Автобіографія
Заява
Заява – це публічне офіційне повідомлення в усній або письмовій формі, в якому викладається певне прохання.
Розрізняють заяви від організацій і установ та особисті заяви.
В особистій заяві реквізити рекомендується розміщувати у такій послідовності:
1) праворуч на останній третині рядка пишуть назву організації або установи, куди подається заява; прізвище, ініціали керівної особи;
2) нижче колонкою викладають відомості про того, хто подає заяву: посада, місце роботи, прізвище, ім’я, по батькові, домашня адреса;
3) ще нижче, посередині рядка, пишеться слово заява ;
4) через один рядок з абзацу й великої літери починається текст заяви, в якому чітко викладається прохання з коротким його обґрунтуванням.
5) Під текстом з нового рядка пишуться перелік додатків із зазначенням кількості сторінок;
6) Ліворуч ставиться дата, праворуч – підпис особи, котра писала заяву (підписувати слід чітко і розбірливо).
Варто пам’ятати: під час написання тексту заяви спостерігаються варіанти в таких деталях оформлення: прізвище керівника установи або закладу, до якого звертаються із заявою, може вказуватися або не вказуватися; серед даних про освіту особи, котра звертається із заявою, номер і серія паспорту ставляться лише тоді, коли в заяві йдеться про виплату грошей; перелік документів, що додаються, може починатися словами: До заяви додаю (тоді назви доданих документів ставляться у знахідному відмінку: довідку, автобіографію) може починатися словами: До заяви додаються такі документи (далі назви документів у називному відмінку) або словом Додаток: 1...; 2...; 3....
У тексті заяви, коли є кілька паралельних способів висловлення, вибирайте найточнішу граматичну форму, наприклад: вживайте тільки потрібний відмінок іменників чоловічого і жіночого роду при звертанні, необхідне закінчення (-ові, -еві, -єві, -у, -ю), належний порядок слів за загального змісту речення (без спеціального наголошення окремих його елементів).
За аналогічною схемою складають і інші заяви з кадрових питань, але ці документи мають певні особливості щодо написання деяких реквізитів, адресуючи їх до тієї організації, в якій працює автор не треба зазначати домашню адресу, а достатньо назвати посаду і місце роботи (структурний підрозділ).
Директорові відкритого
акціонерного товариства «Смак »
Білашу С. І.
Покотило В. П.
Заява
Прошу зарахувати мене на посаду завідуючої виробництвом.
До заяви додаю:
1.Автобіографію
2.Дві фотокартки
3.Копію диплома
15.11.10. підпис
Різновидом заяви є скарга - документ, в якому особа (установа) вказує на порушення її прав та інтересів і пропонує вжити належних заходів для ліквідації порушення.
Проректору з адміністративно-
господарської роботи УІПА
Іваненку В.В.
зав. кафедри геометрії
Петренка І.І.
Скарга
Упродовж опалювального сезону 2002 року на кафедрі не працювали прилади опалювання. Температура становила близько + 10 градусів. Ми неодноразово зверталися до коменданта корпусу, проте нічого зроблено не було. Настає новий опалювальний сезон, і знову на кафедрі холодно. Прошу Вас вжити заходів щодо ремонту опалювальної системи, а також притягнути до відповідальності працівників, що не виконують своїх обов’язків.
10.10.03 І.І.Петренко
Автобіографія (від грецьк. — життя) — документ, що містить опис життя та діяльності особи і складається нею самою. Автобіографія пишеться у довільній формі, проте існують її обов'язкові складові, як-от:
• назва виду документа (Автобіографія);
• прізвище, ім'я, по батькові автора;
• дата народження (число, місяць, рік);
• місце народження;
• відомості про освіту (повне найменування всіх навчальних закладів);
• відомості про трудову діяльність;
• відомості про громадську роботу;
• сімейний стан і склад сім'ї (батьки, дружина/чоловік, діти);
• домашня адреса і номер телефону;
• дата складання;
• підпис.
Усі відомості в автобіографії викладаються від першої особи (я навчався, маю державні нагороди тощо). Займенник я, яким звичайно починається автобіографія, у наступних реченнях може опускатися (1976року переїхав до Вінниці. Наступного року вступив до КДУ). Відомості про навчання і роботу викладаються у хронологічній послідовності. Обов'язково вказуються повні найменування навчальних закладів, в яких автор здобував освіту, і підприємств чи установ, у яких працював.
Автобіографія є офіційним діловим документом, тому в ній зайві літературні тропи (метафори, епітети тощо), а також діалектна, просторічна чи інша нелітературна лексика. У цьому документі викладається інформація лише про ті події, які відбулися, і не пишеться про бажання, сподівання, плани автора тощо.
Автобіографії літературно-публіцистичного характеру (це часто автобіографії письменників) можуть містити емоційно-експресивні елементи, вони не належать до офіційно-ділового стилю.
Ось зразок автобіографії.
Автобіографія
Я, Стеценко Михайло Васильович, народився 15 грудня 1963року в селі Дмитрушки Уманського району Черкаської області. У 1970 р. пішов до школи. Закінчив школу в 1980 р. із золотою медаллю.
У1980 році вступив на фінансово-економічний факультет Київського інституту народного господарства і закінчив його у 1985 році, здобувши спеціальність економіст.
З 1991 по 1992 рік працював у Жовтневому відділенні держбанку м. Києва. З 1993 р. працюю в департаменті бухгалтерського обліку НБУ на посаді головного економіста відділу методології.
У1991 році закінчив трирічні міські курси англійської мови.
Склад сім'ї:
дружина — Стеценко Марія Степанівна, учитель хімії середньої школи № 45 м. Києва;
дочка — Стеценко Світлана Михайлівна, навчається у 7 класі середньої школи № 88 м. Києва.
22 жовтня 2000 р. Підпис