Пов’язки на грудну клітку

Пов’язки на шию

При бинтуванні верхньої частини шиї застосовують хрестоподібну пов’язку потилиці, чергуючи її ходи з коло­вими. Під час бинтування нижньої частини або всієї шиї роблять колові ходи, доповнюючи їх ходами вісімкоподібної пов’язки потилиці, або хрестоподібної пов’язки спини, що йдуть через підпахову ділянку. Пов’язка не повинна стискувати шиї. Вісімкоподібну пов’язку на потилицю і задню частину шиї накладають у такій послідовності: ро­блять два ходи назад лівим ходом скісно вниз на шию, об­ходять її справа й спереду і переходять заднім боком шиї на голову. Далі бинт ведуть над лівим вухом навскіс униз на потилицю, потім навколо шиї і скісно вгору на голову. Піс­ля цього чергують попередній і останній хід бинта. Пов’язки закріплюють навколо голови (див. рис. 21).

Спіральна пов’язка. Для цього беруть кусок бинта до­вжиною близько 1,5-2,0 м, його середину кладуть на одне з надпліч, кінець бинта закріплюють коловим ходом у ниж­ніх відділах грудної клітки. Висхідною спіральною пов’язкою покривають усю грудну клітку до пахових ямок, кінець закріплюють коловим ходом, а кінці бинта, що віль­но звисають, перекидають через друге надпліччя і зв’язують вузлом (рис. 33).

Рис. 33. Спіральна пов’язка на грудну клітку

Хрестоподібна або вісімкоподібна пов’язка. Розрізня­ють два види таких пов’язок: хрестоподібні пов’язки з го­ризонтальним розміщенням ходів бинта і хрестоподібні пов’язки з вертикальним розміщенням ходів бинта. Хрес­топодібну пов’язку з горизонтальним розміщенням ходів бинта накладають так: закріпивши кінець бинта коловим ходом на грудній клітці і вивівши бинт з підпахової ямки, його спрямовують косо в одну з надключичних зон, а по­тім, перевівши на спину, ведуть горизонтально в другу над­ключичну зону і роблять косий хід на грудях, перегинаючи попередній. Усі ходи, чергуючи, повторюють кілька разів, кінець закріплюють коловим ходом Таку пов’язку можна накладати і на спину. При цьому горизонтальні ходи роз­міщують на грудній клітці спереду, а хрестоподібні - ззаду.

При накладанні хрестоподібної пов’язки на грудну клітку з вертикальними ходами після переходу косого ходу бинта через надпліччя хід бинта по спині роблять не горизонтально, а вертикально (з надключичної зони в підпахвову зону цього ж боку), після чого ходи бинта повторюють, як і при накладанні попередньої пов’язки. Так можна на­класти пов’язку і на спину, вертикальні ходи при цьому йдуть по передній поверхні грудної клітки.

Пов’язка на молочні залози. Кінець бинта закріплюють на грудній клітці нижче від основи молочних залоз. Почи­наючи з пахової лінії хворого боку, хід бинта спрямовують косо вгору, одночасно ніби піднімаючи молочну залозу вгору і назовні. Далі бинт ведуть через надключичну зону другого боку, а потім косим ходом по спині, повертаючись у пахову ямку хворого боку, ведуть косо по зовнішній по­верхні грудної клітки, обхоплюючи і піднімаючи молочну залозу досередини і вгору. Чергуючи ходи бинта і піднімаючись поступово вгору, накладають пов’язку на молочну залозу (рис. 34, 35).

Наведемо інший спосіб накладання такої пов’язки. Пі­сля закріплення кінця бинта під основою молочних залоз перший тур ведуть так само, як і при попередньому спосо­бі, або бинт із зони здорового надпліччя повертають і ведуть не по спині, а в підпахвову ямку здорового боку. Вийшовши з неї на передню поверхню, знову повертають на це надпліччя, потім ведуть бинт косо по спині в пахвову ямку хворого боку. Поступово піднімаючись угору, покри­вають усю молочну залозу. Іноді, якщо потрібно, чергуючи ходи бинтів, поступово покривають одночасно праву і ліву молочні залози (рис. 36).

Рис. 34. Пов’язка на праву молочну залозу

Рис. 35. Пов’язка на ліву молочну зало­зу

Рис. 36. Пов’язка на дві молочні залози

Пов’язку Дезо використовують для іммобілізації клю­чиці і плечового пояса. У підпахвову ямку хворого боку кладуть валик з м’якої тканини товщиною 5 см. Коловими ходами, що проходять через нижню третину плеча, прибин­товують плече до тулуба, а передпліччя згинають у ліктьо­вому суглобі, під прямим кутом і руку приводять до груд-; ної клітки. Після цього від пахвової ямки здорового боку хід бинта спрямовують до надпліччя хворого, переходять через надпліччя назад і опускають униз по задній поверхні

плеча, обхоплюючи лікоть зни­зу. Потім бинт ведуть навскіс по спині на хворе надпліччя, пове­ртають униз спереду плеча, об­хоплюючи лікоть знизу, і після поперечного ходу через спину всі ходи повторюють спочатку (рис. 37).

Оклюзійну (герметичну) пов’язку накладають при про­никаючих пораненнях грудної клітки для ліквідації відкритого пневмотораксу і переведення його у закритий. На рану, дотримуючись по­слідовності накладають 1-2 серветки або 3-4 шари бинта; потім поверх цього - прогумовану обгортку від індивідуа­льного перев’язувального пакета, поліетиленову плівку, тощо, тобто тканину, яка не пропускає повітря (краї цієї пов’язки повинні виступати на 3-4 см від країв первинної пов’язки); потім зверху ватно-марлеву подушечку або вату, що фіксується на грудній клітці бинтовою пов’язкою.