житло, з’являються

обряди.

Стародавні люди (неардельтальці)

150 тис. років тому. Добувають вогонь, виготовляють більш складні

знаряддя праці, будують житло

Найдавніші люди (мавполюди: пітекантроп, синантроп)

1,7 млн. Масивна челюсті, добре розвинуті лобні долі.

300 тис. років тому Встановляють примітивні знаряддя праці, ведуть

суспільний спосіб життя.

Шимпанзе(горила,австралопітеки –перехідна ланка між людиною і мавпою)

5,5 млн. років тому двонога хода, стадний спосіб життя, викорис-

товують знаряддя праці. (дріопітекии-гібони,

2. Загальна біологія

Підручник для середніх загальноосвітніх шкіл М. Є. Кучеренко.

Пр. 17 – 18.

Тема 12: Форми розмноження організмів

1. Значення розмноження.

2. Форми розмноження організмів.

Важлива властивість всіх організмів – розмноження, що забезпечує підтримку життя виду. Форми розмноження:

1) Безстатеве – характеризується тим, що дочірні клітини за змістом спадкової інформації, морфологічними, анатомічними та фізіологічними особливостями повністю ідентичні батьківським.

2) Статеве – характеризується обміном генетичної інформації між жіночими і чоловічими особинами через особливі гаплоїдні статеві клітини – гамети.

Форми безстатевого розмноження:

- поділом клітини (бактерії, синьо – зелені водорості, амеба);

- спорами (водорості, гриби, папоротники);

- вегетативне (тварини, рослини).

У тварин: брунькуванням (гідра, гідроїдні і коралові поліпи), частинами тіла (черви, морські зірки).

У рослин: корінням (троянда, смородина), листям (папірус, фіалка), пагонами, вусами (суниця, полуниця), живцями (смородина),

2.У метафазі по екватору шику- 2.По екватору шикуються пари

ються подвоєні хромосоми. гомологічних хромосом.

3.Немає кон’югацій хромосом. 3.Гомологічні хромосоми кон’югу-

ють і можуть обмінюватись ділян-

ками(кроелнговер)

4.Між поділами відбувається 4.Між першим і другим поділами

подвоєння хромосом. немає інтерфази і подвоєння

хромосом.

5.Утворюються дві дочірні кліти- 5.Утворюються 4 сперматозоїди і 1

ни з диплоїдним набором хромо- яйцеклітина з гаплоїдним набором.

сом

Контрольні питання:

1.Що таке мітоз і яке його біологічне значення?

2.Як змінюється вміст ДНК та обмін речовин у клітині в період підготовки до поділу?

3. Чи могли б існувати види, якби під час клітинного поділу не забезпечувалась точна передача спадкової інформації?

4. Що таке процес мейозу?

5. Що таке кон’югація гомологічних хромосом і процес кросинговеру?

6. Яке біологічне значення мейозу?

Література:

1. Біологія За ред.. В.О. Мотузного Стор. 52 - 76

орангутанги–мавпи, що жили на деревах, стадний спосіб життя)

від комахоїдних, відособлюється ряд приматів (палеогеновий період кайнозою 50 млр. років тому)

Відмінності між представниками трьох людських рас – це відмінності, які пов’язані з появою ознак пристосованості до умов існування.

Контрольні питання:

1. Наведіть підтвердження походження людини від тварини?

2. Яка роль соціальних факторів на різних етапах еволюції предків людини?

3. Які основні раси людей існують нині та яке їхнє походження?

4. Наведіть докази належності всіх людських рас до одного виду – «людина розумна».

Література:

1. Біологія

За ред.. В.О. Мотузного

Стор. 183 - 195

2. Загальна біологія

Підручник для середніх загальноосвітніх шкіл М. Є. Кучеренко.

Пр. 94..

Тема 9: Хімічна організація клітини

1. Наука цитологія.

2.Хімічний склад клітини.

а) неорганічні речовини;

б) органічні речовини.

Цитологія – наука, що вивчає будову, склад, функції клітини.

Із 110 елементів періодичної системи Менделєєва у клітинах виявлено 60: Атомний склад:

98 % - О, С, H, N

1,9 % - макроелементи - Ca, K, P, Cl, Fe, Mg, Na.

0, 1 % - мікроелементи - I, Cu, Zn.

Клітини живих організмів:

1) неорганічні речовини:

а) вода;

Функції води:

- добрий розчинник і учасник багатьох хімічних реакцій;

- захисне значення;

- забезпечує пружність.

б) мінеральні солі:

- іонний стан – забезпечує надходження води в клітинах, проводить збудження.

- тверді – опорно – рухова, захисна; карбонати кальцію входять до складу раковин молюсків, фосфати кальція до складу скелетів

2) органічні речовини: (білки,жири,нуклеїнові кислоти,АТФ,вуглеводи)

Хід мітозу:

Профаза – недовготривала, відбувається спіралізація хромосом, зникають ядерна оболонка, ядерце, утворюється веретено поділу.

Метафаза– відбувається подальша спіралізація хромосом, центромі розташовані по центру.

Анафаза – центроміри, що скріплюють сестринські хроматини, поділяються: кожна з них стає новою хромосомою і відходить до протилежних полюсів.

Тілофаза– ділиться цитоплазма, утворюють дві дочірні клітини, кожна з диплоїдним набором хромосом,зникає веретено поділу, формуються ядерця.

в) мейоз– поділ в результаті якого утворюються статеві клітини з гаплоїдним набором хромосом, вдвічі менший набір хромосом чим були в материнській.

Біологічне значення: якби під час мейозу не проходило зменшення числа хромосом, о в кожному, послідуючому поколінні при злитті ядер яйцеклітини і сперматозоїди кількість хромосом зростала б безкінечно. Завдяки цьому підтримується генетичний критерій виду, стає можливим статеве розмноження, яке має велике еволюційне значення.